Чому триумфантка "Нової хвилі" з жовто-синім прапором ніяка не українка

За офіційною версією, Безрук на конкурсі представляла Україну - аби підкреслити це, дівчина навіть розгорнула український прапор на площі Сочі. 

З першого погляду, жест здається виявленням патріотизму. Але варто трохи придивитися до конкурсу і познайомитися з біографією самої Безрук, як "патріотизм" перетворюється на прояв пропаганди. До того ж, пропаганди не української, а путінської. 

Отже, два роки тому конкурс, який традиційно проходив в латвійській Юрмалі, перенесли у російський Сочі. Оркомітет обурився рішенням латвійського МЗС, яке заборонило в'їзд в країну Валерії, Газманову та Кобзону через підтримку музикантами анексії Криму. 

Місто змінилося, а от головні дійові особи конкурсу залишилися тими самими. Так, до складу журі конкурсу входить Валерія з Газмановим (останньому навіть виділено окремий творчий вечір), а також Лоліта і Ані Лорак, яка давно змінила вектор творчого розвитку з України на Росію. Географія конкурсу також не така вже й широка, як намагаються це показати організатори: окрім пострадянських країн, у "Новій хвилі" беруть участь музиканти з Хорватії, Болгарії та Італії. 

Рівень конкурсу високим не назвеш, про що свідчать і пости в соцмережах. 

На "Новій хвилі" впродовж багатьох років усім заправляють кілька артистів, які останнім часом відзначаються хіба що любов'ю до Путіна. 

Навіщо ж у такому конкурсі брати участь тій самій Італії, а тим паче Україні? Відповідь на питання знаходиться доволі легко, варто подивитися на процедуру реєстрації. Згідно з регламентом, подати заявку на "Нову хвилю" може будь-який музикант, який має відповідне бажання. Згода ж офіційних представників країни, яку "представлятиме" музикант, для цього не потрібна.

Тож не дивно, що охочі з'являються. "Нова хвиля" транслюється на центральному російському каналі і для молодих виконавців, а також тих, кому не вдалося пробитися іншими способами, конкурс є шансом почати підкорювати чималий ринок країни і "пофестивалити" в новому місті, хоча і в сумнівній компанії. 

Про жоден патріотизм, звісно, не йдеться. 

Так, українець Вадим Олейник, який мав виступати на конкурсі від України у 2015-му році, вирішив відмовитися від участі. Пояснив лаконічно: мовляв, рішення зумовлене ситуацією у країні. 

Для українки Анастасії Прудіус нові можливості видалися важливішими. Вперше Прудіус, яка наразі мешкає у Києві, засвітилася на сцені українського шоу X-factor, але розкрутитися участь у програмі не допомогла. Тож у 2016-му дівчина подала заявку на "Нову хвилю", але і тут нікого не вразила. 

Примітно, що батько Анастасії, який залишив родину, коли дівчинка була зовсім маленькою, футболіст Владислав Прудіус, до поняття "батьківщина" теж ставився філософськи - чоловік грав за українські та російські команди, але зрештою емігрував у США. 

У виші, який закінчила дівчина, до рішення Прудіус поставилися прихильно і прийняли її участь у "Новій хвилі" як можливість повихвалятися. 

Інша конкурсантка "від України", Галина Безрук журі і публіку вразила більше - після перемоги у двох конкурсних днях вельми ймовірно, що співачка отримає гран-прі конкурсу. 

Безрук вже встигла поскаржитися на цькування: мовляв, її участь у "Новій хвилі" розгнівала чимало українців. Але сама вона у конкурсі нічого поганого не бачить. 

Більше того, в інтерв'ю Безрук вже пожонглювала путінськими штампами, згадавши про "одну сім'ю українців та росіян".

"Звичайно, мені це неприємно і образливо (критика - ред.). Ще два роки тому цей народ був нашою сім'єю, а тепер всі різко стали для нас ворогами. Так, між нашими країнами йде війна, але я не розумію, чому я повинна припинити спілкуватися зі своїми родичами на Росії. Особисто вони ні в чому не винні!" - заявила дівчина Segodnya.ua.

Про "братів" теж згадати не забула.

"У мене є чітка позиція: наші народи намагаються посварити. І піддаватися цим дурницям, які відбуваються в політичній ситуації, нам точно не варто. Артисти створені для того, щоб нести радість. Як можна нести радість людині, яка проживає в Україні, а його рідному брату, який живе в Москві - ні? Мені здається, ми всі - брати. На Росії багато близьких мені людей, родичів і друзів. І якщо мені будуть пропонувати роботу там, де живуть мої близькі, я з радістю візьмуся за неї", - наголосила Безрук виданню "Главред".

Цікаво, що у Безрук є власні причини вважати росіян сім'єю. Так, раніше Галина, яка народилася у Краматорську, активно розвивала акторську кар'єру. Спочатку - у театрі ім. Леся Курбаса, а вже у 2015-му - у Московському театрі мюзиклу. 

Цього літа Безрук одружилася з російським актором Артемом Алексєєвим і наразі проживає у Москві. Отже вважати Безрук українкою можна хіба що з формально-юридичних причин. 

З Україною Безрук наразі об'єднує хіба що напис у паспорті, і те - з її слів. Адже такі речі російському оргкомітету конкурсу перевіряти невигідно. Набагато краще прийняти "українську" конкурсантку, яка на кожному кроці розповідає про кровні зв'язки між Росією і Україною. А таким чином, звісно ж, вкотре стукнутися у свідомість українців: ну чого ви, війна війною, але ж ми - брати...

Тож не варто дивуватися, що для росіян Безрук - зручний переможець конкурсу. А от українцям радіти з того, що росіянка перемогла у російському конкурсі, явно немає чого.