Чому Путін записав Іванку Трамп у вороги Росії

Ось Росія і зуміла знайти першопричину своїх бід у Сирії. Точніше, знайшла не Росія – повідомлення про те, що на американський обстріл авіабази Асада президента США Дональда Трампа могла підштовхнути його старша донька, Іванка Трамп, з'явилося в неділю у британській пресі. Але масштаб і кількість передруків російськими ЗМІ – рівно як і зміна акцентів з "могла вплинути" на "вплинула" свідчать про якийсь болісний інтерес до теми. Важливість якої, ймовірно, сильно перебільшена – навіть The Sunday Times, яка першою розповсюдила інформацію стосовно впливу доньки на рішення американського президента (яку отримала зі звіту британського посла прем'єр-міністру країни Терезі Мей), визнала, що за даними її джерела, і сам Трамп був "абсолютно приголомшений" зображеннями загиблих в результаті асадівської хіматаки в провінції Ідліб, які транслювалися по телебаченню.

Себто, цілком ймовірно, прийняв би аналогічне рішення і без порад з боку Іванки. Звичайно, чутки про вплив доньки Трампа та її чоловіка, Джареда Кушнера, на чинного американського президента ходять серед вашингтонського бомонду і наближених до адміністрації журналістів вже давно. В якийсь момент пара "зять-донька", на думку любителів пліток, опинилась практично що в опалі – зокрема, на початку лютого, коли в Трампа через його позицію стосовно будівництва стіни з Мексикою зірвалась зустріч із президентом цієї країни, яку буцімто лобіював Кушнер. А от коли Трамп вивів зі складу американського Радбезу Стівена Беннона, який був традиційним прихильником (а дехто вважає – що й ініціатором) екстравагантних рішень американського президента, преса заговорила про підсилення впливу "поміркованих" Джареда та Іванки. Іще світом блукали чутки про те, що навіть німецький канцлер Ангела Меркель намагалась заручитись підтримкою Іванки Трамп перед зустріччю з її батьком. Але прохолодний тон Трампа на перемовинах з німецькою лідеркою наочно свідчив, що чи то чутки брехали, чи то Іванка не заступилась за Меркель – чи то її заступництво не так-то багато й варте.

Взагалі, вплив на рішення американських президентів з боку їх рідних і близьких – штука абсолютно не нова. Приміром, коли "батька Ліги націй", 28-го президента США Вудро Вільсона в 1919 році розбив параліч, після якого він не міг нормально ні говорити, ні писати, то наступні два роки державою керувала головно його дружина, Едіт Вільсон. І виходило в неї може й не так масштабно і яскраво – але теж цілком непогано. І оскільки нічого радикально шкідливого для США Едіт Вільсон не вчинила – то вся історія була "спущена на гальмах". На подібному тлі можливий вплив Іванки Трамп на батька, поки він не є вирішальним в державній політиці і не служить її особистій вигоді, теж не призведе до жодних пертурбацій у вашингтонських елітах. Бо, по суті, історія з родиною Трампів відрізняється від родини Обам тільки тим, що перший дослуховується до думки доньки, а не дружини. Що теж не є кримінальним злочином.

А от шквал інтересу в російських ЗМІ ця історія викликала через кілька простих причин. Перша з яких полягає в тому, що російській публіці слід все-таки якось пояснити, чому "в дошку наш Трамп", на честь перемоги якого в Москві вивішували прапорці, раптом обстрілює ракетами російських союзників, чого собі не дозволяв навіть "підступний" Обама. За таких умов, вочевидь, пропонуватиметься пояснення з розряду "біс (пардон, донька Іванка) його поплутав". А друга причина інтересу до мотивацій Трампа у сирійській історії полягає в тому, що у Росії, хоч не хоч, доведеться розпочинати кампанію з дискредитації Трампа. І звинувачення його в несамостійності у прийнятті політичних рішень – цілком вдалий початок. Тому родині Трампів, не виключено, в найближчі місяці вдасться довідатись про себе чимало нового. Особливо, якщо вони з якогось дива почнуть читати російські газети. У чому, втім, виникають обґрунтовані сумніви.