Как таможня требовала взятки, а ФСБ помогла Ярошу стать тренером "Правого сектора"

Volodymyr Boyko Хто що охороняє - той те й має.
Міністр молоді та спорту України Жданов, вдягнутий у екіпування національної збірної. При цьому самі спортсмени не тільки змушені купляти собі форму за власний рахунок, але ще й платити «безповоротну фінансову допомогу, без ПДВ» на рахунки відкритих чиновниками Мінмолодьспорт псевдо-громадьских організацій в якості умови допуску до державних змагань.
Нагадую, що Жданов, який недавно разом зі своїм першим заступником Гоцулом за 170 тис. доларів визнав Крим російською територією та продав до Російської Федерації кримських легкоатлетів, є представником Всеукраїнського об'єднання «Батьківшина» і був призначений на посаду міністра за квотою качанівської страждалиці.

Абу Ибрахим Вся эта статистика из-за одной простой цифры. С 2000 года в Китае казнили 10 тыс. чиновников. При чем не выборочно, а всех проворовавшихся!
- За 2 года Китай произвел больше цемента, чем США за весь XX век. (4.9 гигатонн, сами гуглите, сколько это).
- Длина дорог - 4 млн. километров. Я не уверен, что могу такое количество нулей в голове представить.
- 300 тысяч мостов по всей стране, из них 1000 - длиной больше километра. А до 2016 года построят мост с Гонгконга до Макао. До Макао! (плыть на корабле до него час)
- За год автопарк увеличивается на 20 млн. автомобилей, а в Пекин вообще можно въехать только если с последней цифрой твоего номерного знака сегодня пускают.
- Каждый год строят 100 аэропортов. Сто аэропортов. Сотня. Сто штук.
- Гигантские виадуки, длиной в 150 км. ВИАДУКИ!
- Туннель длиной 28 км.
- Поезд с Гуанчжоу в Гуйян за час проезжает 510 мостов и 236 туннелей со скоростью 250 км в час.
- За 30 лет китайцы увеличили жилую площадь страны в 8 раз!
- В Китае бесплатно раздают квартиры.
- через 10 лет в Китае 220 городов будут с населением больше 1 млн. человек. Сколько у нас таких городов останется через 10 лет?
- А вся эта статистика из-за одной простой цифры. С 2000 года в Китае казнили 10 тыс. чиновников.

 

Bogdan Logvynenko Федя
Дуже неординарний київський персонаж. Федя зробив найтусовочне місце 90-х, кнайпу Купідон, цього року їй виповнилося 20 років!
А почалося все з того, що він знайшов роботу у США на кіновиробництві. Заробив за літо 10 тисяч доларів і повернувся в Київ.
- Тоді в Києві зі 100 доларами ти був багатим. Я витрачав гроші, друзі допомагали, шлявся по вечірках. А мама мені каже "Федю, ну шо ти! Зроби якийсь бізнес"
Так він почав шукати якийсь підвал в центрі Києва, знайшов цей, на Пушкінській, там не було ні входу, ні кімнат, він був закинутий, бігали криси. Він його почав відчищати, побудував вхід.
- Тоді приїхали бандити. Дев'яності. Вони були дуже креативні - вилили мені дві вертушки бетону на вхід. Я подав заяву в міліцію, а там кажуть: "у вас входу офіційно тут ще нема, тому і бетону ми не бачимо".
Мені з Федором досить непросто спілкуватися, як з, напевно, усіма бізнесменами, що почали свій ріст у золотих дев'яностих. Це відчувається на якомусь рівні спілкування - він дуже скритний, в нього все по понятіям, наче він досі на стрьомі чекає нові вертушки з бетоном з хвилини на хвилину. Мені здається, що такий досвід не стирається. Це як пройти війну.
Спершу Купідон був американським пабом з більярдними столами. Потім Федір зустрів Юрка Покальчука і той швидко став духом кнайпи. Пам'ятаю, як рівно 10 років тому мене Пако і познайомив з Федором. Саме у Купідоні я зробив першу в своєму житті подію.
Ми з Федором бачилися на Пенангу в Малайзії, виявилось, що ми в один час там і я принагідно показав йому місто.
Останні 5 років Федір займається цікавими міськими проектами як менеджер. Це він з Костею Скритуцьким зробили сквер на БЖ, кілька креативних велопарковок по місту, рояль на Хмельницького, кілька робіт на Гончара.
У Федора є купа ідей, які проекти ще можна реалізувати у Києві, є проект спільної скульптури у Києві та Бангкоку. Зараз вони з Костею закінчують проект у Астані. Це будуть гігантські ящірки БатБат посеред міста в мозаїчному стилі.
Купідон для мене - як стара комунальна квартира, де з роками нічого не міняється. Як старезні кнайпи і центрі Кракова чи Праги. Де завжди можна зустріти тих самих людей або сховатися в дальному кутку і подумати про вічне. Дякую за це, Федю.

