Як "русскій мір" познущався з Кенігсберга (ФОТО)

Нове ім'я Кенігсберг  отримав від нових власників на честь нещодавно померлого голови ЦВК СРСР Михайла Калініна.

Нова назва міста закріпила за ним і нове майбутнє, в якому вже не знайшлося місця багатьом пам'яткам минулих епох, знищеним під час бомбардувань у Другій світовій війні.

Давайте пригадаємо хоча б деякі з втрачених пам'яток, на місці яких за часів радянської влади виросли інші споруди, або й взагалі залишилися пустирі.

Альштадт (Старе місто)

Почнемо з Альштадта, Кнайпхофа і Льобеніхта - трьох середньовічних містечок, від об'єднання яких 1724 року і виник Кенігсберг і які складали його історичний центр.

На території Альштадта розміщувалися колись церква святого Миколая, госпітальна кірха, невеликий собор і капітул. З півночі місто надійно захищала фортеця Кенігсберг, з півдня - річка Преголя, зі сходу - рів. Саме містечко було обнесене муром. 

Під час Другої світової війни Альтштадт сильно постраждав. У 1967-1974 роках на місці колишнього міста проводились земляні роботи, які остаточно стерли його з лиця землі. На його місці було влаштовано щось на зразок величезного газону з рідко посадженими деревами. 

Кнайпхоф

Розташований в центральній частині міста на однойменному острові річки Преголя.

Особливу роль Кнайпхоф отримав тоді, коли на острові почали будувати Кафедральний собор.

Також острів відомий своєю химерною системою з семи мостів. До ХХ століття він був майже не зачеплений новою забудовою, і був справжнім Старим містом Кенігсберга.

Зруйнований бомбардуваннями під час війни, Кнайпхоф не був відбудований радянською владою. Тільки Кафедральний собор відновили уже після падіння СРСР, у 90-х роках минулого століття.

Порожня територія острова біля собору стала одним із улюблених місць проведення фестивалів.

Кнайпхоф до війни і тепер

Льобеніхт

Ще одне колишнє маленьке містечко, від Альтштадта відокремлена Липовим струмком.

На його території існували жіночий бенедиктинський монастир, лікарня, гімназія, ратуша XVIII століття, а також приходська католицька кірха.

У повоєнний час по зруйнованому Льобеніхту пройшов широкий Московський проспект, стара забудова була замінена блоковими житловими будинками. На нинішніх вулицях Черепичній і Лісопильній збереглися лише будівлі Льобеніхтського госпіталю з побудованими в 1771 році в стилі рококо в'їзними воротами.

Такий вигляд мав Льобеніхт

Сучасний вигляд колишнього Льобеніхта

Ворота до госпіталю - найцінніше, що збереглося від минулої епохи

Кенігсберзький замок

Замок Тевтонського ордена, званий також Королівським замком, розташований в районі Альштадт. Був закладений 1255 року чеським королем Оттокаром II Пржемислом і проіснував до 1968 року, коли його руїни були остаточно підірвані і розібрані радянською владою.

Поряд із Кафедральним собором був найважливішою і найдавнішою пам'яткою міста. Зараз на тому місці пустир і археологічні розкопки.

Руїни замку після Другої світової війни

Все, що від замку лишилося сьогодні

Кенігсберзький університет (Альбертина)

Відкритий 17 серпня 1544 герцогом Альбрехтом Гогенцоллерном, був найстарішим університетом Пруссії і став другим після університету у Франкфурті-на-Одері вищим академічним закладом майбутньої Прусько-Брандербурзької держави.

У 1770-1801 роках професором університету був його випускник, знаменитий філософ Іммануїл Кант.

17 серпня 1944 університет відсвяткував своє 400-річчя. Через два тижні, наприкінці серпня, центр Кенігсберга піддався масованим бомбардуванням британськими військово-повітряними силами, у результаті чого понад 80% будівель університету були знищені.

28 січня 1945 було вирішено евакуювати університет в Грейфевальд, а потім у Геттінген. На цьому його історія завершилася.

На місці ж основного корпуса Альбертини (університет отримав таку другу назву на честь імені його засновника) виріс один із корпусів Калінінградського державного університету - нині Балтійського університету імені Канта.

Зруйнований під час війни корпус університету

Будівля, яка виросла на місці Кенігсберзького університету

Нова ліберальна синагога

Була побудована в 1894-1896 роках навпроти Кафедрального собору. Досягала у висоту 46 метрів, будучи найбільшою із п'яти синагог у місті і однією з найкрасивіших у Німеччині.

Після приходу нацистів до влади, під час "Кришталевої ночі" з 9 на 10 листопада 1938 усі синагоги Кенігсберга були спалені і зруйновані.

Наразі на місці синагоги будують нову аналогічну будівлю. 17 жовтня 2011 відбулася урочиста церемонія закладки першого каменя у фундамент майбутньої синагоги. Цирк, який перебував на місці майбутньої будівлі, мають перенести в інший район міста.

Цирк на місці найкрасивішої синагоги у Калінінграді

Зелений міст

Насправді більшість із мостів Кенігсберга не збереглися у первісному вигляді, достатньо хоча б зауважити, що на сьогодні зберігся тільки один розвідний міст - Високий.

Але ми поговороимо про два особливих мости. Зелений міст був другим за віком у місті, побудований в 1322 році. Він з'єднував Кнайпхоф із іншим районом Форштадт. 

Назва мосту походить від кольору фарби, в який традиційно фарбували його опори і прогонові споруди.

У XVII столітті у Зеленого мосту гонець роздавав прибулим у Кенігсберг листи. В очікуванні кореспонденції тут збиралися ділові люди міста. Тут же в очікуванні пошти вони обговорювали свої справи.

Не дивно, що саме в безпосередній близькості від Зеленого мосту в 1623 році була побудована Кенігсбергськая торгова біржа. У 1875 році на іншому березі річки Преголя, але також в безпосередній близькості від Зеленого мосту було побудовано нову будівлю торгової біржі, що збереглася досі - тепер це Палац культури моряків.

Сам же міст 1972 року був перебудований і став називатися Естакадним. Але погляньте, як навколо колишньої біржі змінилася забудова.

Імператорський міст

Він теж більше не існує в первісному вигляді. Ювілейний міст збудований на биках колишнього Імператорського моста, який був побудований в 1905 році і зруйнований під час Другої світової війни.

У порівнянні зі своїм попередником Ювілейний міст став трохи вужчим (6 метрів замість 11) і вищим, що дозволило не розводити міст для проходу малих суден.