Влада

ТОП-50 одіозних депутатів: Чиї куми та брати керуватимуть регіонами

Переглядаючи списки тих, хто засяде в депутатські крісла, можна сміливо сказати, що скандалами і веселощами Україна на найближчу п'ятирічку забезпечена

13 листопада 2015, 09:00

ТОП-50 одіозних депутатів: Чиї куми та брати керуватимуть регіонами

фото: УНІАН

Місцеві вибори ще не закінчилися – найближчої неділі кільком містам України доведеться знову йти на дільниці і вирішувати, кого з двох кандидатів-фіналістів вони хочуть бачити своїм мером. Втім, про обласні і міські ради вже можна поговорити. Depo.ua проаналізувало списки і зібрало своєрідний "топ" депутатів, які вже достатньо "прославилися", а то й заслужили горде, але сумнівне звання "одіозних".

Почати, напевне, варто з Донбасу. Він зі зрозумілих причин є досить проблемним виборчим регіоном, а чимала частка місцевих виборців – стійкими до здорового глузду. Тому тим більше цікаво, хто і під чиїми прапорами там знову дорвався до владного корита.

На Луганщині найбільш скандальні депутати опинилися у Сєвєродонецькій місцевій раді. Напевне, найвідоміший з них – Сергій Шахов. Подейкують, що свою кар'єру він починав як "міняла" валюти на ринках рідного Стаханова, потім ніби були історії вже з контрабандою валюти. На політичній арені Шахов прославився, коли провів на місце мера Стаханова свого кандидата – Юрія Борисова. Домогтися цього вдалося завдяки 50 гривням – нібито саме стільки роздавали виборцям за "правильне" голосування. У 2012-му Шахов намагався потрапити до Верховної Ради, але програв колишньому меру Лисичанська, члену Партії регіонів Сергію Дунаєву. Навесні 2014-го керував виборчою кампанією Петра Порошенка в Луганській області.

Зараз політик позиціонує себе як патріот України, друг військових і захисник прав переселенців, але також відомий своєю дружбою з покійним молодшим сином Віктора Януковича (в одному з інтерв'ю він навіть називав себе кумом Януковича-молодшого) та взагалі наближеністю до цієї родини. Спостерігачі та й самі виборці повідомляли, що нинішню виборчу кампанію у Сєвєродонецьку Шахову вдалося провести і отримати місце в міськраді завдяки традиційній для нього схемі з підкупом виборців. Хібо що сума зросла до 200 гривень за голос. Що поробиш – інфляція...

За компанію з Шаховим до міськради пройшла і його людина - Юрій Фурман. Заступник директора КП "Відродження" відомий тим, що балотувався у Верховну Раду у 2012 році від округу, у який входив Сєвєродонецьк, але програв. На цих виборах Фурман намагався всістися хоч в одне з крісел, балотуючись одразу і на мера, і до міськради. З першим не склалося – йому вдалося посісти тільки третє місце на виборах міського голови. Хоча подейкують, що Фурмана таки можуть вивести до другого туру: нібито його команда готова заплатити чималу суму, щоб один з "фіналістів" - чи то Грицишин, чи то Казаков - відмовився від гонки. Втім, достеменно невідомо, наскільки це правда.

І ще один бонус: до Старобільської райраду він партії БПП "Солідарність" пройшов такий собі Анатолій Гаркавий. Цього політика у ЗМІ небезпідставно називають проросійським сепаратистом та наводять в приклад відео "зливу" райради "зеленим чоловічкам".

За деякими даними, Гаркавий був організатором сепаратистського референдуму на Старобільщині і підтримував бойовиків. Але це не завадило йому йти першим номером від партії Порошенка.

"Пощастило" Краматорській міськраді, де переважну більшість голосів отримав "Опозиційний блок". Серед його представникі є, наприклад, Ірина Ольхова - завідуючка організаційно-масового відділу Ново-краматорського машзаводу. Під час Революції гідності вона працювала у місцевому осередку “Партії регіонів” і, за деякими даними, особисто координувала відправлення городян на Антимайдан. Далі – більше: після визволення Краматорська від російських бойовиків Ольхова "відзначилася" звинуваченнями на адресу українських військових, мовляв, вони “їздять містом на танках та псують асфальт” (російські скотовозки її, вочевидь, цілком влаштовували). Неодноразово заявляла, що не розуміє, чому місто вшановувало пам’ять загиблих під час обстрілу бойовиками Волновахи та Маріуполя та жодного разу не вшановувала пам’ять городян, які загинули під час обстрілів Краматорська. Словом, справжня непідкупна патріотка. Росії.