Денис Филиппов Переосмысление старого анекдота.
Везут Кличко на его джипе по городу на сессию в КМДА, так как раз должны землю делить и попадает он в затор. Всё кругом стоит, не шелохнутся. А он же к земле готовился.
Ну Виталя выскочил, по таксистам - те мол что сам не видишь, глухо. Ну он дальше, в конце такого старенького дедка находит, что ещё с таксопарка начинал. Тот - довезу, но ты только глаза завяжи, иначе не повезу. Ну делать нечего - завязал и поехали. Привез, высаживает, Виталя рассчитываясь:
- А глаза то зачем завязывать?
- А что бы ты сука не видел, где ты ещё перед выборами ремонт не устроил.
Среди рабочего дня менять асфальт на шулявском путепроводе это суко надо иметь две палаты ума, четыре из которых вообще не думают.

 

Олег Ельцов Избирательное:
Геннадий Корбан контролирует изготовление Львовских булок в центре Киева.

 

Дмитрий Филимонов Куда не летают самолёты и ездят только поезда.
12 часов дня. Найди на карте Украину.
Скоро самолетиков будет еще меньше.
Данные //www.flightradar24.com

Рауль Чилачава В представительстве автоконцерна Daimler AG в Украине заявили, что украинская таможня потребовала завысить стоимость ввозимых авто.
"Да, действительно, таможенное оформление грузов заблокировано. Итак, мы - генеральное представительство концерна Daimler AG в Украине. Имеем прозрачные прямые контракты. И нам действительно предложили увеличить таможенную стоимость ввозимых товаров", - написал гендиректор представительства Daimler AG в Украине Ярослав Пригара в Facebook.
По его словам, Daimler AG не будет соглашаться на данное предложение.

Oleksandr Dyachenko Дайте правовую оценку.
Можно ли использовать в рекламе политических партий сотрудников МВД?

 

Volodymyr Boyko
З нагоди дня народження лідера «Правого сектору» Дмитра Яроша я, так і бути, розповім, яким чином він став одноосібним керманичем цього громадського утворення, а згодом - і політичної партії.

