Якщо ви запідозрили у себе коронавірус: Як діяти

В Україні зафіксували вже 7 випадків коронавірусу, з них два - у Києві. На жаль, дві жінки з Чернівецької області та міста Радомишль померли

Марія Гурська

По всій території України оголошений карантин через коронавірус. Київ та інші міста закривають ТРЦ, ресторани, клуби, залишаючи працювати тільки АЗС, банки, продуктові та продовольчі магазини, аптеки і страхові компанії. У столиці закривають метро через загрозу поширення коронавірусу. Президент Зеленський закликав закрити метро в інших містах, обмежити міжміські перевезення і авіаперельоти. Авіасполучення припинене. Так само в країну не пускають іноземців, а прибулі українці з-за кордону мають самоізолюватися на 14 днів.

Поширення хвороби на нашу країну актуалізувало цілу низку питань… Чи є в Україні швидкі, спеціально обладнані під хворих на новий коронавірус? Хто має обов'язково пройти тест на інфікованість SARS-CoV-2? Що робити, якщо ви запідозрили інфікування новим штаммом і хто відповідає за обізнаність лікарів про нову хворобу?

Про це та більше в інтерв’ю для Depo.ua розповів в.о. генерального директора ДУ "Центр громадського здоров'я МОЗ України" Кузін Ігор Володимирович. 

— Чи є спеціалізовано укомплектовані бригади швидкої для виїздів при підозрі на зараження SARS-CoV-2? Яким чином вони укомплектовані? 

Так, є. Але потрібно розуміти, що усі бригади швидкої надають будь-який тип меддопомоги, у тому числі, обслуговують інфекційних хворих. У табелі оснащення прописано, що у кареті має бути не лише реанімаційне обладнання і ліки,  але і засоби індивідуального захисту для осіб, які безпосередньо цю медичну допомогу надають. 

– У чому тоді особливість визначених бригад швидкої? І скільки таких бригад ми маємо?

При різних інфекційних хворобах застосовуються різні засоби індивідуального захисту. Для деяких, наприклад, використовуються лише респіратори чи навіть звичайні медичні маски.  А при підозрі на коронавірус приїжджають бригади, обладнані повним набором комлектів костюмів із біозахисту. Це максимальний рівень захисту по відношенню до інфекційного хворого, який дозволяє транспортувати його, надавати необхідну медичну допомогу, і у той же час унеможливлює інфікування медичного персоналу. 

До того ж з для фахівців, які працюють на цих бригадах, провели додаткове навчання: від правильного одягання захисних костюмів до алгоритму дій із ймовірно хворим та його транспортування. Кількість таких бригад в областях різна – від двох до п’яти.

— Деякі підозрюють в себе коронавірус з першим чихом. А коли є справді є привід непокоїтися?

У наказі МОЗ ми чітко прописали, в яких випадках варто припускати наявність захворювання. Відповідно до наявних рекомендацій,  на коронавірус перевіряють пацієнтів з тяжким перебігом ГРВІ  – щонайменше лихоманка, кашель, і стан, який потребує госпіталізації, – які побували у Китаї (або інших країнах, що стали епіцентрами поширення хвороби, – ред.) приблизно за 14 днів до появи симптомів. Також у групі ризику пацієнти, які контактували з хворими з підтвердженим діагнозом "коронавірус", або відвідували заклади охорони здоров’я, де були зафіксовані такі випадки. 

– Якщо певні ризики все ж таки є – людина захворіла після подорожі до однієї з вражених країн чи контактувала з носієм інфекції, – що їй робити?   

Перш за все, якщо людина мешкає в одному приміщенні з родиною, потрібно організувати так звану самоізоляцію. Тобто, хворий має перебувати в окремій кімнаті, спілкування варто обмежити. На нього чи неї треба одягнути маску, вимірювати температуру.  Потрібно дуже уважно відстежувати, чи не погіршується стан, адже коронавірусна інфекція протікає з прогресивним погіршенням.

Якщо симптоми посилюються, ми рекомендуємо викликати швидку допомогу, і при виклику повідомити, що був досвід відповідної подорожі чи контакту, були зроблені наступні дії. Тоді медики зможуть адекватно зорієнтуватися щодо попереднього діагнозу, і це буде найпростіший варіант.

Якщо з певних причин неможливо викликати швидку, рекомендується все ж таки звернутися до свого сімейного лікаря. При цьому використовувати звичайну маску при пересуванні громадським транспортом.

Під час самоізоляції вдома ми рекомендуємо обмежувати соціальні контакти – не відвідувати масові заходи та уникати великого скупчення осіб. Це, звісно, про відповідальне ставлення до свого здоров’я і до здоров’я оточуючих. 

– Як проводиться тестування на коронавірусну інфекцію? 

Коли лікар вважає, що є підстави для підозри, він може направити зразок біоматеріалу на дослідження. Забрана проба йде до обласного лабораторного центру МОЗ, який цей зразок пересилає до нас, або ж напряму від лікаря до установи національного рівня. 

