Гроші

Як вбити олігарха

Розкуркулювати капіталістів марно. Як показує світовий досвід, щоб їх знешкодити, просто потрібно відлучити від бюджетної годівниці

23 лютого 2015, 09:21

Поляки ображаються, коли тамтешніх представників великого капіталу називають олігархами, вбачаючи в цьому образливу аналогію з пристроєм влади на пострадянському просторі. Приміром, коли партія «Право і справедливість» у 2007 р. зробила фішкою передвиборної кампанії боротьбу з олігархами, її розкритикувала більшість незалежних експертів. «Партія цинічно використовує тему олігархів, а також свідомо переносить на польський грунт сцени з російської та української політичної дійсності», - писала Gazeta Wyborcza.

Так, у Польщі є доларові мільярдери (в останньому рейтингу Forbs в першій тисячі перебувають Ян Кульчик, Зигмунт Солож-Жак і Міхал Соловов), але вони будували свої бізнес-імперії без тотального доступу до державних фінансів. Про це на початку 1990-х подбав ідеолог польської реформи Лешек Бальцерович. «Його реформи дозволили уникнути олігархізації та масової корупції в адміністративному апараті. Практично всі збиткові державні підприємства ліквідовувалися - ніяких дотацій не було. На початку 1989 року було 6 тис. безробітних, а через рік - 3 млн. У цьому і складався шок, пише «Деловая столица».

Зате вже в 1992-му економіка стала прибутковою і переорієнтувалася в нове русло, відповідно до угоди про асоціацію з ЄС», - пояснює суть тих процесів Маркіян Желяк, який сьогодні працює менеджером українсько-польської робочої групи з розробки реформи децентралізації при Мінрегіонрозвитку. В Україні в основу статків практично всіх олігархів покладений доступ до держфінансів - від контролю над бюджетними потоками до присвоєння доходів держкомпаній. Тобто рецепт Бальцеровича, на жаль, непридатний. Але ніхто не заважає владі обмежити такий доступ надалі. Ймовірно, саме це завдання мав на увазі Петро Порошенко, коли в інтерв'ю тій же Gazeta Wyborcza «гарантував, що олігархи більше не будуть мати впливу на українську владу». До слова, 4 лютого прем'єр-міністр Єва Копач повідомила, що в Києві буде відкритий спеціальний офіс з підтримки реформ, який очолить хтось із керівників польського Мінфіну.

Реформу місцевого самоврядування потрібно обов'язково закінчити до місцевих виборів, щоб проводити їх вже відповідно до перекроєних кордонів громад та районів

Що ж стосується місцевого самоврядування, то свою реформу Польща провела в 1998-1999 рр., щоб відповідати загальноєвропейському стандарту напередодні вступу в ЄС. Реформою була впроваджена трирівнева система замість дворівневої: між гмінами (місцевими громадами) і воєводствами з'явився середній рівень - повіти. Фактично це була децентралізація по-польськи - адміністративна вага воєводств значно знизилася, а гміни, об'єднані в повіти, неабияк розширили можливості самоврядування. Перед Україною також стоїть складне завдання укрупнення територіальних громад, і польський результативний досвід затребуваний в повній мірі. Тільки у нас вже є трирівнева система (області - міста обласного значення та райони - міські, селищні та сільські ради), а її основний недолік - величезна кількість слабких (малочисельних і бідних) громад низового рівня, де-факто нездатних здійснювати свої повноваження.

5 лютого парламент прийняв Закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад», який повинен стати важливим елементом реформи. Щоб він повноцінно запрацював, потрібно прийняти ще ряд законів, а також зміни до Конституції щодо освіти виконавчих органів місцевих рад та розподілу між ними повноважень. Голова ВРУ Володимир Гройсман запевняє, що Верховна Рада встигне завершити конституційну реформу до жовтня нинішнього року і місцеві вибори будуть проведені вже відповідно до перекроєних кордонів громад та районів. Однак процес може загальмуватися не тільки на рівні парламенту. Принцип добровільності об'єднання передбачає складні процедури, пов'язані з волевиявленням жителів територіальних громад та затвердження їхніх рішень обласними радами. За задумом авторів реформи, в результаті кількість громад третього рівня має скоротитися в десять разів - приблизно до 1200. Але чи вдасться довести цей процес до задуманого фіналу - велике питання.

Вже після виборів можна буде починати другий етап реформи, пов'язаний зі скороченням кількості адміністративно-територіальних одиниць другого рівня. Оскільки мати дві-три територіальні громади в районі - пусте відволікання ресурсів на утримання районного апарату. Скорочувати можна передусім шляхом об'єднання районів, а також об'єднання районів з розташованими в них містами обласного підпорядкування. Ну і не один рік знадобиться на реформування системи адміністративних послуг, пошуку балансу повноважень між рівнями самоврядування, щоб процес не перетворився на нескінченну війну за повноваження і дотації з центру. І тут знову дуже знадобиться досвід поляків, які за 15 років роботи своєї системи встигли не тільки побачити, а й виправити багато помилок.

Про те, чому замість реформ країна зайнята перманентним реформуванням системи управління реформами, читайте тут.

Інфографіка: dsnews.ua

 

Loading...
Loading...