Чотири питання до ліквідатора трудових книжок Абромавичуса

Несподівана ініціатива Міністерства економічного розвитку скасувати трудові книжки спровокувала черговий сплеск фейсбучної метушні та паніки
Чотири питання до ліквідатора трудових книжок Абромавичуса
Чотири питання до ліквідатора трудових книжок Абромавичуса

Вчора міністр економічного розвитку Анварас Абромавичус врешті розпочав очікувані реформи. "Ховаємо совкову спадщину. Вислав на узгодження в інші органи пакет законів щодо скасування трудової книжки. Чекаємо на реакцію", - повідомив він у "Твіттері", не додавши до цього геть нічого.

Згодом його заступниця Юлія Ковалів додала, що справа ліквідації радянського атавізму аж ніяк не проста, адже вимагає внесення змін аж у 22 чинних закони та закликала всіх "долучатися ідеями".

З ідеями народ не забарився, започаткувавши на сторінці заступника міністра новий Holly War, небезпідставно підозрюючи, що "десовєтизація" трудових книжок обернеться пересічним українцям купою бюрократичних проблем.

Якщо ж абстрагуватися від сумнівної актуальності скасування трудових книжок саме зараз, різних офіційних подяк та доган, що заносяться в трудову книжку, вочевидь доведеться засвідчити, що пан міністр мав би одразу відповісти на одне досить просте питання - на підставі яких документів після скасування трудових книжок обраховуватимуть трудовий стаж при нарахуванні пенсії? Адже це найголовніша проблема, з якою можуть стикнутися громадяни через ліквідацію радянського атавізму.

Як відомо, станом на сьогодні розмір пенсії для простих громадян нараховується виходячи з двох цифр. Перша - це середня заробітна плата за будь-які п'ять років трудової діяльності та загальний трудовий стаж. Ці цифри можна взяти з двох джерел - трудової книжки, яка є на руках у громадянина, або ж реєстру Пенсійного фонду України. Отже реєстр ПФУ цілком міг би замінити Трудову книжку, якби не одне але. Цей реєстр ведеться лише останні 15 років - з 1 липня 2000 року. Термін начебто і не малий, але для переважної більшості українців, що оформлюватимуть пенсію в найближчі років так 20 повний стаж за реєстром визначити буде неможливо, адже вони свою трудову діяльність починали ще в 80-90-ті роки.

Про це ані Абромавичус, ані його заступниця не сказали геть нічого, чим одразу ж посіяли паніку серед людей, які тепер впевнені, що оформлюючи пенсію через кільканадцять років, доведеться отримувати довідки з усіх установ, де вони працювали до 2000 року. Перспектива, як бачимо, не з найприємніших.

Звісно, є багато шляхів обійти складнощі в цьому процесі. Наприклад, скасувати трудові книжки для тих, хто лише починає свій трудовий шлях, натомість і далі користуватися цим документом для обрахунку стажу для людей старшого покоління. Але й тут є певні ризики, адже людина просто не бачитиме та не знатиме, що пишуть в реєстрі ПФУ і чи нема там якоїсь помилки. Тому, цілком природньо, що громадяни повинні мати доступ до власних даних в цьому реєстрі через інтернет.

На жаль Абромавичус вирішив не обтяжувати себе та своїх підлеглих зайвими поясненнями, за що одразу ж отримав всеукраїнську славу недалекоглядного показушного реформатора, позбутися якої значно складніше, ніж заробити.

Значно правильніше було б пану Абромавичусу одразу ж чітко і зрозуміло відповісти на цілком передбачувані питання людей:

- Що конкретно пересічний українець виграє від скасування трудових книжок саме зараз?

- Чим замінять трудові книжки?

- На підставі яких документів обраховуватимуть трудовий стаж до 2000 року?

- Чи можна буде мати доступ до реєстрів Пенсійного фонду чи інших баз даних з інформацією про місця роботи людей?

І чим довше в міністерстві зволікатимуть з відповідями на ці питання, тим складніше буде людям сприйняти реформи від Абромавичуса.

Читайте також Абромавичус переміг в номінації "геній тупого піару"

Loading...
Loading...