Гімни Польщі та України: знайди 100 спільностей

Сьогодні мало хто буде сперечатися, що витвір політика та поета Юзефа Вибицького мав вплив на гімн України, написаний на 65 років пізніше. На це натякає хоче б однаковий початок обох пісень. Рядки Jeszcze Polska nie zginęła (Ще не вмерла Польща - ред.) та "Ще не вмерла Україна" мали однакову мету - мотивувати народ на боротьбу за незалежність.

Depo.ua пропонує пригадати історію польського гімну та розібратися, чи можна вважати автора тексту Павла Чубинського плагіатором.

ПІСНЯ ДЛЯ МОТИВАЦІЇ

На момент створення гімну Польща була роздеребанена між Росією, Австрією та Прусією. Після провалу Варшавського повстання проти російських окупантів польські революціонери виїхали в Італію. Тут поляки на чолі з генералом Яном Генріком Домбровським намагалися заручитися підтримкою Наполеона, аби разом звільнити землю від окупанта. Тут же були створені Польські легіони - надія країни на вільне майбутнє. Але повністю довіряти французькому імператору поляки не могли - дізнавшись, що Наполеон почав переговори з австрійцями, легіонери почали втрачати бойовий дух.

Ось тоді політик і поет Юзеф Вибицький і вигадав текст "Пісні польських легіонерів в Італії", яку військовий оркестр презентував легіонерам. Jeszcze Polska nie zginęła створювалась цілеспрямовано, аби повести поляків до бою. Причому, до бою проти конкретного ворога - Росії. Більш того, було відомо, хто саме очолить визвольний рух, коли і яких конкретних результатів очікують поляки.

Ще Польща не згинула,
Коли ми живемо.
Що нам чужа сила взяла,
Шаблею відберемо.

Приспів:
Марш, марш, Домбровський,
З землі італійської до Польщі!
За твоїм проводом
Злучимось з народом.

Пройдем Віслу, пройдем Варту,
Будем поляками,
Дав нам приклад Бонапарт,
Як звитяжити маємо.

Як Чарнецький до Познаня
По шведській навалі,
Для вітчизни порятунку
Вернемось по морю.

Каже тато своїй Басі
Цілий заплаканий:
Слухай-но - то певно наші
Б'ють у барабани.

Пісня чудово пасувала до конкретних історичних подій і підігрівала надії в головах польських патріотів.

РЯДОК "ЩЕ НЕ ВМЕРЛА" СТАЛА КЛИЧЕМ СВОБОДИ

Магія гімну подіяла - у 1807 Наполеон вторгнувся в окуповану Польщу. На території з'явилось напів-автономне Герцогство Варшави. Щоправда, потім було Ватерлоо, і Польща знову опинилася під росіянами. Але порівняно із минулим були і позитивні результати: окупанти вирішили пощадити польську державність, заснувавши Варшавське королівство із власною конституцією.

Наступного разу "Марш Домбровського" повів поляків у бій під час листопадового повстання 1830 року. Тоді проти гніту Російської імперії повстали поляки, литовці, білоруси, українці... Втім, сколихнулися і країни, які не могли підняти голови під гнітом австріяків та прусаків. Зачин "Ще не вмерла" став своєрідним перегуком поневолених націй, способом нагадати співвітчизникам, що відвоювати власну свободу ніколи не пізно.

Так, наприклад, з'явилася пісня "Ще не вмерла Угорщина" . А згодом на одній з вечірок український етнограф і фольклорист Павло Чубинський створив і вірш "Ще не вмерла Україна", який в результаті став текстом державного гімну.

Тож перший рядок був не плагіатом, а знаком солідарності з поневоленими країнами, заявою України на право бути вільною разом з усіма.

Зазначимо, що крім "Маршу Домбровського" на текст "Ще не вмерла Україна" вплинув і твір словака Самюеля Томасіка "Гей, слов'яни".

"Гей, слов'яни, наше слово
Піснею лунає
І не стихне, доки серце
За народ страждає
Дух слов'янський живе вічно
В нас він не погасне
Злої сили біснування
Проти нас завчасне
Наше слово дав Господь нам
На те Його воля
Хто примусить пiсню нашу
Змовкнути у полі?
Проти нас хоч світ повстане
Але нам те марно
З нами Бог наш, хто не з нами-
Згине той безславно"

Почувши цю пісню від сербських студентів, Чубинський усамітнився і за півгодини повернувся до компанії з іншим готовим текстом.

КОРЕКТНІСТЬ ЗАРАДИ СУЧАСНОСТІ

У українського філолога вийшов більш рішучий та войовничий текст, ніж у словака. Набагато більш рішучий та войовничий ніж той, що ми знаємо зараз.

Ще не вмерла України
І слава, і воля,
Ще нам, браття-молодці,
Усміхнеться доля.
Згинуть наші вороги,
Як роса на сонці,
Запануєм, браття, ми
У своїй сторонці.

Приспів:
Душу й тіло ми положим
За нашу свободу
І докажем, що ми, браття,
Козацького роду.
Гей-гей, браття милі,
Нумо братися за діло.
Гей-гей, пора встати,
Пора волю добувати.

Наливайко і Павлюк,
І Тарас Трясило
Із могили нас зовуть
На святеє діло.
Спогадаймо славну смерть
Лицарства-козацтва,
Щоб не стратить марно нам
Свойого юнацтва.

Гей, Богдане, Богдане,
Славний наш Гетьмане,
Нащо віддав Україну
Москалям поганим?
Щоб вернути ж волю нам -
Ляжем головами,
Наречемся України
Славними синами.

Наші братчики-слов'яни
Вже за зброю взялись,
Не діжде ніхто, щоб ми
Позаду зостались.
Поєднаймось разом всі,
Братчики-слов'яни.
Хай же гинуть вороги,
Хай воля настане!
Хай воля настане!

Втім, і порівнянні з польським текстом, в українському майбутньому гімні відчувався певний фаталізм. Українським патріотам пропонувалося гинути за свободу, тоді як у поляків не було ані слова про смерть. До того ж Чубинський апелював до минулого, звертаючись до традиційного образу України-жертви. 

Але до кінцевого, більш абстрактного варіанту, привело не це. Українці на відміну від поляків часів Вибицького не мали чіткого плану, тож аби пісня жила, рядок про "москалів" викинули, втім замінивши амбітним "Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону".

"Очищення" від конкретики, втім, зробило пісню більш актуальною і для нашого часу, коли наспіви про москалів надзвичайно актуальні, але навряд чи прийнятні для демократично-толерантних цінностей ЄС.

ЯК ПОЛЬСЬКИЙ ГІМН ГРАЮТЬ НА АКОРДЕОНІ ТА СКЛЯНКАХ

Що ж до польського гімну, його можна назвати піснею, що не тільки створила цілий пласт повстанського фольклору та літературних творів, але і практично розбудила всю Європу. Як виявилося, під гнітом імперій маленькі країни і не збиралися вмирати.

У день оприлюднення польського гімну пропонуємо підбірку цікавих виконань славної пісні.