UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

Україна "здає назад" у захисті прав і свобод, - Human Rights Watch

В Україні 2018 рік характеризувався чисельними нападами на активістів і критиків влади, а уряд не вживав достатньо активних дій для запобігання цим нападам і покарання винних

Про це йдеться Всесвітній доповіді-2019 правозахисної організації Human Rights Watch, передає Depo.ua.

На думку правозахисників, українська влада не вживала достатньо активних дій для приборкання наростаючого насильства і щодо меншин, в тому числі ромів і ЛГБТ (лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів). Влада дотримувалася курсу "на обмеження свободи вираження думок, свободи інформації та свободи ЗМІ, виправдовуючи його необхідністю протистояти російській агресії на сході країни і антиукраїнській пропаганді Кремля".

"У сфері захисту прав людини Україна рухається назад. Напередодні виборів виборцям варто вимагати від кандидатів і від уряду гарантій захисту прав, а також задуматися про те, якими можуть бути наслідки незадовільного реагування держави на прояви націоналістичного насильства", - каже Рейчел Денбер, заступник директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.

674-сторінкова, 29-та за рахунком щорічна Всесвітня доповідь Human Rights Watch містить огляд ситуації з правами людини за 2018 рік більш ніж в 100 країнах. У своєму вступному есе виконавчий директор організації Кеннет Рот зазначає наростаючий опір популістам, які сіють ненависть і нетерпимість в багатьох країнах. Нові альянси прихильних до прав і свобод урядів часто формуються з ініціативи цивільних груп і суспільства і підтримувані ними, підвищують витрати автократичних ексцесів. Успіх таких ініціатив свідчить про можливість - і обов'язки - захищати права людини навіть у важкі часи.

З боку угруповань, які проповідують насильство і дискримінацію щодо меншин, в тому числі ромів і ЛГБТ, мали місце десятки випадків нападів, погроз або залякування в декількох містах. У більшості таких випадків поліція не реагувала або не проводила ефективного розслідування. Рідкісним випадком кримінального переслідування, що завершився судовим розглядом, став суд у жовтні над обвинуваченими в нападі на селище ромів у Львові, під час якого одна людина була убита і кілька постраждали.

Влада також не проводили ефективного розслідування численних випадків нападів на антикорупційних та інших громадських активістів і правозахисників. У листопаді антикорупційна активістка Катерина Гандзюк, яку в липні облили кислотою, померла від отриманих опіків.

"Незважаючи на неодноразові обіцянки президента Петра Порошенка скасувати його, продовжував діяти березневий закон 2017 року, що зобов'язує активістів і журналістів, які займаються антикорупційними розслідуваннями, декларувати відомості про особисті активи. Багато хто не виконували цю вимогу. Служба безпеки України (СБУ), як і раніше, заперечувала факт тривалого таємного утримання під вартою 18 цивільних осіб в харківському управлінні в 2014 - 2016 рр", - кажуть правозахисники.

У Криму щодо кримських татар, які виступають проти російської окупації півострова, порушувалися кримінальні справи за надуманими звинуваченнями в тероризмі і екстремізмі. Загалом кримські татари зазнавали утисків, у них в будинках проводилися обшуки, іноді при цьому мешканців затримували і допитували.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme