Рядовий та старшина: Як Шепетівських ракетників поєднала війна

На території зенітного ракетного полку, що у Шепетівці, є пам'ятна стела з іменами загиблих героїв: Юрій Савіцький і Валентин Драчук - рядовий та старшина.

Символічно, що відразу за стелою в небо встромлюються ракети, що наче ось-ось злетять. Дві ракети, що прагнуть злетіти - дві душі, що вже злетіли.

"Віримо, що Небо прийняло Героїв, бо життя воїни віддали за нашу Батьківщину. Їх імена навіки будуть пов'язані для побратимів, назавжди залишаться вони прикладом жертовності та любові до України для тих, хто наслідує справу захисту нашого неба та землі", - не без гордості і з сумом каже очільник прес-центру Повітряного командування "Захід" майор Ірина Баранова.

Цьогоріч сумні роковини загибелі армійців.

Побратими згадують, що у Юри було особливе, загострене відчуття справедливості, але поруч з тим він залишався привітним з оточуючими. Хлопець любив слухати музику, особливо поважав пісні Кузьми Скрябіна. Таким він і залишився у пам'яті: усміхнений і з піснею Скрябіна на вустах.

Юра загинув навесні під Авдіївкою, охороняючи стратегічно-важливий об'єкт. Під час оголошеного другого перемир'я внаслідок танкового та мінометного обстрілу позиції, де був з побратимами, рядовий отримав смертельне поранення.

Особливо надійним, дисциплінованим та справедливим залишається у згадках співслужбовців і Валентин. Головний сержант взводу охорони Валентин Драчук першим зробив два кроки з шеренги при оголошенні набору добровольців в зону проведення АТО, хоча добре усвідомлював, що залишає вдома дружину з двома дітьми, маму та брата, але він у непростий для Батьківщини час не міг вчнити інакше.

З війни до рідних Валентин живим не повернувся, під час виконання службових обов'язків у грудні того ж 2014 року біля Новотроїцького Донецької області отримав множинні вогнепальні поранення грудної клітини, не сумісні із життям.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України старшина Валентин Драчук та рядовий Юрій Савіцький навічно зараховані до списків військової частини.

Одним наказом Президента України "за особисту мужність, високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету, вірність військовій присязі" обидва герої нагороджені орденом "За мужність ІІІ ступеня".

Нагороду Юрія передали його батькам, за тата орден отримував Ярослав - син Валентина.

"Стійкість, самопожертва та відвага – це те, що робить Героїв безсмертними. Герої не вмирають", - згадуючи сміливих бійців, справжніх чоловіків і просто життєрадісних людей, каже Ірина Баранова.