Влада

Порошенко впав в антипарламентський популізм

В останні дні президент Петро Порошенко почав регулярно шпиняти Верховну Раду

21 жовтня 2015, 14:00

Порошенко впав в антипарламентський популізм

Глава держави дорікає народним обранцям їхнім небажанням позбуватися недоторканості та систематичними прогулами. Ну просто як суворий, але справедливий батько.

Так, в понеділок на засіданні Національної ради реформ глава держави звинуватив нардепів у зриві домовленостей щодо безвізового режиму з ЄС. Мовляв, нардепи не бажають відмовлятися від недоторканості тоді, коли ЄС "розглядає це (зняття недоторканності) як надзвичайно важливий елемент програми боротьби з корупцією".

"Просив би, щоб ми, не відтерміновуючи, винесли це питання на розгляд… Ви записали це у Коаліційну угоду. Знайдіть у собі мужність і ухваліть це рішення", - заявив глава держави.

Порошенко впав в антипарламентський популізм - фото 1

Пізніше Петро Олексійович "пройшовся" по нардепах-прогульниках, доручивши Конституційній комісії розглянути питання позбавлення народних депутатів мандата за прогули засідань Верховної Ради без поважних причин.

"Я звернувся до голови Конституційної Комісії, голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана, з проханням на засіданні робочої групи Конституційної комісії з питань організації державної влади і децентралізації розглянути питання про внесення зміни до статті 81 Конституції України, щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України у разі його відсутності без поважних причин на трьох пленарних засіданнях Верховної Ради України протягом однієї чергової сесії", - зазначив Порошенко, посилаючись на досвід багатьох розвинених країн.

Звісно, українські депутати мало нагадують взірець усіх християнських чеснот, але подібні уколи від Порошенка більше нагадують пошук цапа відбувайла та блискавичника для відведення народного гніву. Можна було б, звісно, повісити всіх собак на Арсенія Петровича з його урядом, але Кабмін вкрай потрібен Порошенку для вирішення багатьох питань. От і залишається шпиняти парламент, переконуючи виборців, що саме там зосереджено усе політичне зло.

Що ж стосується конкретних докорів від президента, то всі вони виглядають як традиційний український популізм. Адже питання зняття недоторканності залишається предметом маніпуляцій виборцями щонайменше уже 10 років. Як і гнівні промови, що нардепи-мільйонери в Раді тільки для того, аби ховатися від правосуддя. Не варто нагадувати, що далі розмов справа не йде. Інше питання, що важливість недоторканості для нечистих на руку політиків дещо перебільшується усі ці роки. Як показала історія з Ігорем Мосійчуком, при бажанні позбавити нардепа імунітету можна за півгодини. З іншого боку багато товаришів, до яких мало б бути чимало питань від слідчих, і не будучі нардепами почувають себе цілком комфортно. Гроші і вплив завжди важливіші за формальні юридичні статуси.

Але все це не означає, що недоторканість взагалі не потрібно скасовувати. Втім, в нинішній Раді процес скасування імунітету наштовхнувся на цілком прогнозовано небажання деяких нардепів позбавляти себе привілеїв. При цьому їхній аргументації не відмовиш у логічності. Мовляв, якщо скасовувати недоторканість, то не лише нардепів, а й президента, для якого непогано було б ще й процедуру імпічменту правильно прописати, бо та, що є зараз, абсолютно юридично "мертва". В іншому випадку, все виходитиме якось не дуже красиво. Окремих депутатів і так "пресують" правоохоронці, а зроби усіх доторканними – президент взагалі зможе робити усе що заманеться, і єдиним способом впливу на нього залишатиметься безжальний український майдан.

Що ж стосується прогульників – то це також питання аж ніяк не нове. З цим явищем запекло борються протягом усієї історії українського парламентаризму. Способів боротьби всього три – суспільний осуд, лякання позбавленням зарплати та втратою мандату. При цьому з цих трьох способів дієвим, при цьому дуже-дуже сумнівно ефективним, залишається лише перший варіант. Позбавляти народних обранців зарплати смішно через її мізерний розмір і мільйонні декларації більшості з депутатів. А от позбавляння мандату, на якому вкотре наполягає Порошенко, - юридично небездоганна дія, адже наймають депутата на роботу виборці, і неважливо за гречку чи за обіцянки, а тому і "звільнити" з роботу можуть лише вони. І всі попередні розмови навколо цього питання так і залишилися розмовами. Так, можна виписати можливість втрати депутатом мандату за прогули у проекті Конституції, але практичної користі від цього не буде жодної. Бо по-перше, ці зміни ще треба провести через парламент, що виглядає не дуже ймовірним, а по-друге, навіть якщо ця норма врешті запрацює практично її застосувати буде просто неможливо. Невже хтось реально вірить, що середньостатистичний нардеп-мільйонер не запасеться в такому випадку купою лікарських довідок про загострення геморою і всі його прогули матимуть цілком поважні причини.

Отже, всі президентські претензії до парламентарів – це звичайний антипарламентський популізм. Простий народ такі речі полюбляє, не надто замислюючись над їхнім реальним змістом, а отже можна не сумніватися, що ідеї Порошенка викличуть цілком очікуваний позитивний відгук в серці середньостатистичного виборця. Але, на цьому все.

Більше новин політики читайте на  Depo.Влада

Loading...
Loading...