Десь недалеко від неї засідатиме ще одна видатна "опоблоківка", донедавна - старший комірник адміністративно-господарського управління все того ж НКМЗ Ніна Соболєва (обидві депутатки тісно пов’язані з власником заводу Георгієм Скударем, який тривалий час посідав місце в п'ятірці парламентських списків ПР). Напередодні виборів журналісти знайшли на її сторінці в соцмережах кілька фото з бойовою зброєю, зроблені під час російської окупації міста. Соболєва причетність до путінських збройних формувань, зрозуміло, відкинула. І, що цікаво, навіть не подумала видаляти компроментуючи світлини. Навряд чи тому, що "Гугл все пам'ятає".

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 1

Тільки сниться спокій і Києву. Про її обранців взагалі можна говорити довго, натхненно і не стримуючи емоцій. Так до Київради проходить Володимир Гончаров. Він є одним з топ-менеджерів мережі будівельних гіпермаркетів, яка належить екс-регіоналу Олександрові Герезі і колишньому секретарю Київради Галині Герезі. У нинішньому скликанні Київради Гончаров частенько виступав лобістом інтересів магазинної імперії Герег. Наприклад, нещодавно депутати столичного парламенту відмовилися надавати одному з цих магазинів екс-регіонала право пробурити артезіанську свердловину в одному з районів Києва. Втім, Гончаров, як чинний депутат Київради, не розгубився і почав вмовляти головуючого засідання ще раз поставити відповідне питання на голосування. Врешті-решт лобі Гереги не спрацювало.

Потрапив у нову Київраду і брат Володимира Гончарова - Олександр. Обидва тепер представлятимуть "Солідарність" Кличка. Олександр Гончаров також буде лобістом інтересів Гереги, адже є юрисконсультом у мережі магазинів екс-регіонала. Під час передвиборчої кампанії Олександр Гончаров виставляв плакати зі своїм зображенням біля дитячих майданчиків, щоб діти "насолоджувалися" його портретом.

Алла Шлапак, яку називають ідеологом та утримувачем мережі "бабусі Черновецького", потрапила до Київради від партії "Єдність" колишнього очільника столиці Олександра Омельченка. Свого часу Алла Василівна входила до "Блоку Леоніда Черновецького" у столичному парламенті. Навіть була співголовою однойменної фракції "космічного" мера. Мер Черновецький так поважав Аллу Шлапак, що свого часу навіть зробив її своїм заступником.

Окремо серед київських депутатів можна виділити Сергія Кримчака і Віталія Павлика. Перший – молодий да ранній член команди Льоні-Космоса – став депутатом Київради у 21 рік саме від Блока Черновецького. Невідомо за які заслуги йому довіряють дуже хлібне місце секретаря земельної комісії. Самі депутати Черновецького дуже полюбляли вносити питання на затвердження Київради "з голосу" – у більшості випадків це були питання про виділення землі тим чи іншим особам. І секретар земельної комісії Кримчак не був виключенням. Таким чином "черновецькі" оминали затвердження проектів рішень профільними комісіями, що апріорі ставило під сумнів легітимність голосування за виділення деяких земельних ділянок, зато лишало з тими самими ділянками на руках.

Віталій Павлик – ще один соратник Черновецького. В нову Київраду він, як і Кримчак, зайде за списками партії "Єдність" екс-мера Омельченка. У Київраді Черновецького Павлик був головою постійної комісії з питань правопорядку, регламенту і депутатської етики. Його навіть називали "провідним юристом" політичної сили Черновецького. Павлик на своїй посаді в певній мірі давав "зелене світло" на внесення багаточисельних земельних питань "з голосу". Дуже цінний, досвіччений кадр.

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 2

Ще одна одіозна особа, яка пройшла до обласної ради Київщини - Наталія Юрович. Подейкують, що вона племінниця скандальної екс-регіоналки Тетяни Засухи. Ця 32-річна пані є головою Ковалівської сільради, що у Васильківському районі Київщини. Цю місцевість називають вотчиною екс-регіоналки Тетяни Засухи. Більше того, у 2010 році Юрович очолила Ковалівку саме, як представник Партії регіонів.

