UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

Затримання українця в Італії. Коли Україна змусить себе поважати

Після отримання інформації про затримання в Італії військовослужбовця Віталія Марківа, посол цієї країни мав вже посипати попелом голову у вітчизняному МЗС

Політичний оглядач
Затримання українця в Італії. Коли Украї…

Depo.ua свого часу попереджав: серед небезпек, які чатують на українців після введення безвізу з країнами ЄС, ризик бути затриманим за доносом якогось москаля або місцевих "правозахисників", які відпрацьовують російські гроші. Це стосується не лише учасників АТО чи активних волонтерів, які поїхали подивитися Європу, а й їхніх родичів, друзів і навіть журналістів, що висвітлювали події на сході. Ми достеменно не знаємо, які справи і проти кого конкретно розслідує російський Слідком, з якими проханнями РФ зверталася до окремих (дружніх, як Італія) країн Євросоюзу, яку інформацію їм надають. Відомо, що ордер на арешт Марківа італійцями був виписаний ще у грудні минулого року, але в розшуку Інтерполу він не знаходився. Тобто, маємо гучну провокацію, вчинену італійськими силовиками. Навмисно чи це просто ефект виконавця, не важливо.

Українська дипломатія зараз докладає максимум зусиль для надання допомоги затриманому українцю. Наш посол в Римі і наші консули мають днювати і ночувати під відповідними кабінетами, аби добитися якщо не звільнення Марківа, то хоча б справедливого рішення щодо запобіжного заходу йому. Але цього, вочевидь, недостатньо. Щось не чутно про ноту протесту нашого МЗС! Коли два роки тому на виставці у Мілані росіяни у своєму павільйоні повісили карту Росії з Кримом, наш МЗС направив Італії ноту. І це правильно. Коли у Вероні кримські вина росіяни представили, як вироблені на їхній території, також нота була. А тут затримали громадянина України, вини якого у смерті італійського фотокора Андреа Рокеллі бути не може, і мовчок. Так не годиться, адже завтра італійці можуть затримати будь-кого і сказати, що він – винен. Бо їм, бачте, таке російські друзі нашептали.

Коротко нагадаємо історію загибелі Рокеллі. 24 травня 2014 року він у супроводі перекладача, росіянина Андрія Миронова потрапив під мінометний обстріл з боку окупантів. Батальйон ім. Кульчицького, де нині служить Марків, на той момент не був озброєний мінометами, а лише стрілецькою зброєю та кулеметами. Тобто, в принципі не міг бути причетним до мінометного обстрілу. Додамо: ще потрібно з'ясувати, як італійський фотокореспондент та його супроводжувач потрапили в район Слов'янська – через підконтрольну нам територію, чи з боку бойовиків. Радше маємо другий варіант.

Очевидно, Слідком РФ весь цей час вів власне розслідування загибелі Рокеллі передав якісь "результати" італійцям. Які, попри те, що наша Генпрокуратура активно співпрацює з колегами з Апеннін у цій справі, вирішили арештувати Марківа. І тепер існує небезпека, що вони його триматимуть під вартою, аби відстояти честь мундиру. До речі, затримання українця – це тест не лише для наших дипломатів, але й для італійської влади. От і подивимося, чим вона дихає.

І, останнє. Не про Марківа, а про самоповагу. Цього тижня Національна громадська телерадіокомпанія отримала від європейського мовника листа з погрозами оштрафувати Україну на 200 тис. євро за не допуск на конкурс Євробачення у Києві росіянки Юлії Самойлової. Враховуючи, як окремі чиновники Європейської мовної спілки, зокрема, пані Інгрід Дельтенре, гидко прогиналися перед Москвою ще до початку конкурсу, було зрозуміло, що Росія знайде спосіб помститися. Що має робити Україна? Варіант перший – заплатити, нехай подавляться. Варіант другий – послати в дипломатичній формі, очікуючи на відповідь московських "консерв" серед організаторів Євробачення. І далі вирішувати проблеми по мірі їх появи. Варіант третій – подати до суду на європейських мовників за здирництво. Вони дуже не люблять скандалів, адже всі ці спілки й союзи досить корумповані, просто до них, на відміну від ФІФА й УЄФА, в антикорупціонерів ще руки не дійшли. Хто за третій варіант?

Власне, це до того, що Україна має змусити себе поважати. Уявіть, що було б з диппредставництвом Італії у Туреччині, це для прикладу, якби італійці безпідставно затримали турецького військовослужбовця. Мабуть, багато вогню, диму й інших спецефектів. Звісно, пікетувати італійську амбасаду не потрібно. Але слід пояснити владі цієї країни, що арешт українця матиме для неї наслідки. Що ми обов'язково винесемо нашу позицію на всі можливі світові майданчики, де італійцям доведеться виправдовуватися.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme