Українці вшанували пам’ять жертв голодоморів

Зранку 25 листопада після наймасованішої за всю війну російської атаки ударними дронами по столиці в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбулася міжконфесійна молитва пам’яті. Поруч молилися духовні лідери різних віросповідань. Кожен із них промовив власну молитву за невинно вбитих голодом в Україні.

До молитви також долучилося президентське подружжя Володимир та Олена Зеленські, військове та політичне керівництво країни. Так, зокрема, були присутні прем’єр-міністр Денис Шмигаль, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та голова військової розвідки Кирило Буданов.

Після завершення молитви учасники заходу пройшли до Національного музею Голодомору-геноциду. Під удари дзвона президент та перша леді разом із представниками Сил оборони встановили лампадки до монумента "Гірка пам'ять дитинства". За ними — політичні та військові керівники, лідери держав, іноземні дипломати й очільники церков і релігійних організацій.

З високопоставлених гостей участь у ранкових поминальних заходах узяли президенти Латвії та Швейцарії Едгарс Рінкевичс та Ален Берсе, прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте, а також голови та члени іноземних парламентів, представники дипломатичного корпусу.

Предстоятель Православної церкви України, Блаженнійший митрополит Епіфаній окремо звершив заупокійну молитву біля пам’ятного знака поруч зі Свято-Михайлівським Золотоверхим собором.

Водночас глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Святослав очолив панахиду на території Національного музею Голодомору-геноциду.

О 16:00 відбулася загальнонаціональна акція "Запали свічку". За традицією, у День пам’яті жертв Голодомору на підвіконня встановлюють запалену свічку.

Українці продовжують нести лампадки та квіти до монумента "Гірка пам'ять дитинства".

Нагадаємо, керівництво СРСР організувало в 1932-1933 роках штучний масовий голод в Україні, щоб загнати українських селян у колгоспи та зламати національний опір, вказував Український інститут національної пам’яті.

Там зазначали, що масштаб брехні та фальсифікацій комуністичного тоталітарного режиму був таким великим, що науковці досі не можуть назвати точної кількості вбитих — в академічних дискусіях називають цифри жертв від 4 до 10 мільйонів людей.

Український парламент у 2002 році постановою, а у 2006-му — законом визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців. Відтак це зробили ще понад 30 країн світу, а також Католицька церква та Вселенський патріархат.