Кого покарають за втечу екс-"беркутівців" до Путіна

Відповідь начебто на поверхні: винні судді Апеляційного суду, які 3 квітня ухвалили рішення звільнити обвинуваченого екс-"беркутівця" Віталія Гончаренка з-під варти під особисте зобов'язання. Нагадаємо, він обвинувачується у вбивстві 3 людей 18 лютого 2014 року під час Революції Гідності. Ухвала суду дала можливість Гончаренку вільно покинути межі країни. Так само на момент утечі з країни "вільними птахами" були й інші харківські "беркутівці" - Олександр Костюк, Владислав Мастега й Артем Войлоков. Їхній адвокат на прізвище Рибін (очевидно, цим товаришем спецслужби мали б зацікавитися давно) повідомив: його підшефні не втекли, а виїхали у безпечне місце. Тобто, в Росію, звідки вони вийшли в ефір з полум'яним привітом всій українські правоохоронній і судовій системі. А їхній адвокат звідси віщав: колишні бійці спецпідрозділу здійснили "історичний вибір" і їм нададуть в РФ якийсь статус. Звісно, нададуть. Ще й нагородять.

Черговий скандал з утечею підозрюваних в убивстві учасників Революції гідності змусив пригадати історію з командиром "чорної роти" Дмитром Садовником. 19 вересня суддя Печерського суду Світлана Волкова винесла ухвалу: відпустити цього чоловіка під домашній арешт. Згодом він опинився в лікарні, а звідти – зник. Начебто спочатку в Крим, але кінцевий маршрут – Росія. Верховна Рада за порушення присяги звільнила Волкову лише через два роки. Її навіть судили, проте, як казав комедійний герой, "хто ж її посадить, вона ж пам'ятник". З великою долею ймовірності припустимо, що й далі на своїх посадах працюватимуть судді Апеляційного суду, які відпустили Гончаренка. Як працюють у подібних судах ті, хто поновлював на роботі люстрованих або тих, хто провалив переатестацію до нової поліції.

Однак, найстрашніше навіть не це, а те, що владою в цілому й правоохоронними органами зокрема втрачено купу часу на відкладання ризиків на потім. Спочатку, відразу після Майдану, було запропоновано закон про очищення суддівської влади, завдяки якому, навіть не здавши свої заплямовані костюми до хімчистки, судді залишилися на свої посадах. Звільнення слуг Феміди, причетних до справ проти майданівців, й досі незавершене. Прибрали найбільш одіозних, інші ж вижили і майже не мутували. Ще у 2014 році слід було провести повне перезавантаження суддівської системи. Не відразу, за півроку-рік. Цього проведено не було.

Наступний момент: ні для кого не секрет, що колишні "беркутівці" в іншому статусі продовжили службу після Майдану. Приміром, згаданого Гончаренка затримали лише у червні 2016 року, до цього він ніс собі службу в поліції. Коли нині глава МВС Арсен Аваков вигороджує полковника Голубана, якого запідозрили в участі у бандформуванні "Восток" в Донецьку, хочеться риторично запитати: чому, як того вимагав Майдан, "беркутівці" не були звільнені з органів МВС з вовчим білетом? Так, частина з них пішла в АТО, але це точно була не більшість. Оті четверо, які віщають з-за поребрика, змивали кров'ю свою ганьбу на фронті чи стояли на блокпостах на Харківщині і їли в три морди? Скільки ще таких гончаренків залишилося в поліції, і чи не на часі покарати їх усіх звільненням через утечу до Росії цих чотирьох. Хоча, про що це ми, у нас же країна перемоги гандизму...

Відкладаючи на потім те, що потрібно було зробити ще два-три роки тому, ми постійно стикаємося з однією і тією ж проблемою: не виконані справи породжують ще більшу кількість невиконаних справ. А коли стається якась НП, як то втеча підозрюваних у вбивствах на Майдані, або якийсь фейковий мітинг для російської пропаганди, організований феесбешною агентурою, про яку в СБУ не можуть не знати, але чомусь не діють проти неї жорстко, починаються активні рухи. Особливо на телекамери. То ж у тому, що відразу четверо "беркутівців" опинилися в Росії, винні не лише судді, а беззуба система загалом. Давайте скажемо про це чесно…