Самі винні: Як київські автомобілісти загнали себе у снігову пастку

Напевне, єдиний прояв погоди, який не викликає транспортного колапсу у Києві чи у будь-якому іншому великому українському місті – це засуха. Потужна злива вже призводить до стабільного "стояка" на дорогах столиці. Якщо ж з неба раптом починає падати сніг, і падає досить довго, місто "завмирає" зі 100% вірогідністю.

Нинішній снігопад, який почав засипати Київ ще з вечора, вкотре зупинив місто у суцільних корках. Зупинилися мости, зупинилася Окружна, зупинилися магістралі, що ведуть до центру і сам центр. Автомобілісти та й "безлошадні" кияни традиційно клянуть мера Кличка і його талановиту команду, яка, як завжди, виявилася не готовою до розгулу стихії. Хоча, будемо відверті, "розгулом" це назвати складно, адже нічого надзвичайного не сталося – просто звичайний зимовий сніг, не більше. Але якщо бути справедливим, то робота комунальників – лише половина, якщо не третина проблеми. Найбільше ж халепи наробили самі київські автомобілісти.

Те, що вранці Київ стоятиме, віщувала Ванга, попереджав Нострадамус в чотирнадцятому катрені і навіть мінімально поміркований прогнозист ще вчора ввечері, дивлячись у вікно, знав, що виїжджати в місто сьогодні не треба – краще під'їхати на метро чи іншому громадському транспорті і трошки прогулятися засніженими вулицями з користю для настрою і здоров'я. Чимало автомобілістів саме так і зробило, створивши невеличкий колапс вже під землею: в метро сьогодні товклися, дихали в потилиці, але, все ж таки, їхали. На поверхні ж картина була протилежна: тисячі автомобілів завмерли у заторах. Власне, вони ці затори і створили. Виключно через власну дурість. І досягли вони такого вражаючого результату досить просто.

Перше: презирство до громадського транспорту. Це відомий "косяк" пост-радянського мислення, в якому машина досі лишається розкошем і приводом для самоствердження, а не засобом пересування. "Чого я мушу товктися у "скотовозці", якщо маю машину" – думає такий водій, а потім з комфортом і музичкою стоїть у натовпі таких же альтернативно обдарованих поряд з тими самими "скотовозками". А був би розуміншим – усвідомлював би, що організувати функціонування громадського транспорту простіше, ніж забезпечити дорогою приватні автівки. Для цього треба лише розчистити смуги для тролейбусів і автобусів, трамвайні колії та під'їзди до критично важливих закладів – пожежних частин, лікарень тощо, аби забезпечити мінімально необхідний рух, який "оживить" місто. І заїжджати на виділені смуги для громадського транспорту табу. Боїшся відірватися від м'якого крісла – стій з комфортом, поки повз тебе їдуть нормальні люди. В Києві ж середньостатистичний водій не рахується ні з ким, миттєво займаючи будь-який розчищений клаптик і блокуючи громадський транспорт. Ну а що – за це ж нічого не буде, а йому "треба".

Друге: парковка на узбіччях. Як можна розчистити проїжджу частину, коли вона з обох боків забита залишеним на ніч, а потім і на день транспортом – загадка, яка не сильно турбує київських автовласників. З урахуванням того, що сніг в місті часто відкидають, але не вивозять, це призводить до патової ситуації: на кромці тротуару – кучугур з брудного снігу, біля нього на півдороги – припаркована колимага, а посередині – невеличка смуга снігової каші для проїзду всіх інших, більшість з яких так же само шукає, де притнути свою машину.

Третє: перехрестя. Це, мабуть, найбільша проблема міста. Для того, щоб зупинити Київ, не треба снігу – сніг лише доводить до повного абсурду те, що автовласники влаштовують щодня в часи-пік. Бо проїжджати перехрестя правильно – не виїжджаючи у "хвіст" попереднім машинам і не перегороджуючи дорогу перехресному потоку – у столиці вміють, таке враження, одиниці водіїв. Переважна ж більшість без вагань преться в об'їзд тягнучки, вилазить на перехрестя і там вже блокує рух в усіх напрямках. Дуже добре це було видно сьогодні на перехресті Січових Стрільців, Глибочицької та Чорновола: величезне скупчення машин, хаос і як вишенька – снігоприбиральна машина, яка так же само заблокована з усіх боків. Хто винен в тому, що місто не прибирається? Комунальники, звісно ж!

Між тим, в Правилах дорожнього руху чорним по білому написано: "забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів" (пункт 16.4). І зроблено це не для того, щоб принизити водіїв, а щоб забезпечити рух порціями. Бо якщо перехрестя вільне, за три хвилини "зеленого" хай навіть з десяток машин, але проїде. У Києві ж всі стоять і чекають, поки розблокується наступне перехрестя, а за ним – ще одне, і так до нескінченності. Тут би попрацювати столичній поліції, але вона, вочевидь, теж не може доїхати до епіцентру апокаліпсису.

Саме автомобілісти, а не комунальники і не Кличко, своїми діями зупинили місто. Зупинили через власне хамство, недолугість і бажання урвати собі шматок "місця під сонцем" хай навіть у корці на перехресті.

Снігопади зупиняють міста по всьому світу, куди більш розвинуті і оснащені за українську столицю. Проте є різниця в тому, як підходять до вирішення проблеми там, і в Україні. Київ в цьому питанні – складне місто. Це стосується як самої організації транспортної інфраструктури, так і роботи комунальних служб. Втім, навіть з усіма негараздами є шанси якщо не уникнути, то хоча б мінімізувати наслідки негоди. Але для того треба принципово інакше думати і діяти: лишати машину на стоянці, поки не розчистять місто, не кидати її на узбіччі і не втрачати поваги до інших учасників, не зважаючи, чи це інший водій, чи це громадський транспорт, чи це пішохід.