Ексміністр Кабміну Гройсмана звинуватив Шмигаля у провалі реформи держуправління

Про це Олександр Саєнко написав на сайті Liga.net, пише Depo.ua. 

За словами Саєнка, розпочата в 2015-му році реформа держуправління в 2020-му виконана лише на 70% і суттєво загальмувала, хоча вона є однією з найважливіших для впровадження інших реформ у державі, і її щороку підтримує Єврокомісія. 

"З приходом нової влади у 2019 році щось помітно зламалося. Замість обіцяного соціального ліфта для найбільш обдарованих, зруйновано систему конкурентного відбору, а держслужбовці позбавлені будь яких гарантій. Впровадження політичних, а по факту безпідставних звільнень, нівелювало принцип політичної нейтральності. Система стала непривабливою для професіоналів, заохочуючи прихід випадкових політичних пристосуванців", - пише Саєнко. 

Він додає, що в умовах, коли 63% українців вважають основною причиною економічної кризи зовсім не коронакризу, а некомпетентність влади, гальмування фундаментальної реформи, завданням якої є залучення професіоналів у держсектор, є неприпустимим. 

"2020-й був останнім та звітнім для бюджетної підтримки ЄС. Уряд звітував про стан реформи в листопаді у рамках Стратегічного діалогу Україна-ЄС і оцінив її виконання аж на 70%. Основним фактором гальмування змін в уряді назвали пандемію коронавірусу, тому у представників ЄС попросили перенести низку індикаторів з оцінки реформи на 2021-й рік. В квітні 2020-го Кабмін скасував одну з ключових умов реформи – конкурси на посади держслужби, замінивши їх доборами з укладанням контракту на час карантину. До кінця 2020-го року конкурси, убезпечення від політичних звільнень держслужбовців та інші зміни намагалися ухвалити в Раді, але не змогли. Спочатку Президент ветував зміни до закону "Про держслужбу", а в грудні нардепи провалили іншу версію проекту вже зі змінами від Президента", - каже Саєнко. 

Він додає, що скасування конкурсів відкрило пряму корупційну стежину для призначення на посади в держоргани чиновників категорій "А", "Б" та навіть "В". Всього на сьогодні за непрозорим добором на держслужбу прийшли майже 17 000 осіб. А зацікавлені групи впливу отримали можливість у непрозорий спосіб заводити в ЦОВВ потрібних їм людей, оскільки єдиним "фільтром" лишилася формальна співбесіда.

"А через те, що в рамках реформи влада так і не спромоглася скасувати статтю 87-1 щодо політичних звільнень, ми бачимо ситуації, які виникають на тій же митниці, де за півроку змінилося 5 керівників. В багатьох держорганах досі працюють т.в.о, як в Держінспекції з енергонагляду чи у Космічному агентстві. Вже згадана рефора ДАБІ, коли спочатку почали створювати три органи замість одного, а потім війна груп впливу у стінах Уряду призвела до зміни підходів. Керівників новостворених органів просто відсторонили та звільнили, провівши обшуки СБУ, про результат яких досі нічого невідомо", - зазначає Саєнко. 

Ексміністр Кабміну розповів, що потрібно зробити Уряду в 2021-му році, щоб зберегти підтримку ЄС. 

"Це і відновлення проведення конкурсів на всі посади. За обіцянками української сторони, непрозорі добори необхідно було припинити ще до кінця 2020-го року, але Парламент успішно провалив необхідний закон. Без системної співпраці Уряду з депутатами ухвалити законопроект буде важко. Також потрібно деполітизувати конкурси. ЄС очікує в рамках реформи убезпечення держчиновників від політичних звільнень, скасуванням статті 87-1, а також внесення змін до Закону "Про державну службу" в частині класифікації посад і оплати праці", - вважає Саєнко. 

"В березні від України чекають ухвалення Закону про адміністративну процедуру. Вже в травні Уряд має презентувати Стратегію реформування держуправління до 2025-го року з річним планом заходів із реалізації реформи на 2021-й рік. Також потрібно поступово збільшувати фінансування реформи з держбюджету, а також розробити та ухвалити до червня комунікаційний план: просування реформи в суспільстві та серед депутатів", - додав Саєнко. 

Колишній міністр Кабміну каже, що чи зможе чинний Уряд втілити це в життя, буде видно зовсім скоро.