Чехія "відхрестилася" від антиросійських санкцій

Про це заявив прем'єр-міністр Андрей Бабіш, передає Depo.ua із посиланням на Radio Praha.

За словами Бабіша, на зустрічі з президентом, спікером Палати депутатів, міністром оборони і міністром закордонних справ, яка відбулася 12 вересня, її учасники погодилися, що це питання не є для країни пріоритетним.

"Ми домовилися, що не будемо робити активних дій в цьому напрямі, тому що для цього немає підстав", - пояснив голова уряду.

Пріоритетним, навпаки, він назвав питання пошуку рішення міграційної кризи та бюджет ЄС на 2021-2027 роки.

Нагадаємо, президент Чехії раніше запропонував Раді ЄС зняти санкції проти Росії.

Не зважаючи на це, 13 вересня, Європейський Союз офіційно продовжив індивідуальні санкції проти Росії через Україну.

Довідка: Індивідуальні санкції ЄС вперше були запроваджені 17 березня 2014 року та постійно подовжувались на півроку.

Попередні є чинними до 15 вересня 2018 року.

5 вересня президент Петро Порошенко повідомив, що посли держав-членів Європейського Союзу схвалили рішення щодо продовження індивідуальних санкцій проти Росії через агресію проти України.

Обмеження стосуються 155 людей (після загибелі бойовика Олександра Захарченка – 154) та 44 організацій.

Санкції, що запроваджені через незаконну анексію Криму і Севастополя, чинні до 23 червня 2019 року.

31 липня Євросоюз запровадив санкції проти 6 російських компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту. Дипломати заявили, що було запропоновано 8 фірм, але дві були відкинуті після опозиції з боку Німеччини та Італії, які побоювалися шкоди для своїх ділових відносин з Росією.

Багато держав ЄС вигнали російських дипломатів через отруєння в Солсбері. Але опозиція з боку "голубів", до яких також належать Греція і Угорщина, заблокувала будь-які подальші заходи.

Британія наполягає, що ЄС раніше домовився про запровадження санкцій за хіматаки, тож їх потрібно ввести щодо Росії.

Київ також просить ЄС покарати відповідальних за ув'язнення українських політв'язнів.