Влада

Хто стане українським Ципрасом і приведе країну до дефолту

В Україні є свій "колективний Ципрас", що впевнено веде країну грецьким курсом

01 липня 2015, 10:43

Хто стане українським Ципрасом і приведе країну до дефолту

Після довгого грецького серіалу з переговорами та призначенням референдуму Міжнародний валютний фонд офіційно підтвердив, що Греція не виплатила вчасно € 1,6 млрд. Отже уже зараз можна говорити про технічний дефолт.

Про причини грецької ситуації написано досить багато. Але зводяться вони до одного. Бажання політиків давати нереалістичні обіцянки, приходити з цими обіцянками до влади, і, переконавшись, що крокодил не літає, пропонувати вже самому народу вирішувати, як жити далі. Скромно "самоусунувши" власний електоральний рейтинг від потреби вибирати між поганим і ще гіршим. 

Прикро лиш одне. Маючи зараз ідеально подібний і всебічно висвітлений ЗМІ приклад Греції, Україна рухається аналогічним шляхом. Зацікавлено поглядаючи на власних ципрасів, які просто не здатні відмовитися від популістичного загравання з електоратом.

Так, уже завтра під Радою має відбутися черговий мітинг за народне щастя, організований Юлією Тимошенко спільно з ахметівськими профспілками. Головні вимоги все ті ж: індексація пенсій та зарплат (на чому Тимошенко піариться вже давно), зниження нібито неогрунтованих комунальних тарифів, скасування 15% оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів. До цього додасться і нова вимога проти ініціативи зобов'язати підприємців мати касові апарати.  

Не варто нагадувати, що всі ці вимоги, по-перше, популізм, який з цілком зрозумілих причин дуже подобається певній частині населення, а по-друге - потенційний черговий конфлікт з МВФ, що веде нас сумним грецьким шляхом.

Прикро, але політична стратегія Тимошенко - не виняток, а радше правило для українських політиків. На ниві популізму з нею активно і досить вдало конкурує її колишній соратник Олег Ляшко зі своєю "Радикальною партією", який вчора у Верховній Раді влаштував справжню "війну" за скасування обов'язкового встановлення касових апаратів.

До цієї ж  ципрасоподібної категорії прагнуть долучитися і реформатори з "Самопомочі", адже нарощувати рейтинг життєво необхідно, і робити це ефективніше за все найпростішим та перевіреним шляхом шляхом.

Про путінський "Опозиційний блок" і говорити не варто. Знаходження в опозиції просто вимагає від екс-регіоналів спекулювати на популістичних гаслах, що вони і намагаються робити.

Але все це не було б так тривожно, якби український уряд на звинувачення у "антинародній" політиці з боку популістів міг відповісти чітким і обгрунтованим описом проведених реформ, спрямованих на покращення економічної ситуації. Саме проведених, а не запланованих. З визначеними датами, після яких настане збільшення зарплат, соціальних виплат та інші блага розвиненого капіталізму.  Нехай навіть ці дати будуть достатньо віддалені. 

Натомість з боку уряду замість політики "шокової терапії" ми маємо лише шок - без логіки, смислу чи надії на завершення. Який є ідеальним субстратом для проростання і зміцнення політичних сил, які люблять розповідати пенсіонерам про прості рішення складних проблем. І які на наступних виборах мають всі шанси інсценувати з правлячою коаліцією історію про Тузика і грілку. 

Боротися за допомогою економічних реформ з бідністю і безробіттям чинній українській владі варто не тільки тому, що так хоче Європа, МВФ чи США. Просто якщо залишити все як є, наступним буде Ципрас. З косою, вилами, чи іншим сільгоспзнаряддям, яке насправді не буде ні косити, ні розкидати гній - принаймні, за межами телеефірів. Воно буде зачищати зручні кабінети. Ну і країну нарізати на фарш, якщо це для когось ще аргумент. 

 

Loading...
Loading...