Наступний "гаряча" міськрада – Дніпропетровська. Тут ледве вдалося "Батьківщині" протягнути за своїм обласним списком рідну тьотю Юлії Тимошенко Антоніну Ульяхіну. Вона набрала найменше серед прохідних однопартійців. Ну ніякої, розумієш, поваги до справжніх авторитетів!

До Дніпропетровської обласної ради обраний член "Опозиційного блоку" Ростислав Ботвінов, який під час розгону євромайданівців під стінами Дніпропетровської ОДА у січні 2014 року перебував на посаді заступника голови облдержадміністрації. Наразі він є обвинуваченим у судовому процесі, йому інкримінують організацію "тітушок". Суд, який почався у липні 2015 року, досі триває.

Ще один представник "Опозиційного блоку", екс-заступник губернатора Олександра Вілкула, член його криворізької команди, Геннадій Темник, став депутатом Дніпропетровської облради. Після того, як у 2013 році Олександр Вілкул став віце-прем'єром в уряді Азарова, підконтрольним собі міністром ЖКГ він взяв саме Темника. Під час перебування міністром, фірма бізнес-партнера дружини Темника доволі часто отримувала підряди, зокрема – багатомільйонний заказ на будівництво об'єктів Євробаскету-2015, який зрештою так і не відбувся. Цікаво, що заступником міністра Темника був Андрій Білоусов, який зараз є кандидатом на другий тур виборів мера Дніпродзержинська від "БПП-Солідарність". Верховна рада у лютому 2014 року звільнила Темніка і Вілкула разом. Зараз Темник значиться як мешканець м. Києва.

Ну і, нарешті, невеличка віддушина (принаймні, хочеться в це вірити): головою сільради Єлизаветівки (Петриківський район Дніпропетровської області) місцеві жителі обрали Максима Голосного – автора відомого на всю Україну білборда "Дізналася, що онук голосував за "Регіони" - переписала будинок на кота". До рейтингу його не заносимо, просто приємно згадати.

Одеса. Найяскравішим тріумфом цьогорічних місцевих виборів в Одесі можна вважати результат мера Геннадія Труханова, який зміг, попри безрадісні прогнози, пробитися і в депутати міськради, і в депутати облради.

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 3

Своє місце в депутатському корпусі одеської міськради вдалося отримати і відомому "підрахую" Україні (вибачте, звісно ж, але з пісні слів не викинеш), народному депутату і власнику цілого ручного МГУ Сергію Ківалову. В передвиборчих перегонах конкуренти добряче потріпали йому нерви, після чого він намагався відкликати свою кандидатуру на пост мера Одеси. Правильно робив: з посадою голови міста йому не пощастило, а от до міської ради прорватися вдалося. Втім, і тут він вирішив "залягти на дно", написавши заяву про відмову від мандата на користь однопартійця Олексія Кисловського. Скоріше за все, Ківалова влаштовує його нардепівське сьогодення, але в нього лишилося ще одне невирішене питання - кримінальні провадження, фігурантом яких він є.

На Одещині до депутатьських крісел вдалося пройти досить цікавим персонажам.
Наприклад, Юрій Крук-молодший. Син екс-нардепа Юрія Крука, якого в Одеській області представляють людиною, яка контролює мало не всі порти в регіоні. Юрій Крук-молодший встиг попрацювати на посаді начальника порту міста Южне, а після чього був призначений керівником Іллічівського порту. У липні 2015 року був звільнений з подачі Саакашвілі. Свого часу Юрій Крук-старший разом з Сергієм Ківаловим заснували Українську морську партію і мають вплив на ряд регіональних ЗМІ. Став депутатом міської ради Одесі від "кишенькової" партії діючого міського голови Геннадія Труханова "Довіряй ділам".

Вадим Підгородинський - директор Інституту прокуратури та слідства академії Ківалова. Вважається "правою рукою" одіозного нардепа. Під час Майдану змушував студентів їздити в Київ на акції так званого "антимайдану", погрожуючи відрахуванням з академії. Постійно голосує на сесіях Одеської міської Ради за продаж комунального майна (Готель "Пасаж", Аеропорт Одеса). Цього разу пройшов до міськради від "Української морської партії".

Дмитро Пеструєв - директор Одеського Похоронного Дому "Анубіс", фактично є монополістом завдяки своєму татові, який є директором КП спецпідприємство КБО, а по-простому керівниким всіх міських кладовищ. Дмитро очолював первинну організацію Партії регіонів, але після подій на Майдані надів вишиванку і уникнувши мобілізації в АТО балотувався в народні депутати. В міську раду пройшов від партії "Довіряй ділам".

