Українці визнані одними з найактивніших у світі, - дослідження

Вчені зібрали глобальні дані про фізичну активність людей за допомогою аналізу інформації, яка надається їхніми смартфонами, передає Depo.ua з посиланням на "112 Україна".

Зокрема, аналіз, проведений співробітниками Стенфордського університету на даних 68 млн днів похвилинної інформації, показав, що в середньому число кроків, яке робить середньостатистичний користувач за добу, становить 4961. Відштовхуючись від цього показника, учені розташували країни за рівнем активності.

Так, перше місце по фізичній активності зайняли жителі Гонконгу, які здійснювали в середньому 6880 кроків, а самими неактивними виявилися жителі Індонезії, які проходили по 3513 кроків.

Як розподілилися по активності інші країни світу

Між тим, більшість європейських країн (Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Польща, Литва, Латвія, та ін.), вийшли на респектабельний рівень — від 5 000 до 5 500 кроків.

Високо підняли графіки Росія, Україна, Китай і Японія — від 6 000 кроків.

Нижче середнього виявилися країни Африки (ОАЕ, Алжир, Лівія, Єгипет), а також Бразилія, Індія і Пакистан — менше 4 000 кроків.

Середнім показникам найбільш відповідають США, Аргентина та Австралія.

^{Шкала фізичної активності в різних країнах світу / nature.com}

Водночас варто відзначити, що вчені проаналізували анонімні дані, зібрані зі смартфонів більше 700 осіб з 111 країн світу, які встановили собі додаток Argus.

Argus – додаток, розроблений Azumio для відстеження активності та прийомів їжі. За допомогою цієї програми можна визначити, як багато людина ходить, бігає або їздить на велосипеді за допомогою акселерометра, а також вести журнал харчування, сну, прийому рідини.

Так, багато країн Африки, а також країни, в яких часті військові сутички, наприклад, Афганістан, Ірак, залишилися поза дослідженням. Хоча і вчені відзначили, що намагалися отримати дані мешканців з якомога більше країн, різних за рівнем життя.

Вибірка даних проходила в період з липня 2013 року по грудень 2014 року.

Нерівність неактивності

Варто зазначити, крім рейтингу, з дослідження вийшли й інші цікаві висновки.

Так, американські вчені вважають, що замість середньої кількості кроків, які країна приймає в якості найбільш значимого чинника при визначенні рівнів ожиріння, "нерівність у діяльності" має першорядне значення. Вона, вважають вчені, подібна до нерівності в доходах, але тільки в даному випадку мова йде не про багатих і бідних, а про найбільш ледачих і найактивніших. Чим вище цей показник нерівності по країні, тим вищий в ній рівень огрядності.

Наприклад, у таких країн, як Швеція, є лише невеликий розрив між найбільш і найменш активними, через що у них низький рівень ожиріння. А в таких країнах як США та Мексика є аналогічні середні показники, але перші мають більш високий рівень нерівності в діяльності і, відповідно, високий рівень ожиріння.

Також дослідження показало, що нерівність активності в основному спирається на гендерний фактор.

У країнах типу Японії, де відзначається низький рівень огрядності і нерівності в області активності, чоловіки і жінки поводяться приблизно однаково активно в плані фізичних навантажень. У країнах з високим рівнем нерівності в діяльності, такі як Саудівська Аравія і США, виявилося, що жінки менш активні, ніж чоловіки.

Серед очевидних висновків - те, що велика фізична активність людей була зафіксована в тих містах, де для цього створені можливості (доріжки, тротуари).

Зокрема, вчені склали таблицю фізичної активності 69 американських міст. Отримані дані свідчать, що в Нью-Йорку і Сан-Франциско, де розвинена інфраструктура, люди багато ходять пішки, а ось в Мемфісі і Х'юстоні до пішоходів ставляться негативно, тому що пересуватися там без автомобіля практично неможливо.

^{Шкала фізичної активності в різних країнах світу / nature.com}

Таким чином, американські вчені вважають, що дане дослідження може пролити світло не тільки на глобальні закономірності у поширенні епідемії ожиріння і допомогти виробити нові шляхи вирішення цієї проблеми, але і дозволять проектувати міста і поселення з урахуванням майбутнього фізичного навантаження.

Зазначимо, всі результати дослідження співробітників Стенфордського університету опубліковані в журналі Nature.