У Малі військові арештували членів уряду і вимагають відставки президента

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на "Громадське".

Заколот почався в армійській базі в місті Каті, що за 15 кілометрів від столиці Бамако. Там було чутно постріли, після чого в напрямку столиці рушили колони техніки з військовими. Дорогою вони розганяли місцевих жителів по домівках і блокували дороги.

Військові арештували кількох топчиновників уряду Малі, зокрема міністрів фінансів, оборони і закордонних справ, прем’єр-міністра, спікера парламенту, а також сина президента країни Каріма Кейту. За даними джерел Reuters, їх відвезли на базу в Каті.

Також повідомляється, що заколотники захопили президентський палац і будівлю малійської державної телерадіокомпанії ORTM. А сам президент Кейта переховується на базі миротворців ООН і перебуває під охороною французьких військових, хоча раніше з’явилося непідтверджене повідомлення про арешт президента Кейти. Решта чиновників, за повідомленнями, терміново евакуювалися з Бамако.

ЗМІ виокремлюють щонайменше чотирьох лідерів заколотників, передусім полковника Національної гвардії Малі Садіо Камара – очільника військової школи на базі в Каті. Також заколотом керує командувач військового округу Каті полковник Дьо, який начебто поставив Кейті ультиматум: піти у відставку до вечора 18 серпня. Інших політичних вимог заколотники поки не оголошували.

На центральній площі Бамако біля Монументу Незалежності зібралися кілька тисяч прихильників заколоту, які закликають президента Малі піти у відставку. Вони звинувачують його в корупції та економічній кризі. Антиурядові протести тривали в країні й раніше.

Малійський уряд закликав військових припинити заколот і розпочати "братній діалог" для вирішення непорозумінь. Іноземні диппредставництва в Малі закрилися й закликали своїх громадян у країні не виходити з дому. Зокрема, посольство США закрилося до кінця дня.

Довідка: Малі – колишня французька колонія, яка проголосила незалежність у 1960 році. За свою 60-річну історію вона вже переживала три військові перевороти (в 1968, 1991 й 2012 роках). А з червня 2020-го в країні тривають багатотисячні антиурядові протести, учасники яких критикують чинного президента Кейту за корупцію й економічну кризу. За час протестів загинули щонайменше 14 людей. Військовий переворот 2012 року призвів до активізації сепаратизму в центрі й на півночі країни, який триває і досі, зазначає співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин. А тому повторення подібного сценарію в 2020 році може мати дуже важкі наслідки для країни, вважає він.

Нагадаємо, 10 листопада 2019 року президент Болівії Ево Моралес подав у відставку через масові протести у країні, які розпочалися після переобрання його на посаду президента 20 жовтня.