А до облради пройшов ще один цікавий депутат - Дмитро Барвіненко. Фактично є головним земельним бароном в Білгород-Дністровському прілиманні. Його сина Віталія Барвіненка російські спецслужби хотіли зробити "шапковим отаманом" так званої "Бесарабської народної республіки".

Ми говоримо "Харків" – розуміємо "Кернес". І навпаки. За одіозністю і скандальністю мало хто може змагатися з Геннадієм Адольфовичем, але він, все ж таки, не депутат, а улюблений мер, що вміє робити багаті подарунки, за які місто потім не може розрахуватися. Інша справа – скандальний нардеп і представник так званого автомобільного лоббі у парламенті Дмитро Святаш, який успішно завів своїх людей до місцевих рад Харківщини. Так, до Харківської облради за списками партії "Відродження" обрався батько Дмитра Святаша - Володимир Святаш, головлікар Комунального закладу охорони здоров’я "Харківський обласний центр здоров’я". У попередній облраді Святаш-старший був заступником голови Комісії з питань охорони здоровя, материнства і дитинства і соціального захисту населення. До Харківської ж міськради депутат Святаш завдяки все тому ж "Відродженню" втулив двох своїх "помічників на громадських засадах": 38-річного директора дитячо-юнацької спортивної школи Віталія Гагаріна і 31-річного підприємця Олександра Щирова. Таким чином, Святаш, який курує митні та податкові питання, виборами закріпив за собою можливість впливати на рішення в регіоні, де органи ДФС є одними із найприбутковіших в Україні.

Ще одним цікавим персонажем, котрий обрався до Харківської міськради за списками партії "Відродження", є голова Ленінської райадміністрації Харкова 30-річний Максим Мусєєв. Він розпочав свою політичну діяльність у 23-річному віці, й одразу заступником голови Харківської міської організації Партії регіонів. У 2010 році Мусєєв обіймав посаду заступника голови Ленінської районної в Харкові ради. Фактично, він увесь час курував молодіжне крило Партії регіонів. Однак відомість новообраному депутату принесла аж ніяк не політична кар’єра, а гей-скандал, що набув гучного розголосу у грудні 2010 року. Тоді в Інтернеті з'явилися численні особисті фотографії Мусєєва, на яких він зображений або в обіймах чоловіків, або в нижній білизні рожевого кольору під час європейських гей-вечірок . Гей-скандал вдалося зам'яти, й він не вплинув на кар’єру Мусєєва. У січні 2011 року "младорегіонала" призначили директором КП "Харківпас", яке організовувало всі пасажирські перевезення Харкова, а у грудні 2012 року – головою адміністрації Ленінського району міста.

Після Революції Гідності, перебуваючи на посаді голови райадміністрації міста, Мусєєв відзначився сепаратистськими нахилами. Зокрема, у вересні цього року він підтримав пост відомого харківського сепаратиста Андрія Бородавки, який після Євромайдану втік до Москви. На своїй сторінці Бородавка обматюкав членів української делегації на Генасамблеї ООН, які показали президенту Росії Володимиру Путіну прострілений прапор України з Іловайська.

Ще одним представником пострегіонівської младоеліти є обраний до Харківської обласної ради за списками партії "Опозиційний блок" син відомого депутата Верховної Ради України Дмитра Шенцева – безпартійний 26-річний підприємець Микита Шенцев. Із 2010 року Микита Шенцев був депутатом Харківської міськради, однак, як він виглядає, навряд чи зможуть згадати навіть самі депутати міськради. По суті, Шенцев-молодший нічим не відзначився на Харківщині – політичної кампанії не вів, не має ніяких видатних бізнес-досягнень.

Більш відомим є його батько. Дмитро Шенцев широко відомий своїми проросійськими поглядами вже багато років. Нардеп у вересні 2009 року очолив Антифашистський форум України, з 2008 по 2010 роки – очолював Харківську обласну організацію Партії регіонів. Дмитро Шенцев був нагороджений у 2009 році орденом православної церкви Московського патріархату з нагоди 450-річчя ікони Почаївської Божої Матері. На Харківщині керує політичним проектом "Всеукраїнське об'єднання "Центр".

