Коли чекати російський прорив на Маріуполь (КАРТА)
Маріупольський напрямок зони АТО завжди був найгарячішим і постійно приховував у собі загрозу ворожого прориву
Останніми днями, особливо після заяви Захарченка про "Малоросію", все голосніше почали лунати слова про підготовку Росією нового військового наступу. Причому одні експерти говорять про локальну операцію з метою відвернути увагу від певних внутрішніх проблем, а інші взагалі розповідають про повноцінну війну, яку планує Путін на Донбасі якщо не напередодні своїх перевиборів, то точно одразу ж після них.
Власне, пригадуючи весь шлях до влади і при владі закомплексованого кремлівського карлика, такий прогноз аж ніяк не дивує. "Маленькі переможні війни" супроводжували Путіна завжди – від Чечні 1999-го до Криму 2014-го.
Очевидно, що останньою точкою у цьому списку мав би стати український Донбас. Однак, тут Путін, наштовхнувшись на героїчний опір українців, змушений був замість крапки поставити кому і піти на "заморозку" ситуації "до кращих часів". Зараз вже стає зрозумілим, що кращих часів для Путіна не настане: його Росія гнеться під тиском міжнародних санкцій, а золотовалютні запаси невідворотно тануть, тому повномасштабну війну треба починати або найближчим часом, або ніколи.
Як би там не було і коли б то не планувалось, а найзручнішим напрямком для прориву російських окупаційних військ є саме Приазовський напрямок. Судіть самі: на Луганщині доведеться форсувати бурхливий Сіверський Донець, Світлодарська дуга сьогодні мало чим поступається Лінії Маннергейма, Горлівка і Донецьк – також не варіанти, тому що доведеться вести колони через великі міста, а Докучаєвськ взагалі загубився в степах.
Ось і виходить, що чи не найзручнішим напрямком для атаки є північне Приазов'я. По-перше, там степовий рельєф, який в літню пору року дозволяє здійснювати швидкісні рейди, зокрема танками. По-друге, кам'янистий ґрунт слабо придатний для риття траншей та бліндажів, що ускладнює швидке перегрупування військ, які триматимуть оборону. По-третє, зовсім поруч російський кордон з усіма можливими наслідками.
Ну і ще один досить важливий момент: Маріуполь. Ще з 2014-го року це місто є найбільш ласою ціллю рашистів, що не дивно. Власне, захопивши Маріуполь, Путін зможе урочисто відзвітувати своїм вірним холуям про чергову перемогу російської зброї і ще на кілька років зберегти свій "рейтинг" на рівні близько 80% на фоні голої, босої і голодної Росії.
Тепер давайте подумаємо, наскільки реально це буде зробити. З відкритих джерел відомо, що ОТУ "Маріуполь" налічує під 18 000 бійців, більше сотні танків, більше п'ятисот броньовиків, близько тридцяти "Градів", три сотні протитанкових знарядь і під чотири сотні засобів ППО.
Звісно, прорвати таку оборону силами так званого новоазовського "9-го окремого штурмового мотострілецького полку морської піхоти ДНР" і так званої "1-ї мотострілецької бригади армії ДНР" росіяни не зможуть. Однак, саме на такий випадок Кремль протягом останніх років понабудовував вздовж кордону з Україною військових баз.
Найближчою з них до Маріуполя є військова база під Новочеркаськом (Ростовська область), яка, знову ж таки, згідно відкритих даних, розрахована на 10 тисяч військових і розташована лише у 100 кілометрах від українського кордону та у 200 кілометрах від Маріуполя.
Крім цього, терористи в колись курортному Сєдовому облаштували майже військове містечко, пришвартувавши там же так звану "флотилію ДНР". Також не можна обійти увагою той факт, що бойовики не пускають спостерігачів ОБСЄ до Новоазовська – найбільшого підконтрольного бойовикам міста даного регіону. Все це дає підстави припускати, що росіяни, цілком можливо, вже почали потихеньку перекидати свої війська у ці населені пункти, намагаючись приховати цей факт.
Ми вже писали нещодавно, що є потенційна небезпека спроби прориву терористів з боку Павлополя. Разом з тим, можливий і варіант просування ЗСУ у напрямку Пікузів та Верхньошироківського, про що Depo.ua також писав.
Разом з тим, слабо віриться, що Путін (саме Путін, тому що в самостійність фігури Захарченка не вірять навіть у Донецьку) вдасться до активних наступальних військових дій вже цього літа-осені. Хоча передбачити дії підстаркуватого кремлівського щизофреніка насправді важко.
А тим часом, поки Путін щось замишляє, бойовики продовжують порушувати так зване "хлібне перемир'я", обстрілюючи Павлопіль, Красногорівку, Лебединське та інші міста і села регіону, чим наче відволікають увагу від тих процесів, які відбуваються у них в тилу.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Війна