Влада

Чотири питання до ліквідатора трудових книжок Абромавичуса

Несподівана ініціатива Міністерства економічного розвитку скасувати трудові книжки спровокувала черговий сплеск фейсбучної метушні та паніки

07 серпня 2015, 12:00

Чотири питання до ліквідатора трудових книжок Абромавичуса

Вчора міністр економічного розвитку Анварас Абромавичус врешті розпочав очікувані реформи. "Ховаємо совкову спадщину. Вислав на узгодження в інші органи пакет законів щодо скасування трудової книжки. Чекаємо на реакцію", - повідомив він у "Твіттері", не додавши до цього геть нічого.

Згодом його заступниця Юлія Ковалів додала, що справа ліквідації радянського атавізму аж ніяк не проста, адже вимагає внесення змін аж у 22 чинних закони та закликала всіх "долучатися ідеями".

З ідеями народ не забарився, започаткувавши на сторінці заступника міністра новий Holly War, небезпідставно підозрюючи, що "десовєтизація" трудових книжок обернеться пересічним українцям купою бюрократичних проблем.

Якщо ж абстрагуватися від сумнівної актуальності скасування трудових книжок саме зараз, різних офіційних подяк та доган, що заносяться в трудову книжку, вочевидь доведеться засвідчити, що пан міністр мав би одразу відповісти на одне досить просте питання - на підставі яких документів після скасування трудових книжок обраховуватимуть трудовий стаж при нарахуванні пенсії? Адже це найголовніша проблема, з якою можуть стикнутися громадяни через ліквідацію радянського атавізму.

Як відомо, станом на сьогодні розмір пенсії для простих громадян нараховується виходячи з двох цифр. Перша - це середня заробітна плата за будь-які п'ять років трудової діяльності та загальний трудовий стаж. Ці цифри можна взяти з двох джерел - трудової книжки, яка є на руках у громадянина, або ж реєстру Пенсійного фонду України. Отже реєстр ПФУ цілком міг би замінити Трудову книжку, якби не одне але. Цей реєстр ведеться лише останні 15 років - з 1 липня 2000 року. Термін начебто і не малий, але для переважної більшості українців, що оформлюватимуть пенсію в найближчі років так 20 повний стаж за реєстром визначити буде неможливо, адже вони свою трудову діяльність починали ще в 80-90-ті роки.

Про це ані Абромавичус, ані його заступниця не сказали геть нічого, чим одразу ж посіяли паніку серед людей, які тепер впевнені, що оформлюючи пенсію через кільканадцять років, доведеться отримувати довідки з усіх установ, де вони працювали до 2000 року. Перспектива, як бачимо, не з найприємніших.

Звісно, є багато шляхів обійти складнощі в цьому процесі. Наприклад, скасувати трудові книжки для тих, хто лише починає свій трудовий шлях, натомість і далі користуватися цим документом для обрахунку стажу для людей старшого покоління. Але й тут є певні ризики, адже людина просто не бачитиме та не знатиме, що пишуть в реєстрі ПФУ і чи нема там якоїсь помилки. Тому, цілком природньо, що громадяни повинні мати доступ до власних даних в цьому реєстрі через інтернет.

На жаль Абромавичус вирішив не обтяжувати себе та своїх підлеглих зайвими поясненнями, за що одразу ж отримав всеукраїнську славу недалекоглядного показушного реформатора, позбутися якої значно складніше, ніж заробити.

Значно правильніше було б пану Абромавичусу одразу ж чітко і зрозуміло відповісти на цілком передбачувані питання людей:

- Що конкретно пересічний українець виграє від скасування трудових книжок саме зараз?

- Чим замінять трудові книжки?

- На підставі яких документів обраховуватимуть трудовий стаж до 2000 року?

- Чи можна буде мати доступ до реєстрів Пенсійного фонду чи інших баз даних з інформацією про місця роботи людей?

І чим довше в міністерстві зволікатимуть з відповідями на ці питання, тим складніше буде людям сприйняти реформи від Абромавичуса.

Читайте також Абромавичус переміг в номінації "геній тупого піару"

Loading...
Loading...