Не дають спокою тяжкі думи про долю держави колишньому принциповому "регіоналу" Сергію Кальцеву з Запоріжжя. Він неодноразово обирався народним депутатом України, однак на минулих парламентських виборах програв на своєму "рідному" окрузі кандидату від Блока Петра Порошенка Ігорю Артюшенко. Зараз Кальцев обрався до Запорізької облради за списками партії "Наш край".
Його молодший брат Володимир кілька разів балотувався на посаду мера Запоріжжя, проте постійно програвав вибори. Цьогоріч тим же шляхом вирішив піти і Сергій, але теж з тріском програв вибори.

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 4

За списком "Опозиційного блоку" до запорізької облради потрапив і один з ключевих топ-менеджерів Рината Ахметова Ростислав Шурма. Генеральний директор металургійного комбінату "Запоріжсталь", а за сумісництвом - керівник обласної організації Опоблоку, мав йти кандидатом в мери Запоріжжя, про що кілька років поспіль говорили в областному центрі. Проте останньої миті в команді Ахметова щось змінилося, і цю відповідальну місію доручили іншому "металургу" - головному інженеру комбінату Володимиру Буряку. Загалом Шурма – виходець з Донбасу, у Запоріжжі – з 2012 року. За цей час він так і не став в регіоні своїм і не зумів об'єднати навколо себе залишки запорізької політичної еліти. Єдине, на чому тримається вплив та авторитет Шурми - його наближенність до Ахметова.

Тихі і непомітні Суми зуміли зібрати у своїх списках кілька добре знайомих імен. Серед них – Юрій Чмирь, 1-й номер "Відродження" на Сумщині, який отримав третій результат в регіоні і завів до облради вісім депутатів.

Чмирь – екс-губернатор Сумщини часів Януковича. Незадовго до початку Революції Гідності залишив Сумщину заради посади заступника голови адміністрації президента, де займався гуманітарною та інформаційною політикою, спрямованою на покращення іміджу екс-президента (що смішно вже само по собі). Після втечі Януковича "заліг на дно" аж до цих виборів, на яких за рахунок власного рейтингу у Сумах продемонстрував один з найкращих результатів партії Коломойського-Хомутинника серед інших областей. В місті кажуть, що це було "тренуванням" перед виборами до парламенту.

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 5

Ну і ще один відомий персонаж і улюбленець публіки - Ігор Мірошниченко, відомий "свободівець", який свого часу відзначився скандальною " люстрацією" керівника НТКУ часів Януковича, "москалюки" Пантелеймонова. На Сумщині, уродженцем якої є Мірошниченко, він також прославився «ленінопадами», влаштувавши кілька показових знесень пам'ятників фюреру пролетаріату. Натепер Мірошниченко став депутатом одночасно двох рад: Київської міської та Сумської обласної. Про свій вибір він поки що не повідомив, хоча відповідь, мабуть, очевидна.

А от серед одіозних депутати Сумської облради можна виділити Миколу Ільченка.  З 2000 по 2004 рік працював заступником голови Путивльської райадміністрації. Працював заступником та керівником у Сумському відділенні Антимонопольного комітету. Кілька місяців бів головою Глухівської райадміністрації в Сумах та два місяці -начальником Київського АМК, саме в той період, коли комітетом керував відомий Олексій Костусєв. З ним після виборів восени 2010 року Микола Ільченко відбув до Одеси. Тут він отримав доволі високу посаду. Перший заступник Одеського міського голови Микола Ільченко відповідав за транспорт, екологію і прибережну зону. У вересні 2011 року Ільченко був серед трьох затриманних за отримання хабаря від приватного підприємця за надання в оренду частини території пляжу. Він кілька місяців провів у Лук'янівському СІЗО, але згодом справу проти Миколи Ільченка, було закрито.

Олег Бояринцев - помічник народного депутата. Але доволі впливового – особливо на Сумщині – Андрія Деркача. У попередньому скликанні він був керівником депутатської групи "Воля народу". За часів Юрія Чмиря працював першим заступником голови обласної ради, але покинув посаду через "невдоволення політикою губернатора", після того, як між Чмирем та Деркачем виникли певні непорозуміння. Є глазами і очима відомого народного депутата. Через нього проходить багато рішень. В тому числі і оперативне управління адміністраціями, на які розповсюджується вплив Деркача. Також він є засобом комунікації, через який можна «достукатись» до Андрія Леонідовича.

