Коломойський розпочав найнебезпечнішу гру у своєму житті?

Народний депутат Семен Семенченко оприлюднив копії Мінських протоколів. Вони не є секретними, про що каже й сам нардеп із "Самопомочі". Отримати їх від МЗС могли всі парламентарі, очевидно й отримали, але не оприлюднювали. Та й Семенченко відповідь на свій запит отримав у травні, а опублікував тільки зараз. Чому так довго мовчав, якщо в протоколах такі "жахи", питання до самого депутата. Припустимо, що вся справа у передвиборчій кампанії. Зараз винести документ на загал, та й ще відповідним чином його прокоментувати, означає отримати гарну нагоду для піару в стилі "все пропало" і "зрада". Скоріш за все, саме цим і займуться висуванці близьких до "приватівців" "Самопомочі", "Укропу" і "Відродження", пише "ДС".

На останньому ефірі у Шустера Ігор Палиця прозоро натякнув, що українців годують дозованою інформацією про зміст Мінських угод. І ось вам - оприлюднений документ, де написано, що нам "повертають" контроль над кордоном після місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях та в разі проведення конституційної реформи з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, що передбачає в якості ключового елемента децентралізацію з урахуванням особливостей окремих районів Донецької і Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів, а також прийняття постійного законодавства про особливий статус вказаних районів. Крім того, Семенченко акцентує увагу на примітці, яка містить амністію, співпрацю "окремих районів" з Росією та ще низку "поступок". Дійсно, виглядає так, ніби Росія впихає нам назад "ДНР" і "ЛНР" з тамошніми терористами і "ватниками", а ми забираємо та ще й дякуємо. Саме в такому руслі і відбуватиметься інтерпретація Мінських угод деякими учасниками передвиборчої кампанії.

Проте ні Семенченко, ні інші "свідки зради" не говорять, що виконання Мінських домовленостей стане можливим лише за однієї умови - припинення вогню і виведення російських окупаційних військ з Донбасу. Все інше - фетиші. Кожна зі сторін угоди вичитує в ній те, що хоче. Приміром прес-секретар Путіна Пєсков вкотре повторив, що Москва не є стороною, яка має виконувати Мінські угоди. Але альтернативи їм немає. Захід також наголошує на обов'язковості виконання домовленостей, але там вказують, що Київ їх дотримується, а терористи - ні. Чия позиція нині для нас важливіша - Москви чи Брюсселя й Вашингтону? Останні підтримують конституційні зміни, а Росія, "Лугандон" і "Самопоміч" - ні. Невже Семенченко вважає, що Обама з Меркель нас "зливають"? Чому ж тоді нам дають кредити. Могли б махнути рукою, але цього не роблять. Але в разі, якщо наші вибори перетворяться на суцільний бедлам, це точно додасть кредиторам скепсису.

Чи будуть на окупованому Донбасі вибори? Ні. Ні восени, як це планують бойовики, ні будь-коли, аж поки Україна не встановить там свої правила. Про ці вибори говоритимуть, посилатимуться на Мінські угоди, але це спекуляції з усіх сторін. Приміром, Росія намагатиметься тиснути через своїх агентів впливу в Києві та в ЄС або вдаватиметься до трюків на кшталт висунення на перший план ліберал-сепаратиста Пушиліна замість відвертого "гопника" Захарченка. Проте це не більше, аніж маневри, кінцевого результату яких Путін не бачить. Він прагне показати, що відступив від Донбасу, щоб потроху трансформувати громадську думку в ЄС на підтримку пом'якшення санкцій. Але наразі все виглядає як "замороження" конфлікту, коли є Мінські угоди, які кожен читає як хоче, і реальність - годувати жителів окупованих територій Україна не буде. Як довго зможе їх утримувати своєю "гуманітаркою" Росія? Це її проблеми.

І що точно нам зараз не слід робити, так це ставити під сумнів написане в Мінських документах. Бо, виходить, що раз ми не узгоджували з сепаратистами і їх ляльководами зміни до Конституції, а вони, нагадаємо, їх не влаштовують, отже, ми також не виконуємо домовленості. Звідси питання до "свідків зради": вони хочуть, щоб Україна сама себе висікла? Який варіант виходу з війни, окрім Мінська-2? Поновлення бойових дій, посилення російської агресії, втрата чергового Дебальцевого і... десь колись Мінськ-3. Це знову заведе ситуацію у глухий кут на довгі роки. Тож, якщо політики, яких асоціюють з Коломойським, затіяли небезпечну гру на загострення, то вони дуже ризикують прорахуватися. А ціна прорахунку в цій грі може бути катастрофічною.