Ми вимагаємо при цьому, щоб було проведене первинне епідеміологічне розслідування, зібрана необхідна інформація упро досвід подорожей, фізичний стан. Це необхідно для роботи лікарів-епідеміологів.  Себто ми опрацьовуємо випадок і видаємо результат. 

Можливо і так: людина була в Китаї (в Італії, Ірані тощо, – ред.), спілкувалась з іноземцями, але симптоми – не зовсім такі, як при коронавірусі.  У таких складних випадках ми рекомендуємо лікарям в першу чергу виключити інші можливі причини. Зразок направляється до обласного лабораторного центру, або ж лікарні проводять наявні у них швидкі тести на наявність інших можливих збудників хвороб. І якщо жодна з тест-систем не показала конкретного вірусу, така проба йде до установи національного рівня.

Найчастіше винуватець – пандемічний грип А, який діагностується у 99,9% випадків (за клінічної картини, схожої на коронавірус, – ред.). Інколи знаходимо або пневмовірус, або вірус іншої респіраторної групи, адже вони доволі поширені на території України. Зараз, у період епідемічного підйому, часто фіксуються аденовіруси чи астровіруси.

– Коли зразки направляються у ВООЗ?

Будь-яка позитивна проба на національному рівні має бути додатково перевірена референс-лабораторією ВООЗ. Там мають підтвердити відсутність лабораторної помилки, констатувати, що виявлено випадок інфікування новим коронавірусом. 

Також туди направляються усі зразки, в яких після проведення усіх можливих лабораторних досліджень не змогли визначити збудника хвороби. Найчастіше нові віруси знаходяться саме таким чином – коли ми фіксуємо незвичний стан людини і направляємо її зразки, референс-лабораторія може знайти новий тип вірусу. 

– Лікарі отримали рекомендації і алгоритм дій, взяли участь у тематичних зібраннях. Але хто контролює, чи дотримуються лікарі визначеної схеми, чи достатньо вони поінформовані? 

Насправді, оприлюднений варіант – це спрощена схема, адже кожен випадок унікальний, і неможливо усе чітко розписати по пунктах.  Щодо кожного пацієнта приймається індивідуальне рішення. 

Для лікарів же питання підвищення кваліфікації і постійного професійного розвитку є ключовим. З’являються нові інфекції, нові протоколи,  нові алгоритими діагностики або тестування. І кожен лікар має працювати над тим, щоб забезпечувати свій безперервний професійний розвиток. 

Я дуже вірю у нашу вітчизняну медицину, і сподіваюся, що лікарі будуть дослуховуватися до тих рекомендацій, які ми публікуємо. Ми розробляємо і варіант для непрофесіоналів, аби медики мали пояснити своїм пацієнтам деякі речі простими словами.  Намагаємося проводити семінари та тренінги для фахівців, які працюють у полях, для лікарів-епідеміологів. І сподіваємося, що вони потім зможуть проводити навчання на рівні областей. 

Для усіх лікарів, у яких є питання, або яким не зрозуміло, яку діагностичну або клінічну тактику обрати, ми зробили гарячу телефонну лінію, яка працює щодня з 9.00 до 18.00. Будь-який лікар може звернутися на неї, щоб проконсультуватися, отримати повний обсяг інформації.

– Тобто, ознайомлення із рекомендаціями МОЗ і спроможність визначати нові захворювання залишаються виключно на совісті кожного окремого лікаря?

Так, правильно. Це базова компетенція, якою має володіти кожен лікар. Неможливо перевірити усіх лікарів на знання усіх інфекційних патологій, і дійсно, не кожен з них виконує навіть базові рекомендації.

Ми знаємо, що є доволі велика когорта лікарів, яка, наприклад, відмовляє від проведення вакцинації. І ми намагаємося з ними працювати, але насправді це складне завдання – підвищення кваліфікації медиків, їх самосвідомості. Поки що використовуємо всі можливі канали інформації у спробі достукатися до кожного.

Якщо нам як Центру громадського здоров’я будуть запропоновані більш ефективні варіанти для спілкування з лікарями, будемо шукати ресурси і можливості для їх втілення. 

– Але все ще немає контролю... МОЗ не збирається вводити ліцензування лікарів, на кшталт подібного досвіду у США?

Був відповідний наказ МОЗ про безперервний професійний медичний розвиток, де вже були прописані основні компоненти по ліцензуванню лікарів. Зараз цей наказ пройшов етап громадського обговорення, і я сподіваюся, що він буде прийнятий.

Це дійсно може стати механізмом контролю не лише за ефективністю роботи практичного лікаря, а й за тим, яким чином він підвищує свою професійну компетентність. 

Детальніше про отриманий лікарями алгоритм дій, реакцію приватної лікарні на підозрілий випадок захворювання та "тиху підготовку" українців до SARS-CoV-2 ви можете прочитати у матеріалі: "Наодинці з коронавірусом: Чи готові українські лікарі до перших пацієнтів з SARS-CoV-2".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Життя