Коли Верховна Рада проведе "децентралізацію" партій

Кінець минулого року запам'ятався безперервним потоком політичної реклами на усіх центральних телеканалах з боку "Радикальної партії" Олега Ляшка та "Народного Фронту". Дехто з "експертів" навіть істерично заговорив, що все не так просто, і парламентські сили таким чином готуються до неминучих перевиборів до Верховної Ради. Утім, причина такої несподіваної активності виявилася набагато прозаїчнішою: партіям, схоже, треба було оперативно "освоїти" десятки мільйонів гривень. Причому, впали ці величезні гроші не з неба, а з самісінького державного бюджету. У відповідності з нормою про державне фінансування партій.

Те, що наші партії замість того, аби витрачати кошти на розвиток осередків, гатять гроші у саморекламу та "джинсу", стало зрозуміло з фінансового звіту "Самопомочі", оприлюдненого днями у них на сайті. Наразі, це поки єдина партія, яка подала звіт. Виявилося, що з 42,6 мільйонів гривень, які сила Садового отримала з бюджету, 22,7 мільйони пішло на "використання засобів масової інформації, а також заснування та забезпечення діяльності власних засобів масової інформації".

На діяльність партійної газети витратили величезну суму – 17,6 мільйони гривень. "У 2005 році "Самопоміч" заснувала всеукраїнську газету "Самопоміч", яка починалась від кількатисячного тиражу і досягла п'яти мільйонів екземплярів наприкінці 2016 року", - гордо звітуються партійці. З таким бюджетом – це й недивно. Втім, виникають питання, чому її розповсюдження залишилося непоміченим, хоча з таким тиражем ця газета мала б опинитися у поштовій скринці мало не кожного українця.

Цікава термінологія у звіті "Самопомочі" – "використання ЗМІ" – також детально розшифровується. "Заради донесення до українців своєї позиції "Самопоміч" розміщує інформаційні сюжети на національному та регіональному телебаченні, радіо, у друкованих та електронних ЗМІ, в соцмережах та інших каналах комунікації", - сказано у звіті. Фактично, мова, серед іншого, йде про банальну рекламу, на яку з державного бюджету пішло 5 мільйонів гривень.

На думку голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, аналогічна тенденція використання грошей на рекламу буде опублікована й іншими парламентськими силами. "Державне фінансування політичних партій є величезним кроком вперед. Але ухвалений Верховною Радою закон одразу показав проблеми. І одна з них – те, що партії витрачають отримані кошти на вітер, фінансуючи політичну рекламу. Ми вважаємо, що цим підмінюється сама суть закону. Адже держава дає кошти на розвиток політичних партій – тобто на те, щоб вони створювали аналітичні центри, розбудовували свої партійні осередки, тощо", - зазначив він.

Учора народний депутат від Блоку Петра Порошенка Вадим Денисенко повідомив про ініціювання змін до закону про партійні партії, у яких окреслено чіткі напрямки, на які політсили зможуть витрачати бюджетні кошти. "Ми пропонуємо урегулювати питання, на що можуть витрачати гроші політичні партії. У них треба терміново відібрати можливість проплачувати політичну рекламу державним коштом", - заявив він, додавши, що даний законопроект буде подано до Верховної Ради вже найближчим часом.

Цікаво, що у даному законопроекті, участь в розробці якого брала низка експертів, окрім питання заборони фінансування піару за державний рахунок, також запропоновано проведення "децентралізації" партій, які фактично перетворилися на "київські клуби". Так, за словами Олексія Кошеля, з близько восьми тисяч партійних осередків українських партій банківські рахунки є лише у 13 відсотків. Фактично виходить, що розбудова партій в українських реаліях – це, здебільшого, повна фікція.

Тому, за словами політичного експерта Андрія Дуди, у законопроекті пропонується запровадити запобіжник. "Ми пропонуємо пряму норму в законопроекті, згідно з якою тільки 20 відсотків коштів, виділених з бюджету на партії, залишаються у розпорядженні центральних партійних органів. Решта має йти в регіональні організації. Фактично мова йде про "децентралізацію" партійного життя. І я думаю, це матиме хороший результат", - зазначив він.

Коли буде ухвалено даний законопроект та чи не "замаринують" його парламентські фракції, наразі невідомо. "Зі зрозумілих причин документ буде складно провести. Але сподіваюся на тиск громадськості, а також інстинкт самозбереження парламентських фракцій", - говорить про перспективи законодавчих змін Вадим Денисенко.