Антоненко може отримати компенсацію за перебування у СІЗО

Про це міністр сказав в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера", передає Depo.ua.

"За весь час утримання в слідчому ізоляторі йому може бути виплачена компенсація… є відповідні процедурні гарантії. Розрахунок, калькуляція буде окремо, але чим довше утримання, тим більшу компенсацію він отримає. Тут жодних сумнівів немає", - пояснив очільник Мінюсту.

Міністр також вважає за доцільне встановити ліміт перебування у слідчих ізоляторах для обвинувачених, чия вина не доведена тривалий час.

"Люди, які не визнані винуватими у вчиненні злочину, не повинні сидіти у слідчих ізоляторах тривалий час. У нас були випадки, коли людина, щодо якої проводився судовий розгляд справи, сиділа у СІЗО понад 10 років… Тобто немає вироку, вона невинувата з точки зору закону, і вона сиділа тривалий час. Тому безумовно практика, що протягом певного періоду - нехай це буде два роки, рік - якщо немає вироку, людину потрібно випускати, якщо вона не є небезпечною для суспільства", - зазначив  Очевидно, що суд в цьому переконався, що якоїсь особливої небезпеки зараз немає, і вирішив застосувати інший запобіжний захід", - зазначив Малюська, коментуючи рішення суду щодо Антоненка.

На думку міністра, необхідно встановити ліміт на перебування особи в СІЗО.

"Ми навіть законопроєкт відповідний подали про те, що повинні бути ліміти перебування людей у СІЗО… Має бути швидкий розгляд кримінального провадження. Це не означає, що людина, яку випустили зі слідчого ізолятора, є невинуватою чи що кримінальне провадження розвалюється і немає перспектив, тобто що її визнають обов’язково невинуватою. Це означає, що судовий розгляд затягнувся, він є надмірним, і людина, яка не визнана винуватою, не повинна страждати", - вважає міністр юстиції.

Нагадаємо, що Андрія Антоненка, відомого також, як "Ріффмастер", вчора, 30 квітня, випустили під домашній арешт після півторарічного перебування за ґратами у справі про убивство журналіста Павла Шеремета.

Довідка: Павло Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року, коли в автомобілі, на якому він їхав, здетонував вибуховий пристрій, слідчі кваліфікували подію як умисне вбивство. На відеозаписах, які фіксують момент підкладання вибухівки, були помітні силуети ймовірних убивць, але з'явилася інформація, що МВС також має записи з рисами облич імовірних злочинців.

Шеремет до смерті працював в інтернет-виданні "Українська правда" та на Радіо "Вести". В Україні одразу створили опергрупу з розслідування цього вбивства, до якої увійшли представники ФБР.

Слідство розглядало п'ять версій вбивства Павла Шеремета: злочин, здійснений через професійну діяльність на Росії і Білорусі; помилка в об'єкті злочину (готувалося вбивство, цивільної дружини Шеремета й власниці видання "Українська правда" Олени Притули); професійна діяльність в Україні – за критичні публікації у виданні "Українська правда" та на радіо "Вести"; зусилля в дестабілізації ситуації в державі; конфліктні ситуації в особистому житті Павла Шеремета – сімейне, комерційне і фінансове становище.

Підозру у вбивстві Шеремета оголосили ветерану АТО, музиканту Андрію Антоненку, лікарці та волонтерці Юлії Кузьменко та медсестрі Яні Дугарь. Антоненко до останнього часу залишався за ґратами, тоді як Кузьменко після апеляції відпустили під домашній арешт.