Гроші

Хто Ви, містер АТБ?

Як Геннадій Буткевич і його партнери побудували успішну мережу в непопулярній ніші

04 квітня 2016, 16:55

Хто Ви, містер АТБ?

Феномен мережі супермаркетів АТБ вже майже 10 років для багатьох залишається загадкою. Більше двох десятиліть тому Геннадій Буткевич та його партнери створили продовольчу мережу, яка з року в рік утримує лідируючі позиції в своєму сегменті, про що свідчать дані про податкові відрахування і розширення торгових площ, пише "Ділова столиця".

Що ж є запорукою успіху торгової мережі Буткевича? Можливо, правильно розроблена бізнес-стратегія чи вдала ставка на економ-сегмент. А може тривала криза, що змушує українців, затягнувши пояси, вибирати недорогі продукти. Однозначну відповідь дати складно. Можна допустити, що все вищеперелічене має свій вплив на розвиток мережі.

Історія створення «АТБ» бере початок у 1993 році, коли дніпропетровські бізнесмени Геннадій Буткевич та його партнери Віктор Карачун, Євген Єрмаков та Сергій Тарасюк відкрили свій перший магазин. Тоді компанія назвалася «Агротехбізнес» і торгувала всім: від бензину до продуктів харчування. У 1999 році компанія «Агротехбізнес» пройшла перереєстрацію і стала ТОВ «АТБ-маркет». Назва «АТБ» була обрана невипадково – це абревіатура від «Агротехбізнес». Спочатку власники розділили свої обов'язки в управлінні активами. Єрмаков став координувати виробництво, Карачуну дісталися магазини, а Тарасюк займався будівництвом і роздрібною мережею. А ось Геннадій Буткевич відповідав за стратегію і GR. Для створення «АТБ» засновники взяли закордонний досвід німецької мережі Aldi. Тоді в далекому 2002 році її власники Тео і Карл Альбрехти увійшли в трійку рейтингу мільярдерів Forbes зі статком понад $26 млрд.

Так, незабаром покупці першого Дніпропетровського «АТБ» побачили новий формат магазина з меншим асортиментом (всього до 800 позицій), але дуже конкурентною ціною. Щоправда, такий підхід обмеженого вибору споживачів не надихнув. Щоденна виручка почала стрімко падати і незабаром склала з раніше принесених 2 млн грн майже збиткові 600 000 гривень. Одразу ж дніпропетровські «доброзичливці», стали пророкувати банкрутство «АТБ». Але жоден з партнерів руки не опускав. І знову бізнесмени звернули свій погляд на зарубіжний досвід. Тепер це вже був німецький бренд Lidl, конкурент взятого за основу першого магазину Aldi. Принцип кардинально змінено. Різновид товару на полицях «АТБ» ріс з кожним днем і налічував від 2500 до 3500 позицій.

Для зниження орендних витрат нерухомість стали просто викуповувати. Але найголовніше в розвитку «АТБ» те, що торгові точки відкривалися не у великих містах, а в маленьких. Залучаючи тим самим споживачів, які скуповували товар в «АТБ» і везли його продавати на ринки. Логістика була продумана до дрібниць. Бізнесмени прописали оптимальні маршрути від розподільчих центрів до магазинів і розробили жорсткий логістичний графік. Змінився і сам механізм вантажно-розвантажувальних робіт. Тепер Карачун купував вантажівки з відокремлюваними причепами. Приїжджаючи під магазин машина залишала один причіп з товарами і відправлялася в інший. Таке логістичне ноу-хау Карачуна дозволило скоротити витрати на логістику в 2,5 рази. Перейнятий досвід у Lidl приніс свої плоди. З 2003-го по 2007-й прибуток «АТБ» виріс на 25% щорічно.

Протягом лише одного року мережа відкривала 40-50 точок в центральних, східних і південних регіонах України. Саме в цей час з корпорації виходить Сергій Тарасюк. Але бізнесмена не обділили. У вигляді компенсації він отримав один з активів холдингу – м'ясопереробний комбінат. Ще при створенні бізнесу Геннадій Буткевич взяв обіцянку з партнера – не продавати на сторону свою частку бізнесу: 100% пакет залишається у засновників. Кризовий 2008 рік для «АТБ» був тільки на руку. У той час, коли більшість рітейлерів взяли курс на скорочення торгових точок, «АТБ» з 2008-го по 2010-й відкрив більше 200 магазинів. До кінця 2010-го виручка мережі склала 10,8 млрд грн, а через рік вже було відкрито 500 магазинів.

Однак події 2014-2015 років внесли свої корективи. Як відзначають в корпорації, за час АТО на сході України бойовики «націоналізували» 152 магазини мережі. На даний час на частині території Донбасу, підконтрольній Україні, продовжують працювати всього 42 магазини: 26 в Донецькій області та 16 на Луганщині. У ЛНР магазини захоплені і працюють під вивіскою «Народний", а в Антрациті та Красному Лучі в віджатих магазинах торгують ополченці. Там же розміщена і комендатура козацтва. У ДНР більшість торгових точок тепер носять «горду» республіканську назву: «Перший Республіканський». Геннадій Буткевич та його партнери понесли фінансові втрати на загальну суму 7 млрд грн, не рахуючи перенесених стресів і найважчих ситуацій, в яких опинився персонал «АТБ». Залишивши свої будинки і звичний уклад життя, співробітники мережі стали пристосовуватися до нового життя в інших регіонах України. Геннадій Буткевич та партнери, як могли матеріально і морально підтримували своїх співпрацівників, забезпечуючи житлом, продуктами харчування і влаштовуючи на роботу в магазинах на підконтрольних територіях.

Щойно Буткевич, Єрмаков і Карачун почали приходити в себе після початку військових дій та налагодження роботи в нових умовах, як на мережу обрушився новий удар, на цей раз з боку української влади. Навесні 2015 року в парламенті від Радикальної партії був внесений на розгляд законопроект №2689 про націоналізацію майна АТБ. В якості аргументів депутати висували тези, що «АТБ» нібито фінансує терористів на окремих територіях Донбасу. Ще й притягли зв'язок з колишнім оточенням Януковича. СБУ і ГПУ, провівши розслідування, спростували всі помилкові «радикальні» звинувачення популістів і частина депутатів один за одним почали відкликати свої підписи.

Не дивлячись на різні тиски на Геннадія Буткевича і його партнерів, 2015 рік корпорація «АТБ» завершила з товарообігом у 46,7 мільярдів гривень (з урахуванням ПДВ – ІФ). А це на 16,5 % більше, ніж у 2014 році. І це притому, що «АТБ» постійно проводить акції благодійності для дітей у прифронтовій зоні, а також надає підтримку малозабезпеченим. За 2014-2015 рр. корпорація реалізувала 29 програм адресної допомоги на суму 6,8 мільйона гривень. Допомогу отримали ветерани ВВВ, пенсіонери, інваліди, сім'ї воїнів АТО. Не обходить «АТБ» стороною і дитячі будинки. Так наприклад, дитячий будинок №1 у Дніпропетровську вже протягом 10 років перебуває на додатковому фінансуванні у корпорації. Крім цього, Геннадій Буткевич регулярно фінансує спортивні заходи, підтримує творчий розвиток дитячо-юнацьких шкіл, зокрема спеціалізовану школу №9 Дніпропетровська.

У планах у керівництва «АТБ» у 2016 році зміцнити позиції українського рітейлера №1 і провести стратегічне розширення мережі в західних областях України.

Більше новин читайте на Depo.ua

Loading...
Loading...