Не пасе задніх і Вінниця. Колекцію одіозних депутатів поповнив власник однойменної кондитерської імперії Геннадій Вацак. Депутат облради 6-го скликання, який на сесії приїздив на "Мазераті" або "Хамері" "служитиме" своїм виборцям і в раді 7-го скликання. Кілька років тому обласна податкова звинуватила Вацака у недоплаті 5 мільйонів гривень податків. На що Вацак тут же взявся доводити, що "Мазераті" не його, покататися взяв, та й звідки взагалі у нього ті 5 мільйонів. Справу прогнозовано зам’яли, Вацак знову депутат. 

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 6

І ще одна одіозна персона – лідерка обласної "Батьківщини" Людмила Щербаківська. Наразі вона готується до другого туру виборів Вінницького міського голови, а раніше "сяяла" у скандалах. Зокрема, вінницькі депутати та партійні функціонери наперебій звинувачували Щербаківську в продажі прохідних місць у партійних списках під час минулих місцевих виборів. Обурювались тим, що її 23-річна дочка отримала посаду заступниці голови обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Заявляли про те, що Щербаківська лобіює призначення керівників комунальних підприємств області. Закидали їй розбазарювання партійних грошей, "ширку" з регіоналами, "виторговування" посад тощо. Але що було – то спливло: нині ті ж самі люди закликають вінничан проголосувати за Людмилу Щербаківську як за гідного кандидата в мери Вінниці.

"Перший номер" та голова Вінницької "Свободи" Олексій Фурман з березня 2014 року і до закінчення каденції Верховної Ради 7-го скликання був нардепом. Приблизно в той самий період на майно головного вінницького "свободівця" був накладений арешт через неоплачений штраф в розмірі 103 230 грн. Тоді Фурман запевняв, що про штраф йому ніхто не повідомив.

За повідомленням місцевих ЗМІ, Фурман керував мітингувальниками під час штурму будівлі Вінницької облради у грудні 2014, коли на сесії мало розглядатися питання зняття з посади голови облради Сергія Свитка. А вже в серпні цього року новоспечений депутат облради "засвітився" у сутичках під Верховною Радою, через що вже двічі був на допитах у правоохоронців.
В облраду 7-го скликання Олексій Фурман взяв свого рідного брата - доцента кафедри бухгалтерського обліку одного з вінницьких вишів Тараса Фурмана.

Від "Опозиційного блоку" до облрадт пройшов головний вінницький "тітушка" та депутат облради 6-го скликання від "Партії регіонів" Сергій Чорноокий. Він засвітився на скандальному 11 окрузі у Вінниці під час парламентських виборів 2012 року: тоді депутат Чорноокий, разом зі спільниками характерної зовнішності, влаштував бійку на ОВК. В комісію навіть полетіла димова шашка зі сльозогінним газом, однак міліція спромоглась затримати депутата лише на добу.

Закарпаття відоме Москалем, Балогою і Ланьом. Але є ще такий собі Віктор Русин, депутат Закарпатської облради від "Опозиційного блоку". Донедавна цей генерал-майор міліції на прізвисько "Антибіотик" очолював міліцію Закарпаття і Вінниччини. Заслужений юрист України. Встиг відсидіти в СІЗО, заробити на "Лексус", особисто познайомитися з усіма кримінальними авторитетами. У 2006 році його звинувачували одразу у двох серйозних злочинах – викраденні виборчої документації та направленні слідства хибним шляхом через підставних осіб, котрі за грошову винагороду згодилися взяти злочин на себе. Суд його згодом виправдав, і до Закарпаття полковник повернувся вже начальником міліції. З посали пішов після Революції Гідності.

Олександр Ледида у 2010 році став головою Закарпатської ОДА прогнозовано - не дарма він керівник обласної організації Партії регіонів. Для закарпатського політикуму ця фігура не нова. З 1998 року Ледида тісно співпрацював з Балогою. Однак після призначення губернатором та дрейфу Балоги від "регіоналів"став його затятим опонентом. Стиль його роботи як губернатора Закарпаття  ЗМІ охарактеризували, як невиразність і непомітність

Найвідоміше ім'я Хмельницької облради – це Олександр Герега, нардеп і власник мережі будівельних супермаркетів "Епіцентр". Але сподіватися, що він покине парламент заради Хмельниччини, не варто. Проте на своєму ж бренді він завів до облради найбільше з місцевих політсил – аж 19 депутатів. З-поміж них відомих лише кілька. Насамперед це Віталій Олуйко, нинішній очільник відділення антимонопольного комітету з багаторічним депутатським досвідом, в тому числі і у Верховній Раді. Крім того, свого часу він керував Хмельницьким університетом управління та права, був і заступником голови облдержадміністрації. Навіть головою ОДА побув у 2005-му - аж шість днів. Олуйко є ще комсомольським товаришем "сильноукраїнця" Сергія Тігіпка, був членом кількох партій: НДП, Блоку Литвина, свого часу балотувався до ВР і за підтримки "регіоналів", але зараз позапартійний.

