Батіг для Зеленського: Як США не допустять прем‘єрство Богдана

Поки у світових столицях говорять (втім, не вельми активно) про небачений електоральний успіх "слуг народу", а у Європарламенті "очікують реформ від нової Ради", західні партнери України уважно приглядаються до процесу підбору кандидатури на посаду прем'єр-міністра України. Бо, на відміну від виборів, цей процес далеко менш прозорий - а його результат може впливати на майбутнє України не менше, ніж зе-президент чи зе-парламент.

Загалом, думки американської виконавчої влади стосовно можливих кандидатур на посаду українського прем'єр-міністра були достатньо докладно викладені ще за десять днів до виборів в аналітичній записці дослідниці Мелінди Герінґ із близької до Держдепу Атлантичної Ради.

Суть їх зводилась до наступного - у Вашингтоні потішились би, якби посаду очільника української виконавчої влади зайняв хтось з адекватних економістів (що, формально, цілком співпадає із задекларованими намірами команди Зеленського). Серед найбільш привабливих для американського істеблішменту кандидатур - екс-міністр економічного розвитку Айварас Абромавичус або ж заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован.

У числі можливих кандидатів були названі також виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв та екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. Всі вони, на думку Герінґ, є більш-менш прийнятними для Заходу.

А щодо абсолютно неприйнятних варіантів розвитку подій - то на момент написання матеріалу такими дослідниці видавались міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. До союзу з останньою Зеленського могла би підштовхнути потреба знайти додаткові багнети для парламентської коаліції.

Але виборча реальність внесла певні корективи в цю картину. Потреба в коаліції, схоже, зникла. А якщо й не зникла - то стала не настільки гострою, щоб задля її вирішення віддавати місце прем'єр-міністра. Тому варіанти з Тимошенко - як би не хотілося Юлії Володимирівні залишатися "в обоймі", здається, вже не спрацюють.

А на тому факті, що керівник адміністрації президента Андрій Богдан має свої плани на прем'єрське крісло, аналітик Атлантичної Ради якось не наголосила.

Про те, що Богдан хоче стати прем'єром, він неодноразово нагадував практично від моменту інавгурації Зеленського. Якщо хтось забув, то навіть призначення цього діяча главою адміністрації президента викликало у наших західних партнерів "деякі питання". Зокрема, спочатку ходили добре поінформовані чутки про те, що спецпредставник США з питань України Волкер дзвонив українському президенту і наполегливо просив не призначати Богдана на посаду голови АП через надміру тісні, з точки зору Вашингтону, зв'язки з Коломойським.

Коли ці конфіденційні дзвінки не допомогли - вже більш відверто й відкрито про антипатію Вашингтону оголосив екс-посол США в Україні Джон Гербст.

Втім, тоді у Зеленського вдали, що не почули пропозицій, і адвокат Коломойського став тим, ким став.

Але тепер ситуація, здається, інша. Оскільки призначення цього діяча у прем'єрське крісло - які б давні й міцні стосунки не пов'язували його із чинним президентом України - стане своєрідним символом "приватизації" країни однією конкретною фінансово-промисловою групою.

При тому що спектр протидії такому рішенню команди Зеленського у США максимально широкий. Починаючи від "пряників" у вигляді ефективної співпраці з МВФ, ймовірних поставок озброєння та посилення санкційного тиску на Росію, і закінчуючи "батогами" у вигляді згортання співпраці України з міжнародними фінансовими інститутами, яке неминуче скоротить "медовий місяць" між новою владною командою та українськими виборцями. Не кажучи вже про розслідування, яке ФБР веде проти Коломойського, і яке, в разі потреби, може бути пришвидшене.

Наразі з команди Зеленського долинають вельми позитивні витоки стосовно того, що одним з найбільш вірогідних претендентів на посаду очільника уряду є якраз "технократ" і фахівець у співпраці з МВФ Рашкован. Будемо надіятись, що ці чутки невдовзі отримають вагоме офіційне підтвердження. В іншому випадку непрості часи можуть очікувати не тільки на "зе-команду", але й на всю країну.