Як Трамп рятуватиметься від брехливого прокурора

Процес перетрушування брудної білизни близького оточення Дональда Трампа продовжує тішити журналістів і громадськість новими цікавими знахідками. Цього разу у Міністерстві юстиції США, за даними американських ЗМІ, з'ясували, що теперішній генпрокурор країни Джеф Сешнс у процесі отримання своєї посади приховав, що минулого року двічі зустрічався з послом Росії у Вашингтоні Сергієм Кисляком.

На відміну від екс-радника з нацбезпеки Майкла Флінна, Сешнс, на момент контактів з росіянами був членом сенатського Комітету з питань збройних сил, і мав на такі контакти повне право. Впродовж минулого року він мав загалом більш ніж 25 розмов з послами різних країн.

Але проблема полягає не у факті розмови – а в тому, що трапилось згодом. Бо про відсутність жодних контактів з росіянами Сешнс теж заявив як мінімум двічі - під час слухань щодо його затвердження на посаді генерального прокурора, та у відповіді на письмовий запит сенатор Патріка Ліхі. Який запитав у тоді ще не генпрокурора: "Ви були в контакті з будь-ким, хто був пов'язаний з будь-якою частиною російського уряду, стосовно виборів до або після дня голосування?", - запитав Ліхі. Сешнс відповів одним словом. "Ні".

Зважаючи на ці факти, фраза про "приховування зв'язків з Росією", як зазначають чимало сенаторів-демократів, неточно передає суть дій Джека Сешнса. Оскільки він не просто приховував" – а збрехав Сенату США. Спочатку письмово, а тоді – усно. Під присягою, між іншим.

Що є лиш однією половиною проблеми. Інша ж полягає в тому, що на посаді генпрокурора Сешнс контролює діяльність ФБР і Міністерства юстиції. Які якраз оце успішно ведуть розслідування щодо помічників Трампа і російського втручання у вибори. Все це в результаті виглядає якимось грандіозним корупційним "міжсобойчиком", а не функціонуванням адекватної правоохоронної системи найпотужнішої на планеті демократичної держави.

Тому цілком природно, що частина сенаторів-демократів – на чолі з лідером сенатської фракції Ненсі Пелосі – вимагає від Сешнса самовідводу з посади. Інша – як мінімум усунення від нагляду за слідством стосовно контактів штабу Трампа з росіянами. Республіканці, від яких залежать можливі голосування Сенату з цього приводу, поки що мовчать. Але по мірі того, як скандал завдає шкоди іміджу партії загалом, їх приєднання до хору незадоволених голосів – лиш питання часу.

Тому шанси на обмеження прав, чи навіть на вілставку Сешнса – більш ніж реальні. Що стане черговим ударом для команди Дональда Трампа при владі. І "лікувати" наслідки чергового скандалу Дональд Трамп, цілком ймовірно, буде тим самим випробуваним способом, яким до цього мінімізував негативний вплив відставки Майкла Флінна. Призначаючи на посаду кандидата, який би користувався довірою суспільства – і якого жоден демократ не міг би звинуватити у путінофілії. Когось на кшталт Герберта Макмастера.

При тому що можлива користь від нагляду за слідством з боку Сешнса у чутливому для Трампа питанні наразі буде нульовою за будь-яких умов. Оскільки паралельно з "федералами" розслідування буде вести і Комітет з розвідки палати представників США, до якого руки Сешнса – навіть якби той захотів – явно не дотягнуться.

Таким чином, Росія, яку Трамп останнім часом воліє взагалі не згадувати в публічних промовах, не тільки стала класичною ахіллесовою п'ятою команди Трампа. В результаті туманних і, цілком ймовірно, малоефективних дій російських хакерів, які привнесли у перемогу Дональда Трампа не надто апетитний присмак, він вимушений відмовлятись не тільки від розрядки з Москвою, але і від власних кадрів, міняючи їх на осіб, які є "публічними еталонами", а не його слухняними виконавцями. І довгий шлейф скандалів, пов'язаних з контактами людей Трампа із російськими дипломатами, робить цей процес неминучим.