Чому демілітаризація Широкиного лише ілюзія

В останні дні українське суспільство активно обговорює виведення українських військ з села Широкиного, що в 20 кілометрах від Маріуполя. При цьому як завжди чутно крики: "Зрада! Нас зливають!" та похідні. Насправді ж поки що відбулося лише дві речі. По-перше, в самому Широкиному відбулася ротація - частини добровольчих батальйонів "Донбас" та "Азов" замінила морська піхота ВСУ. По-друге, ватно-терористичні частини підтягнули свої підрозділи в частину буферної зони на лінії Водянове-Комінтернове. Щодо першого, то ротація - річ на війні досить буденна і час від часу відбувається з різних причин. В даному випадку, швидше за все, вирішальне значення мали політичні мотиви, адже і "Азов" І "Донбас" - це не просто військові підрозділи, які а пріорі мають бути аполітичними, а зовсім навпаки - організації, що беруть активну участь у політичному житті. Щонайменше, і той і інший добровольчі підрозділи очолюють народні депутати, головною складовою політичного іміджу яких стала війна.

Що ж стосується самої демілітаризації Широконого, про яке говорять давно і наполеглево, перш за все представники терористичних республік, то наразі мова йде лише про те, що сьогодні в рамках тристоронньої контактної групи нібито заплановане підписання якогось документа. При цьому, якою буде ця демілітаризація наразі до кінця не зрозуміло, але, якщо все буде саме так, як напередодні говорив президент Петро Порошенко, то, навіть, якщо такий документ і буде підписаний, наслідки від цього будуть лише пропагандистські.

Отже, як зазначив глава української держави, з населеного пункту Широкиного будуть виведені українські війська, але Україна в жодному разі не збирається залишати панівні висоти на підступах до Маріуполя. І тут варто нагадати, що з самого початку боїв у Широкиному, наші збройні сили власне і утримували ці самі висоти, що знаходяться на західних околицях селища, в той же час більшу частину самого Широкиного утримували терористи, але це утримування давалося дуже дорогою ціною, бо ВСУ з висот мали чудову можливість прострілювати всі комунікації. Все це врешті-решт і призвело до односторонньої "демілітаризації" з боку ватних військ. Отже, озвучені Порошенком умови "демілітаризації" за великим рахунком нічого не змінюють.

Другий аспект, про який йдеться - це відведення з Широкиного нібито забороненого мінськими угодами важкого озброєння. Це виглядає трохи більш загрозливо, але не варто забувати, що важке озброєння мало б бути відведене від усієї лінії зіткнення ще з лютого, одразу після підписання "Мінська-2". Результат цього "відведення" всім добре відомий - обстріли продовжуються, в тому числі і за допомогою "забороненого" озброєння.

Що ж стосується активності терористів в районі Комінтернового, то поки що про це заявляє лише батальйон "Донбас", з цілком зрозумілою метою - показати, що домовлятися з ДНРівцями неможливо, адже вони порушують домовленості, ще до того, як ті укладені. Але - це також не новина.

Отже сьогоднішні переговори мають усі шанси завершитися нічим. Адже, єдине, що може запропонувати Україна терористам - це залишити висоти на околицях Широкиного, чого робити вочевидь не можна і про неможливість чого уже публічно заявив президент. "Демілітаризація" ж Широкиного на тих умовах, які є - це по суті просто піар-акція, яка формально нічого не змінить, але "демонструватиме відданість мінським домовленостям". Інша справа, що вся ця "відданість" виглядатиме пустопорожньою, адже не виконується навіть перший пункт "Мінська 2" - припинення вогню. Якщо братися за мінські угоди серйозно, то треба було б говорити не про якісь "демілітаризації", а про реальне стійке перемир‘я. Але, здається, існувати в умовах відсутності хоча б якоїсь війни наповнені по вінця російською зброєю та російськими найманцями квазі-республіки "ДНР" та "ЛНР" просто не можуть. Тому, "демілітаризація" Широкиного або затягнеться на невизначений термін, або ж залишиться лише декларацією.