Сайт НАЗК запрацював. Що далі

Чудо таки сталося: Держрєстр запрацював. З перебоями, проте не лежить повністю. Але НАЗК - не архів електронних декларацій, а орган, який займається їх перевіркою. І ось тут до Агентства може виникнули набагато більше запитань, аніж було через тимчасово непрацюючий сайт.

Там уже зайняли виправдовувальну позицію. Так, учора в ефірі телеканалу "Інтер" заступник голави НАЗК Руслан Радецький, звітуючись про роботу, заявив, що завершено перевірку близько 3 тисяч електронних декларацій, дані по 10 з них передано до Національного антикорупційного бюро України. Себто – 3 тисячі за півроку, тоді як річна порція декларацій становить близько 2 мільйонів – саме стільки чиновників мають подати декларації до 1 травня цього року. Нескладно порахувати, що з такими темпами НАЗК, м'яко кажучи, буде істотно відставати: якщо 6 тисяч декларацій на рік – стеля для фінконтролю, то фактично можна говорити не про боротьбу з корупцією, а про суцільну бутафорію.

Загалом, вся ця історія з НАЗК багато чому навчила. По-перше, вона продемонструвала вкрай поганий мікроклімат в Агентстві. Варто згадати, як поводилися заступники голови Радецький і Рябошапка, коли через непрацюючий сайт їхня керівниця потрапила під шалений шквал критики. Обидва джентльмени швиденько зробили Наталію Корчак крайньою. Мовляв, це вона не справилася. Як тепер члени НАЗК збираються працювати далі – невідомо. Можна і не сумніватися – наступних обопільних звинувачень чекати довго не доведеться…

По-друге, чергове підтвердилася теза, що без чарівного "пенделя" у нас нічого не заводиться. Цікаво, що поки взимку сайт собі потроху працював, не маючи відповідного навантаження, Корчак та її заступники мовчали. Коли сайт ліг, члени НАЗК почали шукати винних і ззовні, і всередині. Добре, що система знову запрацювала, але незрозуміло, чому це сталося лише після добрячого прочухана, якого отримали в НАЗК. Невже неможна працювати без ексцесів?

По-третє, не існує гарантії, що сайт знову не ляже. Хто, коли і як його буде модернізувати - незрозуміло. І, по-четверте, ця історія показала, наскільки у нас у суспільстві тема декларування чиновників сприймається хворобливо. Навіть якось збочено хворобливо. Покопирсатися у чужій білизні, порахувати чужі кошти... А тут сайт зламався, караул! І відразу спливла купа політиків-популістів, які раді в унісон з усіма покричати: "пропало всьо". Хоча в їхніх деклараціях куди більше брехні, аніж у середньо статистичного вітчизняного чиновника.