Мінськ-3 з Гризловим стане новим політичним реаліті-шоу для росіян

Прийняте у суботу рішення Путіна призначити колишнього міністра внутрішніх справ РФ Бориса Гризлова повноважним представником Росії в контактній групі по врегулювання ситуації на Донбасі покликане продемонструвати світу велику зацікавленість Росії у "вирішенні проблеми". Принаймні, саме за такою калькою відговорили завчений текст російські посадовці.

Формально Гризлов, звичайно, і справді фігура на позір масштабна, на відміну від підозрюваного в нелояльності Зурабова чи фахового дипломата Кульмухаметова, які виконували цю функцію до нього. Екс-міністр внутрішніх справ, екс-голова Єдиної Росії, однокласник Патрушева, врешті-решт – для сучасної Росії це вищі відзнаки і регалії для подібного типу людей.

Але при тому не можна не відзначити, що Борис В’ячеславович – типовий "дилетант широкого профілю". Що в перекладі означає, що екс-фахівець з "космічного зв’язку" не має жодних реальних знань чи вмінь, і примудрився спаскудити більшість тих справ, за які брався. Він був і залишився типовим зразком "партійного діяча", вельми популярного ще в часи КПРС.

Навіть Путін, який призначав його на посаду міністра внутрішніх справ, відверто говорив, що це "політичне призначення" – оскільки в Гризлова не було ніякого досвіду попередньої роботи в правоохоронних структурах.

А от на ниві "партійного будівництва" у "Єдиній Росії" Гризлов відчував себе цілком комфортно. Саме в складі цієї політсили він зумів покерувати Держдумою з 2003 по 2011 (!) роки. Де прославився чудесними промовами – на кшталт сакраментальної "Парламент – не місце для дискусій!" чи про "Коперніка, якого спалили за те, що він казав, що Земля обертається". Останнє було відповіддю на закиди науковців, які намагалися його присоромити за плідне корупційне співробітництво з відомим російським містифікатором від науки Віктором Петриком, разом з яким Гризлов намагаввся "подоїти" російський бюджет на 100 мільйонів рублів за "унікальні фільтри", що мали очищати "воду від радіоактивності".

Втім, все це справи давно минулих днів. В 2011 році Гризлов нарешті пішов у відставку, був призначений постійним членом російського Радбезу, і, здавалося, пішов у вічний кадровий резерв. І от сьогодні Путін витяг з нафталіну цього видатного спеціаліста з "партійного будівництва".

Свіжопризначений Гризлов сьогодні повідав світові, що президент Путін встановив перед ним завдання "зробити все потрібне для ведення переговорів в умовах конфлікту на Донбасі" (так ніби дотепер ці переговори не відбувались). Новий повпред підкреслив, що при всьому цьому російська сторона буде незмінно керуватися мінськими угодами. При цьому Гризлов підкреслив, що Росія готова на розмову з представниками обох конфліктуючих сторін, щоб усім разом відшукати компроміс і відновити мир. Що, в перекладі з мови "партійного будівельника" на людську, вочевидь, означає, що конкретної програми виходу з ситуації в Гризлова, як водиться, немає.

Схоже, ціль призначення Гризлова на його посаду – це, по-перше, привернення уваги до процесу переговорів – як пресової, так і суспільної. "Брендове" прізвище має підігріти інтерес росіян до переговорного процесу, від якого втомились і знудились навіть його безпосередні учасники.

По-друге, Гризлов – фігура набагато керованіша, ніж навіть Кульмухаметов. В нього просто начисто відсутня власна позиція, він є флюгером і відображенням волі вождя у всьому, що не стосується його власних матеріальних прибутків.

І, по-третє, призначення Гризлова може частково вплинути на позицію українських переговорників, зокрема, Леоніда Даниловича Кучми, якому, нарешті, попадеться хтось близький до нього за віком і статусом. Не те, щоби від Кучми щось сильно в цій історії залежало (втім, як і від Гризлова),але демонстрація специфічної чиновної "поваги" у зближенні рангів переговірників може частково спростити процес комунікації.

Все це разом каже, що в трагічній історії з Донбасом Путін, схоже, готується до певної розв'язки. Скоріше за все – не агресивної, інакше прислав би когось у погонах чи здатного на жорсткіші перемовини. Але й на тихий "злив" переговорів – в силу підвищення рангу учасників, розраховувати не доводиться. Скоріше за все, справа рухається в бік сеансу останньої, але найжорсткішої торгівлі. Додатковими аргументами в якій цілком можуть стати і короткочасні, але дошкульні загострення на всіх фронтах цієї війни.

В будь-якому разі, залишається надіятись, що в ролі повпреда Росії у контактній групі Гризлов доб’ється для Росії не більшого успіху, ніж в "очистці води від радіації".