Ще одна цікава особа – Наталя Вишнівська. Вона була і в команді Наталі Королевської, і в Самообороні, і членом Ради Майдану, і головою люстраційного комітету. Її перехід під прапори Гереги колишні соратники вважають зрадою ідеалів Майдану.

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 7

Вкотре зайшов до облради і Іван Гладуняк, на цей раз – від "Солідарності". очільник Нетішина, керівник облдержадміністрації, потім – облради. Востаннє балотувався від "Батьківщини", та торік партійний люстраційний комітет виключив його з своїх рядів. В минулі часи його називали "найвизначнішим шахістом" місцевого політикуму. Після опали у "тимошенківців" ніяк себе не проявляв.

"Свободівець" Іван Гончар нині керує Хмельницькою облрадою (допоки до неї не зайшов новий склад) і є одним з фінансових донорів своєї партії. За його мовчазної згоди однопартійці виштовхали – в прямому значенні цього слова – з посади попереднього голову ОДА Леоніда Пруса. Наврядчи він радий позбутися посади, однак за наявними розкладами в жодній з ймовірних коаліцій "Свободу", схоже, не чекають.

У Кіровограді родина Табалових стежить, щоб їхній вплив на прийняття рішень в місті не зменшувався. Кілька скликань поспіль депутатом міської ради був Сергій Табалов. Тепер він передав естафету племіннику – Андрію Табалову, який посів третє місце на виборах мера, проте пройшов до ради. Між тим, за родиною Табалових тягнеться той ще шлейф. Сергій Табалов свого часу очолював земельну комісію, через яку пройшли сотні доволі сумнівних рішень щодо видачі ділянок. Його рідний брат Олександр та племінник Андрій 2012 року балотувалися за підтримки "Батьківщини" до парламенту, однак, пройшовши до ВР, раптом відмовилися вступити до фракції Тимошенко, перейшовши на бік "регіоналів". Арсеній Яценюк тоді страшно каявся у тому, що Табалови стали нардепами, а самі батько й син заробили собі сумнівну славу головних "тушок" парламенту.

Один із найодіозніших політиків, якому вдалося пройти до Кіровоградської обласної ради, - власник ПрАТ "Ліки Кіровоградщини" та колишній депутат міської ради обласного центру Сергій Хільченко. Колишній регіонал 2015 року балотувався від партії "Наш край". Хільченко відомий не стільки своїми аптеками, скільки тим, що на президентських виборах 2004 року очолював територіальну виборчу комісію в сумнозвісному сотому окрузі. Йому інкримінували фальсифікацію результатів президентських виборів: за деякими даними, він просто поміняв місцями голоси за Віктора Ющенка і Віктора Януковича. Деякий час Хільченко переховувався в Києві, де його на виході з ресторану затримали співробітники міліції. Правда, незабаром і відпустили - під заставу, на чому справа фактично й закінчилася.

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 8

У Полтаві зараз навряд чи знайдеш когось більш відомого, ніж міський голова Олександр Мамай. До міськради він пройшов на чолі власної партії "Совість України", проте, звісно ж, навряд чи там залишиться, маючи (якщо матиме) ще й мерське крісло – після другого туру. Загалом Мамай позиціонує себе як людина з почуттям гумору: любить розповідати анекдоти, інколи жартує цитатами з радянських фільмів чи мультиків. Бували випадки, коли Мамай співав пісні у відповідь на провокацію опонентів. Часто його жарти видаються недолугими. Але для того, щоб Мамай показав усю глибину своєї "оригінальності", його треба саме спровокувати. Що опоненти мера успішно і роблять. Варто лише згадати сесію Полтавської міськради 10 липня цього року, коли нардеп-скандаліст Каплін разом зі свитою прийшов зривати сесію. Тоді Каплін вдало грав на публіку, а Мамай під час словесних перепалок запропонував спочатку нардепу "відсмоктати", а пізніше побачив на його роті сперму. Наостанок Мамай ще й покатав друга Капліна, місцевого депутата Олександру Шамоту на капоті своєї машини, чим вивів Полтаву на перші позиції серед ньюз-мейкерів дня.

