Футбольний полковник: 9 фактів про життя і смерть Валерія Лобановського

14 років тому зупинилося серце Валерія Лобановського - найвидатнішого футбольного тренера в історії України.

7 травня 2001 року у Запоріжжі під час матчу із "Металургом" у Лобановського стався важкий інсульт, а через чотири дні, уже в лікарні - ще один. Тренера оперував доктор медичних наук, один із провідних фахівців судинної нейрохірургії на Україні Леонід Яковенко. Однак операція, на жаль, не допомогла.

depo.ua зібрав вісім найцікавіших фактів із життя видатного тренера.

1. Рівний серед кращих

Лобановський увійшов до списку 50 кращих тренерів за 50 років (1959-2009) за версією World Soccer, а також до списку найкращих тренерів післявоєнного періоду за версією The Тіmе.

2. Із Києва у Донецьк.

Футбольна кар'єра Лобановського у клубах вищої ліги тривала 9 років. Він починав у "Динамо" 1959 року, а закінчив у складі теперішніх принципових суперників киян - донецького "Шахтаря" 1968 року.

Всього як гравець Валерій Лобановський провів у вищій лізі 253 матчі і забив 71 гол (у київському «Динамо» - 144 матчі і 42 голи, в одеському «Чорноморці» - 59 і 15, у донецькому «Шахтарі» - 50 і 14).

3. Футбол - це математика

Знаменитий "сухий лист" Лобановського - закручений удар із кутового, в результаті якого м'яч міг напряму потрапити у сітку воріт - результат не тільки тривалих тренувань, але і певних математичних розрахунків. Математику Лобановський часто використовував і у тренерській діяльності, пояснюючи її мовою, наскільки продуктивною була команда

4. Підйом рівня "Дніпра"

На початку своєї тренерської кар'єри Лобановський чотири роки працював із дніпропетровським "Дніпром", вивівши цей клуб до вищої ліги Чемпіонату СРСР. Тому у мешканців Дніпропетровська є і свої причини любити легендарного тренера.

Лобановський часто і сам тренувався разом зі своєю командою

Валерій Лобановський та Франц Бекенбауер (праворуч) після прощального матчу Олега Блохіна

5. Найголовніший із головних, найтитулованіший із титулованих

Ніхто більше ніж Лобановський не керував київським "Динамо". На посту головного тренера клубу Валерій Васильович пробув з перервою понад 20 років (1973 - 1982, 1984 - 1990, 1997 - 2002).

Хоча до результату Алекса Фергюсона, який тренував "Манчестер Юнайтед" безперервно з 1986 по 2013 роки, український тренер, на жаль, не дотягнув.

Але Лобановський є ще й найтитулованішим із тренерів у чемпіонатах СРСР: його "Динамо" виграло 8 чемпіонських титулів та 6 Кубків СРСР - більше ніж будь-який інший клуб під керівництвом одного тренера.

Лобановський із Кубком України

Крім того, всі великі перемоги "Динамо" на міжнародній арені - на рахунку Лобановського. Два Кубки володарів кубків (1975 і 1986 рр.) і Суперкубок УЄФА (1975 р.), і як наслідок - два золотих м'ячі українським футболістам - Олегу Блохіну (1975) і Ігорю Беланову (1986). Ще один "Золотий м'яч" 2004 року отримав вихованець Лобановського Андрій Шевченко - на той момент гравець "Мілану"

Також варто згадати найбільше досягнення у сучасній історії київського клубу - півфінал Ліги чемпіонів 1999 року, на шляху до якого український клуб переграв мадридський "Реал".

Андрій Шевченко із "Золотим м'ячем" біля пам'ятника Лобановському

6. Чотириразовий тренер

Лобановський тричі ставав тренером збірної СРСР, і тут досягнув певних успіхів - збірна зразка 1976 року здобула бронзу на Олімпійських іграх, а 1988 дійшла до фіналу чемпіонату Європи, де поступилася збірній Нідерландів.

Вчетверте, але уже збірну України Лобановський очолив 2000 року, вивівши команду в плей-оф відбіркового турніру до Чемпіонату світу 2002 року, де українська команда поступилася майбутньому срібному призеру чемпіонату - збірній Німеччини.

7. Справжній полковник

Лобановський носив звання полковника внутрішньої служби, через що отримав аналогічне прізвисько на посаді тренера. Він мав і інші прізвиська - Маятник (за звичку хитатися сидячи на тренерському місці), ВВЛ, Метр. Футбольне прізвисько Лобановського - Рудий Соняшник - було ліричнішим. 

Два тренери української збірної різних років - Валерій Лобановський і Йожеф Сабо

8. Завоювання Сходу

На початку 90-х Лобановський покинув Україну, прийнявши запрошення продовжити тренерську кар'єру в Азії.

Він увійшов в історію не тільки українського, але і футболу Об'єднаних Арабських Еміратів та Кувейту. Збірну ОАЕ на початку 90-их він привів до четвертого місця в Кубку Азії - досі найвищого показника команди. А збірна Кувейту під керівництвом Лобановського 1994 року стала третьою на Азіатських іграх, що також є одним із найбільших досягнень команди.

9. Фатальний ювілей

Іронія долі полягає в тому, що Лобановський помер того дня, коли його рідному "Динамо" виповнилося 75 років - київський клуб заснований 13 травня 1927 року.

А вже через два дні - 15 травня, Лобановському було посмертно присвоєно звання Героя України.

Того ж дня відбувся фінал Ліги чемпіонів, який почали із хвилини мовчання.

Попрощатися із легендарним тренером прийшли тисячі киян

Колишній президент "Динамо" Григорій Суркіс на відкритті меморіалу Валерія Лобановського в Києві

Фото: УНІАН, Укрінформ