Чи допоможе Росії єменська війна

Військова операція в Ємені, яку почали Саудівська Аравія та її союзники з числа країн Перської затоки, "вирішивши відповісти на заклик президента Хаді захистити Ємен і його народ від агресії з боку хоуситских бойовиків", і яку власне повстанці-хоусити встигли зі свого боку назвати "війною проти народу Ємену", ні для кого не стала несподіванкою.

Конфлікт в Ємені з перемінною інтенсивністю триває майже від моменту отримання незалежності від Османської імперії. Досить сказати, що з 2004 року повстанці-шиїти сім разів укладали угоди про припинення вогню, які незмінно і старанно порушувалися - схоже, обома сторонами. Щоправда, за цей час загинуло відносно небагато людей - близько тисячі осіб, але спокою в країні як не було, так і немає.
Найточніше цю війну можна назвати протистоянням між сунітами (які становлять більше половини населення країни) і збройними силами решти сусідніх сунітських країн, та місцевими шиїтськими сектами, яких без особливого ентузіазму підтримує шиїтський Іран.

Щоправда, і місцеві сунніти поділені між угрупованнями, лояльними до чинної влади, кількома потужними племінними союзами і радикалами з "Аль-Каїди" та "Ансар аш-Шаріа".

В кінці минулого року здавалось, що сторони вже готові миритись - особливо після того, як прем'єр-міністром країни був призначений Халед Махфуз Бахах, кандидатура якого ніби вдовольняла і сунітів, і шиїтів.

Проте за кілька місяців повстанці скористались зручним моментом, захопили штаби урядових спецслужб і резиденцію президента країни в столиці. Навіть ілюзію контролю за збройним хаосом було втрачено безповоротно.

Тепер Саудівська Аравія разом з союзниками, яких абсолютно не тішить перспектива отримати в регіоні шиїтську державу, вирішили заспокоїти надміру енергійних хоуситів. США погодились надати моральну (а також "логістичну і розвідувальну") підтримку, але самі в події вирішили не втручатись. У Вашингтону в цій ситуації позиція взагалі дуже двозначна, хоча б тому, що хоусити - одні з найпослідовніших і найдієвіших противників Аль-Каїди в регіоні. З цієї точки зору, США погоджуються з тим, що гарячі голови треба охолодити - але без зайвого насильства. І однозначно розраховують, що з цим упораються належно мотивовані сусіди, озброєні сучасною американською зброєю. Про якесь глибше втручання в єменську кризу з боку США однозначно не йдеться.

А бойові дії, які почалися з рішучого і масованого ракетно-бомбового удару, який знищив всі чотири контрольовані хоуситами бойові літаки (якими повстанці, схоже, не могли користуватись), і продовжились захопленням столичного аеропорту, ймовірно, невдовзі стануть менш інтенсивними. Бо починати масовану сухопутну операцію проти восьмимільйонної шиїтської меншини Саудівська Аравія, схоже, не поспішатиме. Це почесне право саудити і їх союзники, схоже, предадуть чинній єменській владі - допомагаючи їм час від часу авіацією. Очистивши від хоуситьського ополчення території, населені сунітами, йеменський президент, скоріше за все, також зупиниться, і чинне загострення повернеться до статусу хронічної хвороби.
Стосовно міжнародних наслідків війни в Ємені, то ріст цін на нафту, яким так тішаться російські економічні аналітики, навряд чи буде значним чи тривалим. Звичайно, всіляка нестабільність у нафтодобувному регіоні викликає нервову реакцію на біржі - що ми сьогодні і спостерігали. Проте хоча в Ємені нафти і добувають вдвічі більше, ніж в Україні, а споживають значно менше віддаючи перевагу продажу на зовнішньому ринку, назвати Ємен значним експортером неможливо. В списку країн за обсягами видобутку він займає горде 43-тє місце і видобуває нафти у 500 разів менше за Саудівську Аравію.

Крім того, якщо протистояння затягнеться (а до цього йде), то обидві сторони конфлікту однозначно знайдуть способи продавати нафту з підконтрольних їм території, як це відбувається в Іраку.

Скільки-небудь значний вплив на нафтові ціни міг би мати конфлікт хіба в самій Саудівській Аравії - але поки саудівські миротворці заспокоюють Ємен, а не навпаки, надіятись Москві на "100 за барель" явно не варто.