Олександр Шамота балотувався у мери від Партії простих людей. Ішов на вибори з гаслом "Мер простих людей". Шамота, як представник опозиції у Полтавській міськраді, весь час, упродовж 5-річної каденції, де більшість складала партія нинішнього мера Мамая "Совість України", виступав проти діяльності Полтавського мера та його партії. Весь час порушував скандальні питання на сесії міськради, виступав з пропозиціями і регулярно критикував Мамая. Він навіть замовляв рекламні сюжети журналістам місцевого телебачення, у яких розповідали про "героїзм" і "відданість" "найпростішого кандидата" Шамоти. Із екранів критикував чинного мера. Найяскравіші скандали за участю Шамоти, це переважно організовані акції, куди залучали громадських активістів. Спочатку депутат він привів у кабінет до Полтавського міського голови невдоволену громаду. Тоді Мамай порвав Шамоті сорочку. Пізніше Шамота приніс своєму партійному другу Капліну сокиру, щоб той розрубав двері у Кабінет Мамая. А влітку пригнув на капот до Мамая і той прокотив його по двору міськради. Тоді депутат розірвав штани, падаючи з машини, якою керував мер і демонстрував свою нижню білизну на об'єктиви камер.

У Херсонську міськраду від "Опозиційного блоку" проходить Василь Федін, відомий як людина одіозного нардепа та олігарха Вадима Новинського. Зараз він займає посаду генерального директора суднобудівного холдингу "Смарт Маритайм Груп", який контролює Херсонський та Миколаївський суднобудівні заводи. Варто зауважити, що він вже тричі обирається депутатом міськради. На парламентських виборах 2012 року Федін балотувався від Партії регіонів по мажоритарному округу №183 у Херсоні, але поступився "ударівцю", нинішньому губернатору Херсонщини Андрію Путілову. У 2013 році Федін за кермом службового автомобіля скоїв наїзд на велосипедиста, який рухався в попутному напрямку та почав перетинати проїжджу частину. В результаті ДТП чоловік загинув на місці події. Втім, жодної інформації щодо юридичних наслідків цього інциденту для Федіна немає.

Львів – як Харків. В тому сенсі, що говоримо "Львів" – розуміємо "Садовий". Але він, хоча і пройшов до облради, навряд чи відмовиться від мерського крісла, за яке побореться у другому турі, тож доводиться шукати інших претендентів на сумнівні лаври. Наприклад, впадає в око впадає така собі "солодка трійця" від "Солідарності": Михайло Дзюдзь, Михайло Задорожний та Анатолій Дейнека. Дзюдзь і Дейнека займали високі посади при всіх Президентах України: Кучмі, Ющенку та Януковичу. Більше того, Дзюдзь за часів Януковича очолював фракцію "Партії промисловості і підприємців України" у Львівській обласній раді, яка була підконтрольною Партії регіонів. Саме люди Дзюдзя активно виступали проти висловлення недовiри одiозному намiснику Львiвщини Олеговi Салу у 2013-му. Тодi Дзюдзь навіть грозився реагуванням прокуратури на рiшення про недовiру головi ОДА.

ТОП-35 одіозних нових депутатів - фото 9

Анатолій Дейнека за часів Януковича був начальником Львiвського обласного управлiння лiсового та мисливського господарства. Нині колишній шеф Дейнеки, голова Держагентства лісових ресурсів Віктор Сівець переховується в Росії, а активісти ретельно стежать, аби Дейнеку знову кудись не призначили. Нагадуючи, що за його "царювання" на Львівщині масово вирубувався здоровий ліс, вивозилася елітна деревина та розпродавалося майно лісництва. А сотні кримінальних справ щодо цього досі розслідуються.

Щодо Михайла Задорожного, то він встиг походити під багатьма прапорами. Побував у СДПУ (о), в 2006 – 2010 роках був членом фракції БЮТ Львівської обласної ради, з 2010 року по цей час є членом фракції "Свободи" у Львівській облраді, хоча в 2012-му сам Олег Тягнибок називав Задорожного зрадником за самовисування по вже "забитому" "свободівцями" 121-му Дрогобицькому округу. Крім того, рух "Чесно" закидає Задорожному в часи головування у Дрогобицькій райспоживспілці розпродаж за безцінь 35 об’єктів основних засобів, причому частина з них відійшла малому приватному підприємству "Лівач", засновником якого був сам Задорожний.

Більше про вибори і скандальних посадовців читайте на Depo.ua

Loading...
Loading...