За лаштунками: як роблять телевізійні новини

За три тижні роботи експозицію відвідало майже 100 тисяч людей. Виставка налічувала 10 залів, кожен з яких містив десятки артефактів, пов'язаних із найважливішими новинами незалежної України. Це стало унікальним шансом для тих, хто мріяв потрапити за лаштунки телевізійного виробництва.

"Музей новин — це проект, у якому важко було точно сказати, що отримаємо на виході. Це свого роду експеримент, на який наважилися всі сторони: ТСН, "Мистецький Арсенал", музеї, що долучилися до проекту, агентство Gres Todorchuk. Цікавим у цій співпраці було знаходження точок перетину, попри те, що всі звикли до співпраці в рамках своєї прямої професійної діяльності, — розповідає заступник генерального директора "Мистецького Арсеналу" Юлія Ваганова. — Взагалі тема новин як об'єкт дослідження складна для будь-якого музею. Новина швидко з'являється і так само швидко забувається. У Музеї новин ми пропонуємо глядачам задуматись над новиною, не тільки споглядати, а буквально вивчати тему події чи новини через інтерактивну взаємодію з ними. Ми поставили глядача в позицію експерта".

У цьому матеріалі ми розкажемо увесь шлях, який проходить новина, перш ніж потрапляє на екран телевізора.

Новину виготовляють менше ніж за добу, щоб вона на кілька хвилин, а часто і ще менше, з'явилася в телевізорі. На кожному етапі виробництва над новиною працюють десятки людей різних професій. Ось як це відбувається.

Продюсерський центр

Саме тут першими дізнаються про всі незвичайні події: стихійні лиха, результати дипломатичних переговорів і запуски ракет у космос. На цьому етапі над новиною працюють продюсер, координатор та головний продюсер. Продюсери новин отримують інформацію від прес-служб, напрацьованих за роки роботи джерел, власних кореспондентів та пересічних українців, а також із прес-релізів, соціальних мереж і стрічок інформагентств. Щодня вони спілкуються з величезною кількістю людей, аби врешті з безлічі подій відібрати найцікавіше та найважливіше. Якою темою займатиметься журналіст, вирішують головний продюсер та редактор випуску.

Зйомка

Головний продюсер і редактор випуску визначають завдання та кореспондента, а координатор підбирає оператора та водія. Разом із кореспондентом вони їдуть на місце подій. У телевізійній новині текст та відео є рівноцінними за значенням. Тому зйомка є найважливішою частиною телевиробництва новин. А ще — найцікавішою. Знімальна група ніколи не знає напевне, що її може чекати на місці події. Пересічний коментар,

скандал, пожежа, ДТП, сутички — це все може трапитися під час зйомки чи дорогою до локації незалежно від планів. Буває і так, що про небезпеку відомо заздалегідь. Завдяки Євромайдану та АТО кореспонденти, оператори та водії знають усе про бронежилети, каски та як свистять кулі.

Кореспондент ТСН Наталя Нагорна ділиться спогадами: "Складно порахувати, скільки тварин приїхало з зони АТО у машинах журналістів. Із селища Водяного приїхала кішка Біба, названа на честь командира 90-го батальйону. Коли знімальна група приїхала забирати котеня, то потрапила під обстріли з танків. Кішка спала на шиї, байдужа до обстрілів — звикла. У селищі Старий Айдар у солдатів жили кролі — кожній журналістці, яка приїжджала туди на зйомку, воїни намагалися подарувати кроля. На справжню спецоперацію перетворився вивіз цуценят із міста Мар'їнки на Донеччині. Після сюжету в ТСН, де розповідалося, що алабаїху Азу вбив снайпер, а цуценята залишилися сиротами, глядачі ТСН писали й дзвонили в редакцію з проханням забрати цуценят собі. Солдати погодилися віддати тільки дівчат — хлопці залишилися тримати позиції."

Інжест

Перша кімната в офісі телеканалу, куди кореспондент заходить перед виїздом на місце події та після повернення, — це "інжест". Тут йому на допомогу приходить інженер.

Кореспондент розписується і отримує картку пам'яті для камери залежно від того, скільки орієнтовно триватиме зйомка. Коли ж повертається, віддає картку назад, щоб інженер "інжесту" переписав відзняте відео на сервер. Відеофайлу присвоюються дата, ім'я автора, номер карти і тема зйомки. За деякий час файл буде доступний кореспондентові та редакторам — вони можуть проглянути його у спеціальній внутрішній системі, куди завантажуються усі матеріали. Крім того, "інжест" приймає "перегони": відео від регіональних кореспондентів та міжнародних інформагентств.

Редакція

У редакції працюють випускові редактори новин, ранковий, нічний, міжнародний та регіональний редактори, а також літературний редактор.