Це тим більш цікаво, що другий лідер і засновник «Правого сектору» Микола Карпюк зараз перебуває у в'язниці Російської Федерації, де він навіть зробив заяву про участь Арсенія Яценюка у російсько-чеченській війні в середині 90-х.
Як, напевно, пам'ятає політично стурбований читач, громадський рух «Правий сектор» ситуативно склався в останніх числах листопада 2013 року з представників політичної партії УНА-УНСО, Всеукраїнської організації «Тризуб ім. Степана Бандери» та кількох маргінальних утворень на кшталт «Патріота України», «Білого молота», «Чорного комітету» та «Карпатської січі». Фактичними лідерами стали заступник голови УНА-УНСО Микола Карпюк і очільник «Тризубу», помічник-консультант народного депутата В.Наливайченка Дмитро Ярош.
Після втечі Януковича люди, що стояли за Ярошем, вирішили перетворити «Правий сектор» на політичну партію з метою участі у виборах. Але оскільки до виборчого процесу допускаються лише ті партії, що проіснували не менше року, на порядку денному постало питання купити або заволодіти в інший спосіб установчими документами та печаткою вже зареєстрованої партії, провести її з'їзд та перейменувати на «Правий сектор».
Найпростіше було зробити таку маніпуляцію з партією УНА-УНСО, яку фактично очолював один із засновників «Правого сектору» Карпюк (формальним керівником рахувався старенький Юрій Шухевич). Але Микола Карпюк - багаторічний УНСОвець, політв'язень, засуджений за часи Кучми через участь у акції протесту 9 березня 2001 року - був проти.
Тим не менш, з'їзд, на якому партія УНА-УНСО мала змінити свою назву, таки призначили на 22 березня 2014 року. З'їзд пройшов без Карпюка й одноосібним керівником «Правого сектора» став Дмитро Ярош, який, фактично, «рейдернув» партію УНА-УНСО. А 29 березня 2014 року соратник Яроша Андрій Денисенко в етері «Шустер Live» заявив, що 21 березня 2014 року Микола Карпюк був викрадений у Чернігівській області Федеральною службою безпеки Російської Федерації.
Насправді Карпюк опинився на території Росії не 21, а 17 березня 2014 року. Він був вивезений з України і зданий прямо в руки ФСБ-шників не якимись загадковими шпигунами, а керівником штабу «Правого сектору» в Київській області В'ячеславом Фурсою. Зрозуміло, що це було зроблено за домовленістю з російською спецслужбою, яка в такий спосіб прибирала Карпюка для того, щоби він не заважав реалізації планів ФСБ в Україні.
Для того, щоби дотримуватись видимості законності, було зроблено наступне. Добряче погулявши з Карпюком у селі Талалаєвка Ніжинського району Чернігівський області, Фурса посадив Миколу та водія Ігоря Янковського в свій автомобіль «Мерседес», номер державної реєстрації АІ 2662 ВІ. Доки Фурса та п'яний Карп'юк співали патріотичних пісень, автомобіль перетнув український прикордонний пункт «Бачівськ» у Чернігівській області та впритул під'їхав до шлагбаума з російської сторони. Тут ФСБ-шники - вже на території Російської Федерації - затримали всіх трьох начебто тому, що водій не виконав вказівку прикордонника зупинитись на певній відстані від шлагбаума.
З метою забезпечити алібі Фурси, відносно нього був складений адміністративний протокол і наступного дня постановою мирового судді судової ділянки №51 Севського району Брянської області він був арештований на 15 діб. Після відбуття покарання Фурса спокійнісінько повернувся в Україну. А Карпюк був етапований до Москви за обвинуваченням у тому, що, начебто, брав участь у воєнних діях у Чечні.
Впродовж наступного року Миколу, а також ще одного українця, Станіслава Кліха, який був затриманий окремо, нещадно катували. При цьому достеменно не відомо, чи дійсно Карпюк брав якусь участь у російсько-чеченській війні - я знаю лише те, що він на стороні грузинів воював у ході грузинсько-абхазького протистояння. Під час допитів Карпюк, заради сміху, і сказав, що, начебто, добровольцем серед чеченців воював ще й Арсеній Яценюк - для того, щоби виставити своїх мучителів на сміховисько.
Що стосується В'ячеслава Фурси, то це - відомий вишгородський кримінальний авторитет, який згодом навіть балотувався в народні депутати, представляючись активістом «Правого сектору».
Цікава деталь: 16 січня 2014 року, під час акцій протесту на Майдані, коли російські ЗМІ лякали «дорогіх расєян» злобними «правосєками», Фурса чартерним рейсом №574 безперешкодно літав до Москви. Був він неодноразово в Росії й після затримання Карпюка.
До речі, саме Фурса зі своїми людьми захопив і розграбував Межигір'я Януковича та садибу Пшонки (на згадку про це у Фурси залишився легендарний «золотий батон»).
За місяць після вивезення Карпюка до Росії Фурса з автоматниками з'явився в офісі компанії «БРСМ-нафта», що має мережу заправок, і зажадав щомісячної «матеріальної допомоги». Отримавши відмову, пригрозив підірвати одну з заправок. Наслідки не забарились - 22 квітня 2014 року була висаджена в повітря заправка «БРСМ» у Переяславі-Хмельницькому, внаслідок чого загинули 6 осіб.
Також Фурса брав активну участь у підпаленні та закладанні вибухівки на інших заправках «БРСМ», зокрема в Броварах під час спроби рейдерського захоплення цієї компанії керівництвом МВС. Фіналом спроби рейдерського нападу став грандіозний вибух нафтобази «БРСМ» під Києвом, але, наскільки мені відомо, власники компанії досі на шантаж не піддались.
Фурса відомий також тим, що заснував так зване «Батальйонне братство», явно пов'язане зі спецслужбами Росії. У лютому 2015 року був затриманий за організацію заворушень під Адміністрацією Президента, але невдовзі відпущений.
Закономірне запитання - чи причетний до всіх цих подій Дмитро Ярош? Думаю, що ні. Ярош взагалі не дуже усвідомлює, що коїться навколо його імені і не контролює людей, які називають себе «Правим сектором», за винятком, хіба, кількох наближених осіб.
З днем народження Вас, пане Провіднику!