Влада

Тарас Чорновіл: Вже ніхто не назве замовників вбивства мого батька

Рівно 16 років тому, 25 березня 1999 році у дуже дивній аварії загинув визначний український державний діяч Вячеслав Чорновіл. Depo.ua поспілкувався екс-народним депутатом та сином покійного політика Тарасом Чорновілом про те, як йде слідство по справі загибелі його батька

25 березня 2015, 15:21

Тарас Чорновіл: Вже ніхто не назве замовників вбивства мого батька

фото: УНИАН

- Сьогодні виповнюється 16 років з дня загибелі Вашого батька. Розкажіть, на якій стадії зараз перебуває розслідування?

- В принципі, ніяк. Хоча я зараз нікого не виню: доки Ярема був Генпрокурором, я дуже не хотів до нього звертатися. Зараз є Шокін, я вже виходив на його помічників, які говорили про те, що він хворів - було якесь перевантаження, але скоро планую до нього піти.

Домовленостей про конкретну дату ще немає, але десь упродовж тижня-півтора я сподіваюсь піти до нього, щоб домовитися про те, щоб вони виконали рішення суду по створенню слідчо-оперативної групи і провели нове слідство за статтею «Посягання на життя державного діяча». Так що є затримка, але тут нема кого винити, бо я ще не зробив своїх дій.

На вашу думку, яким може бути фактичний результат розслідування?

- Зараз можна провести повторний допит ряду людей, які до цього відверто брехали, і у яких у різні періоди слідства розходилися покази. Тому є абсолютно юридичний фактор, за допомогою якого на них можна тиснути. Також є грубі порушення з боку експертів, з яких можна отримати інформацію, хто на них тиснув, і хто змусив їх дати неправдиві покази і підписати брехливі матеріали по експертизах.

Власне, це все - експертизи всі знищені, там вже немає чого шукати. Слідство має зловити носіїв інформації, які її не здали раніше. Я не хочу називати всі деталі, але принаймні по двох десятках епізодів такі речі є.

Наскільки я пам'ятаю, щодо гибелі Чорновола справу жодного разу не розслідували як вбивство...

- Питання про вбивство реально не розслідувалося жодного разу. У 1999 році справа була відкрита в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, тобто порушення дорожньо-транспортного руху, яке призвело до загибелі двох або більше людей. Зараз навіть по стопроцентним самогубствами відкривається справа за статтею «умисне вбивство», тобто беруть по максимуму. А тут жодні інші версії навіть не розглядалися. Дуже скоро справу таємно закрили по амністії, однак настільки вульгарно та з порушенням всіх можливих норм, що все-таки справу потім відкрили знову. Але за тиждень закрили знову, трішки акуратніше.

В 2001 році під тиском громадськості справу знову відкрили і розслідували комплексно щодо загибелі, і там вже була створена оперативно-слідча група за участі ГПУ та СБУ. Але реально вона попрацювала тоді лише на те, щоб знищити всі докази. Улітку 2001 року слідство знову закрилося.

У 2005 році справу було відновлено, але формально це було зроблено як за порушення правил дорожнього руху з боку Володимира Куделі (водія КамАЗу - Ред), а не за статтею «посягання на життя». Оперативною групою була проведена вся робота, зокрема, було доказано, що нічого й думати про версію звичайної аварії. Але після того як змінилася влада й прийшов Янукович, результати справи були повністю змазані, а її саму спустили назад в міліцію як справу про звичайну аварію.

Я тоді сходив до Пшонки, справу знову вернули до прокуратури, яка швидко зробила ексгумацію, остаточно поховавши всі кінці в воду. Після цього справа знову пішла до міліції, яка, в свою чергу, передала її до суду як звичайну дорожно-транспортну пригоду. Справу розглядав Бориспольський суд. У січні 2014 року відбулося останнє засідання суду, і фактично під час розгляду справи приховати те, що це була не звичайна аварія, було вже неможливо. І що зробив суддя Воловик - його, до речі, відсторонили за рішення по Автомайдану? Він вирішив не доводити справу до вироку взагалі, і зробив грубе порушення кримінального процесуального кодексу, закривши справу за терміном давності - 10 років для дорожньо-транспортної пригоди вже минуло. Хоча були підстави вважати, що це не було звичайне ДТП. Всі протести не мали результатів. Ми подали апеляцію і виграли її весною минулого року. І тоді вже було рішення суду зобов'язати прокуратуру розслідувати справу саме як «посягання на життя державного діяча».

Як я розумію, за рік не було зроблено нічого в напрямку розслідування?

- При Махніцькому ГПУ проігнорувала рішення суду. Потім прийшов Ярема, але порушили рішення суду, бо відправили її в міліцію - в столичний УБОП. Тепер слідчий задає питання, як він може займатися цією справою, якщо ця справа йде по «сбушній» статті - «посягання на життя державного діяча»?

На Вашу думку, чи буде при Шокіну нарешті поставлена крапка у цій справі? І якою це має бути «крапка» з огляду на те, що довести щось буде надзвичайно складно?

- Чи зможемо ми дістати кінцеві висновки про те, хто - замовник убивства? Я не ідеаліст, і в це не дуже вірю. Люди, які могли бути передаточною ланкою, вже не на цьому світі. Кравченка (Юрій Кравченко - екс-міністр внутрішніх справ - Ред) - немає, Фере (Едуард Фере - екс-керівник апарату МВС - Ред) - немає. Хто ще може дати свідчення, й хто зможе сказати, що вказівка на вбивство мені було дано, наприклад, Кучмою чи його адміністрацією? Я таких людей не бачу. Але принаймні вийти на висновок, що ті люди, які виконували цей замах, визнали, що це була спецоперація - це реально, і слідство на це може вийти. 

Фото: УНІАН

Loading...
Loading...