НЛО атакують росію: Коли українські дрони стануть цілодобовим жахом для путіна

500 км не проблема. Географія атак НЛО на російські об’єкти

У понеділок, 27 лютого, з’явилося повідомлення про падіння в Бєлгородській області трьох безпілотників. Губернатор регіону В’ячеслав Гладков, відомий брехун, який не вперше розповідає про прильоти начебто з боку України по населених пунктах Бєлгородщини, повідомив: дрони збили, постраждалих нема, є невеликі руйнації. Російські "Телеграм"-канали уточнювали, що БПЛА атакували електричну підстанцію. У ніч проти 28 лютого загорілася нафтобаза "Роснафти" у Туапсе Краснодарського краю. Соцмережами поширювалася інформація про два безпілотники, які атакували об’єкт. Проте місцева влада все спростовувала і закликала не поширювати фейки. Тобто російська влада пожежу і вибухи в Туапсе вирішила не зараховувати до успішних атак дронами. Ще б пак, це місто знаходиться на відстані приблизно 430 км від найближчих до росії позицій ЗСУ. Тієї ж ночі у селищі Новому Гіагінського району Адигеї зафіксували падіння невстановленого літального апарату. Ця точка ще більш віддалена від України, аніж Туапсе. Тому нічого дивного, що про НЛО в Адигеї в росії багато не говорили. А ось про збитий тоді ж безпілотник над Брянщиною розповідали вдосталь. Очільник регіону Олександр Богомаз відповідальність відразу ж повісив на українських військових.

Ранок 28 лютого розпочався для росіян з повідомлень про закриття неба над Санкт-Петербургом, містом, де народився головний злочинець сучасності путін та значна частина його злодійського клану. Літаки, які прямували в аеропорт "Пулково", розвертали. У небо підняли винищувачі начебто через невідомий літальний апарат. Про збиття якого втім не повідомляли. А поки ловили примарний дрон у районі Санкт-Петербургу, у Коломенському районі Підмосков'я безпілотник упав поряд зі станцією "Газпрому". У російських повідомленнях шкода від атак БПЛА традиційно применшується, тому точно оцінити збитки він "бавовни" останніх днів лютого складно.

На звинувачення в адресу України відповів радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. За його словами, наша країна не завдає ударів по території рф, а веде оборонну війну з метою деокупації всіх своїх територій. "У рф наростають процеси паніки й розпаду, проявом яких є збільшення внутрішніх атак невстановлених літальних об’єктів на об’єкти інфраструктури", - написав він. Простіше кажучи, ми до атак дронів стосунку не маємо. Може, партизани? Білоруські ж невідомі месники пошкодили дроном російський літак А-50 на аеродромі в Мачулищах. У цю версію вірять. Заяви у стилі "це не ми" охолоджують емоції наших громадян, які раді ефективним діям БПЛА на території рф, проте у цих заяв є своя логіка. Про це трохи згодом.

У ніч проти 1 березня вибухи чули відразу в кількох населених пунктах анексованого Криму – в Бахчисараї, Сакському районі, в Ялті. За версією російського оборонного відомства, ЗСУ нібито запустили 6 ударних БПЛА у бік окупованого півострова. Щоб збити безпілотники, задіяли ППО та засоби радіоелектронної боротьби. Відомо про приліт однієї такої пташки до військової частини. І нарешті вчора зранку щось вибухнуло в Тульській області. У прес-службі губернатора Олексія Дюміна, його часто називають можливим наступником путіна, те ж грішать на український безпілотник.

Востаннє невідомі літальні апарати серйозно шкодили росії у грудні минулого року. 5 грудня дрони-камікадзе атакували авіабази в Енгельсі Саратовської області, а також аеродроми в Курській і Рязанській областях. Повторного удару по військовому летовищу Енгельса завдано у ніч проти 26 грудня. Наслідком чого стала передислокація літаків у глибину території. Тоді військові експерти стверджували, що атакувати могли радянськими "Стрижами", переробленими на ударні безпілотники. Однак офіційних підтверджень, що в Енгельс прилетіли саме наші БПЛА, не було. Тільки натяки. Чому ж офіційні особи продовжують заперечувати очевидне для більшості, і не хочуть заявити щось на кшталт "бійся, враже, наші дрони атакуватимуть тебе вдень і вночі"?

