Звільнення Нефьодова і Верланова: Чому Банкова продовжує зачистку влади від "соросят"

Ще три дні тому прем'єр Денис Шмигаль називав заяви Ігоря Уманського про корупцію у податковій та на митниці "популізмом", а вже вчора радо взяв під козирок і провів через Кабмін рішення про звільнення Сергія Верланова та Максима Нефьодова разом з заступниками з посад керівників ДПС та ДМС. Що за бурління відбувається всередині влади - розбирається Depo.ua.

Вчорашньому вечірньому звільненню топ-чиновників відомств, що забезпечують наповнення державного бюджету, передувало створення у Верховній Раді тимчасової слідчої комісії щодо можливої корупції в цих держструктурах. І обидві події так чи інакше пов'язані з прізвищем Уманського. Він встиг побути міністром фінансів менше місяця і залишив посаду наприкінці березня на хвилі скандалу, який він сам і зчинив, обвинувативши своїх формально підлеглих Верланова і Нефьодова у кришуванні корупції.

Втім, здається, Уманський є лише інструментом, рівно як і голова уряду Шмигаль, яких використали "старші" товариші з вулиці Банкової аби позбутись цих кадрів. А з огляду на переможні реляції Андрія Єрмака, саме перший президентський канцлер був рушійною силою рішень щодо створення комісії та позбавлення Верланова і Нефьодова посад.

Єрмак, що справедливо розрахував потенціал Уманського в якості кадрового фугаса, підтягнув його після гучного звільнення до себе і, дочекавшись вдалого моменту, зпедалював ініційовані ексміністром звинувачення для нав'язування своєї гри і уряду, і парламенту.

Голова ОП заявив, що ініціатива створити парламентську слідчу комісію належить, звісно, президенту. При цьому про масштабну корупцію у податковому та митному відомствах Єрмак говорить як про очевидний і доведений факт. При цьому Єрмак повідомив, що не тільки парламентські слідчі, виявляється, будуть розбиратись з корупцією у вказаних відомствах - він розповів і про певну "міжвідомчу групу", що займатиметься збором інформації про схеми. "Актуальну інформацію буде збирати, з одного боку, наша міжвідомча група з представників правоохоронних органів, а узагальнювати та напрацьовувати пакет пропозицій буде група аналітиків, написав службовець у своєму Facebook. - З іншого боку, зрозуміло, що парламентська тимчасова слідча комісія в свою чергу буде паралельно збирати та оцінювати матеріали по даному питанню та робити належні висновки. В будь-якому разі головне завдання для всіх нас - прибрати корупційні впливи в двох ключових фінансових інституціях - митниці та податковій".

Проблеми на митниці і справді були. За версією Уманського, через схеми на митниці і в податковій Україна втрачає 120 млрд на рік. 

Але невтішна і офіційна інформація.  Лише у січні-лютому митники недорахувалися 13 млрд у бюджеті. Щоправда, пояснили дефіцит об'єктивними причинами. За їхніми словами, на обсяги імпорту впливають "зміни кон'юнктури світових ринків, соціально-економічна ситуація в країні, рівень доходів населення і промислового виробництва". Втім, попри всі чинники, логічно, що такі результати не надто радують Банкову. Навіть якщо тимчасова слідча комісія доведе прозорість роботи митниці, регулярний мінус у надходженнях за останні місяці на плюс не перетвориться.

Втім, звільнені вчора чиновники пояснюють рішення політичними причинами. Так Сергій Верланов вважає, що звільнення його з посади голови Державної податкової служби та звільнення голови Державної митної служби Максима Нефьодова є нічим не обгрунтоване "політичне рішення". Верланов також говорить, що досі не знає, хто саме ініціював його звільнення, а його самого навіть не запросили на засідання Кабміну.

"Я вважаю, що це є зміною курсу. Рішення є політичні. Ці рішення не мають жодної підстави стосовно ефективності, - заявив він. І додав, що зміна курсу відбулась одразу після зустрічі президента Володимира Зеленського із представниками бізнесу у лютому. 

Тож йтися може про те, що зміна керівництва митниці і податкової – лише частина більш громіздкої кадрової комбінації. Банкова позбавляється від можновладців з так званого пулу "соросят": раніше з уряду прибрали Гончарука та Мілованова, а з Генпрокуратури –Рябошапку.

Ситуація з реінкарнацією Саакашвілі, якого також відносять до інструментів західного впливу, може грати роль прикриття, коли Зеленський ніби обіцяє Заходу призначити їх протеже Саакашвілі на високу посаду, а тим часом позбувається інших, більш дрібних фігур.

Враховуючи, що президент поки що не мобілізував фракцію для голосування за Саакашвілі, він не надто прагне цього призначення. Не особливо вірять у те, що колишній грузинський президент увійде у Кабмін і його більш-менш поінформовані прихильники. 

Так, наближений до Саакашвілі політтехнолог Сергій Гайдай припускає, що показна готовність  Зеленського співпрацювати з грузинським реформатором – лише частина гри. І насправді це форма хитрої і "ввічливої" відмови. "Спосіб каналізувати запит на радикальні зміни і зміну кадрової політики: мовляв, я Михайла дуже хочу в команду, але депутати погані не хочуть", - вважає Гайдай. 

При цьому на зміну "соросятам" приходять переважно ставленики олігархів. Особливо помітним в цьому контексті є Рінат Ахметов, з яким асоціюють не лише прем'єр-міністра, а й кількох ключових чиновників в уряді. Нові ж призначення замість звільнених Верланова, Нефьодова чіткіше підсвітять напрямок, в якому рухається президент в частині кадрового наповнення "оновленої" влади.

Читайте також: "Слуги" проти. Де Саакашвілі шукатиме підтримку свого камбеку