Після "інжесту" кореспондент має поспілкуватись із випусковим редактором — розказати, як відбулася зйомка та яка форма найкраще пасуватиме до відзнятого матеріалу. Це може бути коротка форма — начитка, з репліками героїв (синхронами) чи без, або ж довга — сюжет. Дійшовши згоди, кореспондент береться за створення телевізійної новини. Якщо це сюжет, яких у випусках новин більшість, спочатку відбирає потрібні кадри, потім синхрони, які розшифровує, виписуючи таймкоди — хвилини та секунди, коли починаються і закінчуються потрібні шматочки. Під відео пише закадровий текст, розставляє усе в необхідному порядку — так кореспондент компонує сюжет у спеціальній програмі верстання. Потім він затверджує матеріал у редактора випуску, пише підводку для ведучого та титри — аби глядач розумів, де відбувається подія, як звати героя та хто він. Потім усе це вичитує літературний редактор.

Монтаж

У спеціальній кімнаті зі звукоізоляцією кореспондент начитує закадровий текст, після чого разом із режисером з монтажу вони монтують сюжет. Саме тут і знадобляться таймкоди, які раніше виписав журналіст. Кінцевий результат — картинка, яку побачать глядачі, — це спільна робота кореспондента та режисера: кореспондент обов'язково має допомагати. Потрібно, щоб відео ідеально сполучалося з текстом аж до секунди, а іноді і до мілісекунди. З готових сюжетів, як із цегли, випусковий редактор потім вибудовує верстку ефіру — те, в якій черговості виходитимуть матеріали.

"Монтував підсумковий сюжет разом із Олександром Ткаченком, — згадує режисер монтажу Олег Байда. — Ми тоді тільки почали виходити — 1997 рік, лінійний монтаж та касети. А це означає, що якщо ти щось стер, то це назавжди. Почали робити сюжет Ткаченка, я не змінив режим запису і стер три секунди синхрону. Це були ключові три секунди! Касет зі зйомками, які я використовував для монтажу, було мінімум десять, тож знайти ту саму, а на ній знайти саме ті три секунди було просто нереально. Ткаченко хапається за голову, зривається зі стільця і починає ходити по кімнаті зі словами: "Все, ефір пропав! Ефір пропав!" Я ж сиджу і думаю: "Все, закінчилася моя кар'єра на "1+1". І тут заходить журналіст та питає, що трапилось. Ми розповіли, а він дістає з кишені касету зі словами: "На п'ятій хвилині потрібний синхрон". Це було просто диво!"

Верстка

Над версткою (або збіркою плейлиста) випусковий редактор працює разом із режисером випуску. Збирають її у тій самій спеціальній програмі верстання, де вже мають бути готові матеріали кореспондентів. Крім сюжетів, туди ще додаються графіки (які готують дизайнери) і спеціальні режисерські примітки.

Графіку, яка потрібна для студії, готує дизайнер — за спиною ведучої на проекційній відеостіні глядачі бачать ілюстрацію, яка інтригує і спонукає дивитися сюжет після того, як ведучий озвучить підводку. Ведучого знімають одночасно декілька камер, вони переключаються одна з одної, показуючи ведучого зблизька, здалеку, збоку та навіть стежачи за ним, коли той рухається студією.

Студія ефіру

Тут у центрі уваги — ведучий. Перед ним суфлер із текстом, навколо кілька камер і освітлювальні прилади. За ним — проекційна відеостіна, де під час підводок з'являються

підготовлені дизайнерами графіки. За кадром працюють технічні фахівці: інженери, освітлювачі, звукорежисер, оператори ввімкнення. В разі необхідності, поки глядач дивиться сюжет, ведучому можуть підправити грим, принести воду тощо. Під час випуску у студії кожен щосекунди напоготові, кожен знає своє завдання, кожен відповідає за свою ділянку роботи. Вдалий ефір — це ефір без надзвичайних подій у студії. Це — задача випускової команди.

Апаратна ефіру

Безпосередньо ефіром керують випусковий редактор та режисер — з апаратної новин. Загалом випускова команда складається з більше десяти фахівців — вони видають в ефір новинні сюжети, титри, забезпечують прямі включення, стежать за картинкою з камер у студії і "гортають" тексти на суфлері. Це налагоджений за багато років процес, де всі ролі чітко розписані.

Але статися може все що завгодно: кореспондент повернеться зі зйомки за 20 хвилин до початку ефіру, сюжет не встигнуть "злити" в систему, а це означає, що треба змінювати верстку. Або ж якась надзвичайна подія станеться просто під час прямого ефіру, і тоді випусковий редактор може прямо "у вухо" повідомити ведучому новину — і той одразу ж перерве випуск терміновим повідомленням. Апаратна ефіру — остання ланка в ланцюжку виробництва новини.