Чи вистачить безпілотників для масованих ударів по російських військових об’єктах

Вдалі враження цілей на території рф за допомогою БПЛА поки що епізодичні випадки. Від 26 грудня, коли востаннє прилетіло по Енгельсу, і до 28 лютого, коли щось збили над Підмосков’ям, минуло два місяці. Тривала пауза як для війни зі значною інтенсивністю. Чому вона виникла? По-перше, для виготовлення ударних безпілотників, здатних подолати значні відстані і обходити ворожі пастки, потрібні чіпи, високоточна електроніка, оптика, які ввозяться з-за кордону. Про проблеми з комплектуючими "Суспільному" розповідала керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська. З її слів напрошується висновок: держава замість зняти перепони для виробників, ще й ускладнює все процедурами та перевірками. Що не сприяє серійному виробництву вітчизняних дронів далекої дії. Це дуже важливий момент, адже Україна не може використовувати надані партнерами дрони для враження цілей на російській території. Одна справа перероблені БПЛА із західним начинням, зовсім інша – "пташки", виготовлені в Європі чи Штатах. Тут той же підхід, що й з далекобійною артилерією.

По-друге, у пріоритеті – потреби фронту. Над їхнім задоволенням працюють і волонтери, і проект "Армія дронів". Нагадаємо, наприкінці червня минулого року Мінцифри, Міноборони, Генштаб ЗСУ, Держспецзв’язку та платформа UNITED24 почали збирати кошти на безпілотники для українських військових. Охочі також можуть передати власні БПЛА. Місяць тому міністр Михайло Федоров повідомив: зараз на фронті майже 1000 "пташок" з "Армії дронів", всього законтрактовано 1711 БПЛА. З них — 1056 від українських виробників. Потреби, звісно, значно більші. За таких умов масове виробництво чи переобладнання дронів під потреби завдавати удари по віддалених цілях не виглядають пріоритетами. Але якщо у кремлі встановили системи ППО на урядових будівлях, значить впевнені, що з часом НЛО літатимуть далі і вражатимуть влучніше. А заперечення офіційними спікерами українського сліду в недавніх атаках дронів може пояснюватися тим, що допоки не накопичено необхідну кількість далекобійних БПЛА, рано розкривати карти. Ворог і без того знає? Питання не в тому. Навіть незначна кількість безпілотників виявила дірки у системі ППО росії. Після грудневих ударів НЛО по аеродромах у росії дірки не закрили. Отже, не ідентифіковані літаючі об’єкти – зараз поодинці, а згодом і роєм – зможуть через ці дірки потрапити, куди потрібно. Просто потрібен час.

Ще одна причина, чому Україна не бере на себе відповідальність за "бавовну" в глибокому тилу окупантів – вивчення реакції ворожої пропаганди на такі випадки. Зрозуміло, що вона відразу звинувачує українців. Проте не варто забувати, що ми воюємо з дуже підлим ворогом, який не жаліє власних громадян і з метою підбурювання до мобілізації може піти на атаку дронами своїх міст, звинувачуючи в загибелі цивільних Україну. Придумали ж ДРГ на Брянщині.

То ж на питання, лякати чи не лякати росіян масованими атаками українських дронів, однозначної відповіді нема. З одного боку, така інформаційно-психологічна операція виглядає логічною – підтримали авантюру путіна, тепер хай бояться перекидання війни на свою територію. З іншого – кремль і сам лякає росіян, не дронами, а зникненням росії. Не варто допомагати кремлівській пропаганді мобілізувати своє зомбонаселення. Тому, очевидно, російські об’єкти і далі атакуватимуть (не) українські БПЛА.