Навіщо Росії нові військові бази поруч з Україною

Ні для кого вже не є таємницею, що після військового вторгнення на суверенну територію України і запровадження через це світових санкцій, економіка Росії почала тріщати по швам і ось-ось завалиться. Фраза "Денег нет, но вы держитесь", сказана російським прем'єр-міністром Дмітрієм Мєдвєдєвим на зустрічі з пенсіонерами, вже стала крилатою далеко за межами країни-бензоколонки.

Менше з тим, у керівництва Росії своя логіка. Судячи з того, яке фінансування закладається на утримання армії, гроші таки є – і гроші немалі. Точніше, грошей і справді обмежена кількість, але Путін і компанія готові останній казенний мільярд пустити на армію, тоді як інші галузі народного господарства змушені "триматись".

Можна довго розмірковувати і дискутувати над причинами такого розподілення обмежених бюджетних ресурсів, але зараз краще зупинимось на фактах. Так, в 2016-му році військовий бюджет РФ склав 50 млрд доларів США, що більше, аніж було у попередньому році. Це і війна в Сирії, і війна в Україні, і спорудження нових військових баз… На останніх і зупинимось більш детальніше.

Варто відзначити, що в Росії часів президентства Путіна спостерігається справжня манія озброєнь. Викликана вона, якщо послухати самого президента РФ, боязню нападу неї з боку різноманітних агресорів, до яких останнім часом приписали й Україну. При чому, Путін остерігається нападів мало не з усіх напрямків. Так, за часи його президентства російські військові бази з'явились в Таджикистані, Киргизії, Вірменії окупованих Абхазії і Південній Осетії. Крім цього можна згадати російську військову присутність у В'єтнамі та Сирії, пострадянський спадок у Придністров'ї, а також активні, проте наразі марні спроби вмовити Лукашенка на повноцінну військову базу в Білорусі.

Але не закордоном єдиним. Нарощується, особливо останніми роками, кількість військових баз і на території самої РФ – особливо поблизу кордонів з Україною.

Одна з них добудовується на околиці невеликого міста Богучар у Воронезькій області – за 45 кілометрів від українського кордону з Луганською областю. Ще рік тому повідомлялось, що росіяни мають намір перетворити старе армійське сховище у Богучарі на велику базу з десятками будівель і спеціальних споруд. Очікується, що тут базуватимуться понад 1300 одиниць бойової техніки. На території бази планується розмістити понад десять казарм для 5210 військових, артилерійські склади, лазарет, басейн і великий тренувальний комплекс.

За наявною в інтернеті інформацією, Міноборони РФ відправило на цю базу мотострілкову бригаду з Нижнього Новгорода, а також війська радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Також об'єкт хочуть використовувати для навчання солдатів артилерійській справі та використанню переносних зенітних ракетних комплексів – очевидно, для вишколу бойовиків на Донбасі.

Ще одну базу росіяни почали будувати в 2015-му році поблизу села Солоті, Валуйського району, Білгородської області – це в 169 кілометрах від міста Харків і в 25 кілометрах від кордону з Луганською областю.

Будівництво військового містечка на замовлення Міноборони на площі 300 га включило в себе зведення штабу з вузлом зв'язку на 328 військовослужбовців, п'яти триповерхових і чотирьох п'ятиповерхових казарм на 3500 солдатів, навчального корпусу, медичного центру з лазаретом на 50 ліжок, їдальні, складів для зберігання автомобільної та військової техніки та інших будівель. Крім цього, після завершення повного будівництва (через чотири роки від початку робіт) база навіть матиме власний басейн, каток та перукарню.

А вже у 2016-му році почалося спорудження ще однієї бази, яка знаходиться у селі Клинці, Брянської області – в 50 км від Чернігівської області. Про початок будівництва цієї бази ще 7 червня повідомила агенція Reuters. Тоді її кореспондент відвідав Клинці, де побачив тимчасовий військовий табір та велику кількість новоприбулих солдатів.

І хоч Міністерство оборони РФ офіційно не визнало розгортання військ у Клинцях, проте представник міської ради даного населеного пункту Олег Клетний опосередковано підтвердив цю інформацію, що місто було обране місцем дислокації нової дивізії. За його словами, військові з мотострілецької дивізії з бази в Єкатеринбурзі, що за дві тисячі кілометрів від Клинців, мають розміститися на території покинутої військової частини в Клинцях, яку відремонтують. Передбачається, що база займе територію близько 142 гектарів.

Варто відзначити, що спорудження даної бази не на жарт сполошило сусідніх білорусів. На це посол Російської Федерації в Республіці Білорусь Алєксандр Суріков заявив, що російська військова база в Клинцях Брянської області потрібна, оскільки "радикалізм в Україні починає підніматися".

"Хоча Україна може і слабша за Росію, я її військовий потенціал не вимірюю… Ми, гадаю, не дуже хотіли б, щоб точка війни в Україні взяла гору, перемогла. Але якщо це станеться, то нам можна буде її на кордонах з Росією зупинити. От і все. Превентивні речі" – намагався пояснити Суріков на прес-конференції в Мінську в червні цього року.

До речі, будувати даний об'єкт доручили компанії "Мегалайн", яка останнім часом отримала сотні держзамовлень на мільярди рублів, і яка пов'язана з петербурзьким ресторатором і знайомим президента Євгеном Пригожиним.

І ось, буквально сьогодні стало відомо про ще одну військову базу. Цього разу поблизу міста Новочеркаськ у Ростовській області – в 100 кілометрах від кордону з Україною.

Детальної інформації наразі нема, але вже зараз відомо, що нові казарми розраховані на 10 тисяч військових. За планом, заселяти її почнуть з початку грудня 2016 року.

Взагалі, тотальну забудову україно-російського кордону військовими базами Росія пояснює тим, що, розбудовуючи власні сили, вона намагається захистити себе від просування НАТО на Схід. Звісно, такі аргументи виглядають досить недолугими – хто при здоровому глузді буде нападати на ядерну державу?

Що ж до справжніх намірів росіян, то тут відповідь може лежати у кількох площинах: або вони готуються до подальшого просування на Захід, або таким нехитрим способом кремлівська верхівка банально "пиляє" бюджет країни, або Путін збожеволів. Власне, останній варіант не виключає перших два, а навіть підсилює їх.