Розведення сторін на Донбасі зривається. Що це означає

Розведення сил та озброєнь у трьох "зонах безпеки", про що Тристороння група домовилася у Мінську 21 вересня, таки зривається. 13 днів за які спочатку анонсувалося, що сторони виконають домовленості і відведуть війська на 2 км вглиб і 2 км вширину від Станиці Луганської, Золотого та Петрівського, вже минули. І за повідомленням прес-офіцеру сектору Луганськ Валентина Шевченка, під наглядом ОБСЄ розведення відбулося наразі лише в Золотому. Тепер там готуються до відкриття КПВВ.

Щодо Станиці Луганської - питання досі відкрите. Голова Луганської військово-цивільної адміністрації пан Гарбуз неодноразово говорив, що у разі відведення сил із Станиці Луганської, ми ризикуємо її втратити. Ми також пояснювали, чому так може статися. 

Місцеві жителі обіцяли акції протесту. Відведення наших військ із селища наразі не відбулося, а терористи у свою чергу облаштовують під Станицею нові позиції, між ЗСУ і бойовиками відбуваються перестрілки із стрілецької зброї. Втім, терористи почали розміновування під час КПВВ. Оскільки, в СММ ОБСЄ вже казали, що не можуть розпочати моніторинг розведення сторін біля Петрівського та Станиці Луганської через міни.

Щодо Петрівського, то буквально вчора ватажок "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що терористи не збираються відводити свої сили, якщо цього не зробить Україна. 

"Ми відмовилися відводити наші збройні сили з тієї причини, що Україна не готова. Поки вона не готова виконувати свої обов"язки - ми не відведемо свої сили", - заявив він журналістам.

Варто розуміти, що так само, як для нас важлива Станиця Луганська у якості плацдарму, для терористів має значення і Петрівське. Для ЗСУ - це плацдарм у Приазов'ї. Воно знаходиться над Комсомольським (окупована територія). А Комсомольске, з точки зору терористів, знаходиться під постійною загрозою нашого оточення. Також звідти була загроза оточення нашого маріупольського сектору. 

Зрозуміло, чому таку позицію займають терористи. Мовляв, не відводите війська із Станиці Луганської, ми не зробимо цього у Петрівському. За документом, підписаним Тристоронньою групою, на розведення сил і озброєнь максимум дається місяць. За великим рахунком, час, щоб домовитися ще є. Але вже зараз здається, що дані домовленості так і завершаться одним єдиним Золотим. 

Тим часом, обстріли на Донбасі продовжуються. Після 15 вересня (оголошення перемир'я) і 21 вересня (після Мінську) їхня кількість протягом певного часу не перевищувала 30 на добу (стрілецька зброя, міномети). Але за останню добу терористи 48 разів відкривали вогонь. Більше того, вони вдарили із 152-мм артилерії по Зайцевому, використовували 120-мм і 82-мм міномети по Авдіївські промці та на інших ділянках фронту. 

Схоже, чергове перемир'я прогнозовано не привело до миру. І у найближчий час все повернеться на "круги своя". 

Що це означає для України? Ми продовжуємо тягнути час. Росія ж вимушена і далі утримувати Донбас. Мрія Кучми та інших "переговірників" у Тристоронній групі про 50 зон безпеки так і залишається мрією. І це, насправді, добре. Оскільки дані домовленості могли призвести як до втрати територій, так і до лобіювання Росією плану інтеграції Донбасу у суспільно-політичне життя України, проведення виборів там (праймеріз вже відбулися), а також розмов про не продовження санкцій, оскільки вдалося досягти миру на трьох ділянках Донбасу. Все це наразі зривається. І Україна продовжує виконувати власну місію - триматися. Наступна справа за Заходом - продовження секторальних санкцій проти Росії, які діють до 31 січня 2017-го.