Воздвиження Хреста Господнього: Історія, прикмети й що не можна робити в цей день

Журналісти Depo.ua зібрали цікаві розповіді про прикмети й традиції цього дня.

Воздвиження Хреста Господнього: що розповідає історія 

Підґрунтям для встановлення дня Воздвиження Хреста Господнього є переказ більш пізніх років, який розповідає про те, що в 326 році н. е., за часів імператора Костянтина Великого, біля гори Голгофи, де розіп'яли Ісуса, був знайдений Хрест.

Це зробила мати Костянтина – благочестива цариця Олена, яка саме в той рік приїхала в Єрусалим і стала однією із перших, хто провів археологічні розкопки у святих місцях. Саме під її егідою був знайдений Хрест Господній, на честь якого і відбувається святкування 27 вересня.

Цікаво, що історія розповідає про те, що римські імператори-язичники намагалися повністю знищити священні місця, де був розіп’ятий та воскрес Ісус. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу та Гріб Господній, а на штучному пагорбі було встановлено капище язичницької богині Венери й статую Юпітера, де збиралися язичники та здійснювали ідольські жертвопринесення. Однак Олена, яка не побоялася зазирнути у глиб історії, змогла знайти того, хто допоміг їй здійснити задумане.

Безрезультатно мандруючи Єрусалимом й розпитуючи християн та юдеїв про місце, де Ісус пролив кров за порятунок людства, їй вказали на одного старого єврея, на ім'я Юда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Олена наказала зруйнувати капище й будь-що знайти Гроб Господній.

Зазначимо, що усі справи вона починала із читання молитви. Так було із розкопками, які допомогли виявити й Гроб Господній, і неподалік від нього три хрести. Також була знайдена закопана дощечка з написом "Ісус Назарянин, Цар Юдейський", зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизали тіло Господа.

Патріарх Макарій, щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп'ятий Спаситель, по черзі став підносити хрести один за іншим до тяжкохворої жінки. Двоє хрестів не показали ніякого чуда, а ось від третього – відбулося зцілення. Також хрест приклали до померлого, й той ожив. Тоді стало відомо, що це саме той Животворящий Хрест.

Відтоді християни приходили поклонятися Святому Хресту й просили святителя Макарія підняти Хрест, щоб всі могли, хоча здалеку, святобожно споглядати Його.

Олена привезла з собою до Константинополя частину Животворящого Древа і цвяхи. Тоді ж її син – імператор Костянтин – наказав спорудити в Єрусалимі храм на честь Воскресіння Христового, що містив і Гріб Господній, і Голгофу. Він будувався близько десяти років, однак Олена так і не змогла його побачити, адже померла у 327 році. Храм був освячений 26 вересня (за новим стилем) 335 року. Наступного дня, 27 вересня, встановлено було святкувати Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.

Що забороняється робити на Воздвиження Хреста Господнього

🔸 Головні святкові заходи 27 вересня проходять у церквах. Християни поклоняються своєму Спасителю. Традиційно відбуваються обходи або хресні ходи з іконами та молитвами.

🔸 27 вересня не можна починати нову справу й взагалі працювати, адже вважається, що все піде прахом.

🔸 Люди вірять, що у свято Воздвиження Хреста Господнього лісовик перераховує лісових звірів, тому заборонено ходити до лісу, адже людині цього бачити не можна.

🔸 Крім цього не рекомендується тримати двері відчиненими, адже є повір’я, що в цей день змії шукають місця для зимівлі й можуть заповзти в будь-який будинок.

Прикмети на Воздвиження

Заведено вважати, що на Воздвиження закінчується бабине літо й осінь вступає у свої права. Якщо цього дня стало різко холодно – буде рання весна.

Заморозки вранці символізують про швидкий прихід зими. Якщо ж погода сонячна і тепла – холод прийде ще нескоро.

Сильний північний вітер цього дня свідчить про те, що наступне літо буде спекотним, а західний – про холод і дощі.

Також на свято Воздвиження Хреста Господнього варто подивитися в небо: якщо перелітних птахів вже немає – слід очікувати тріскучі морози.

Якщо видно, як журавлі, не поспішаючи, летять на південь досить високо і курликають – осінь ще довго буде теплою.