Згадати все: Як запорізькі лікарі в диму і крові складали іспити

Вибухи, гуркіт, з кабінету (за легендою, це - лабораторія) Запорізької медичної академії післядипломної освіти валить дим, лунають нелюдські - вуха закладає - крики про допомогу. Даєш ще більше жаху! - В одного з поранених в лабораторії геть витекло око, а з живота стирчить скривавлена палка.

В епіцентр вже біжать лікарі, тут же "сортирують" постраждалих за ступенем загрози життю - "червоний" (тобто найгірший), "жовтий", "зелений". Загалом, травми отримали тринадцять осіб.

Зараз у стані стресу, який мають викликати ці крики, вибухи та дуже реалістичний грим на постраждалих, медикам потрібно не діяти за звичними протоколами, яким їх навчали у вишах та їхніх лікарнях, а згадати нові знання - отриманні упродовж курсу "Підтримка життя під час травми", що тривав лише п'ять днів.

Упродовж цього часу 24 лікарі, що представляють більшість медичних закладів Запоріжжя: дев'яту міську, обласну клінічну лікарню, швидку допомогу тощо - опановували світові практики надання допомоги при травмах. Вчилися під керівництвом досвідчених інструкторів, зокрема, зі Сполучених штатів і Великої Британії. Погоджуються, опановані практики дуже відрізняються від тих, до яких звикли. При цьому впевнені, що вони набагато ефективніші, оскільки значно підвищують шанси пацієнтів на виживання. "Це інші пріоритети, комплексний підхід", - каже лікар Сергій Андрєєв і додає, що пропонуватиме керівництву обласної лікарні організацію подібних курсів для персоналу.

Світові принципи і методи надання допомоги, дійсно, відрізняються від українських, проте статистика свідчить, що ці підходи набагато ефективніші, вважають організатори курсів - Громадська організація "Захист патріотів", що була заснована на початку війни - у травні 2014 з метою розвитку тактичної медицини і невідкладної допомоги в Україні.

Серед запорізьких лікарів, що пройшли навчання, - представники різних спеціалізацій. Їх вчили командній роботі у групах, причому кожну комплектували таким чином, щоб в ній були різні фахівці: травматологи, анестезіологи, ортопеди, хірурги, нейрохірурги. Мета - навчити кожного проводити повне обстеження і визначити потреби пацієнта незалежно від фаху. У реальній ситуації травма не дозволить їм жодних зволікань і суперечок, вони мають діяти швидко і правильно.

Чи можна опанувати нові стандарти лікування лише за п'ять днів? "У США подібні курси для лікарів тривають лише два. І цього достатньо", - каже інструктор, американський військовий хірург-травматолог Блейк Вандерлан.

Тим часом постраждалих на ношах доставляють до польового шпиталю, що його розгорнули у сусідньому приміщені. Поруч із ним на стільці сидить скривавлена дівчина, плаче, час від час просить про допомогу. На неї не звертають уваги: дівчину вже оглянули, її стан "зелений". А навколо вистачає "червоних" і "жовтих": черепно-мозкові травми, перелам костей тазу, кілька постраждалих без свідомості. Молодий лікар сидить поруч з одним з таких, каже: "мені потрібні ноші". Але його теж не чують, адже всі медики зайняті допомогою іншим пацієнтам. Молодик ще раз бурмоче собі під носа: "потрібні ноші". Інструктор, що уважно стежить за діями підопічних, не витримує, голосно - вилітає і міцне слівце - кличе колег на допомогу. "Ось так треба, зрозумів?!" Лікар киває.

Учасників курсів екзаменують прямо над пораненими, давлять на курсантів, додаючи стресу: "Чому сидиш? В тебе один без свідомості. Інший без свідомості. А ти сидиш", "Тиск 40 на 60. Швидко! Що робиш? 60 на 135. Що тепер?", "Знизиш тиск - втратиш його мозки, підвищиш - внутрішня кровотеча. Що робитимеш?". Дехто з лікарів дещо пригальмовує, дехто - працює впевнено.

"Скількох пацієнтів сьогодні втратили, чому?", - питаємо у Блейка Вандерлана. Він зупиняє: "Це неважливо!" і пояснює: "Ніхто не знає, чи виживе пацієнт, але він має отримати ефективну допомогу. Важливо лише те, щоб вони діяли у стані стресу, причому діяли саме так, як ми їх вчили, тобто згадали не свої старі знання і навички, а нові. Це вийшло", - впевнений американський інструктор.

Деякі додаткові знання отримали під час "кривавих" іспитів і поранені - студенти молодших курсів Запорізького медичного університету. "У мене наприклад була найстрашніша травма: поранення ока, внутрішньо грудне проникаюче поранення. Мене інтубували, ми цього ще не проходили у вишу, тому дійсно було цікаво. Мені здається, ті, хто мене рятували, діяли дуже професійно і швидко", - каже студент другого курсу Владислав Моргунцов.

Окрім того, студентам довелося самим продемонструвати медичні знання, адже їм роздали аркуші з назвами їхніх травм і вони мали діяти за цим сценарієм, тобто втрачати свідомість, скаржитися на болі у певних місцях тощо.

По закінченню іспитів всі 24 лікарі отримали сертифікати про закінчення курсів. Свої нові знання і навички можуть використовувати як під час повсякденної медичної практики, так і в зоні АТО. Як кажуть організатори, спеціально до участі в антитерористичній операції курсантів не підштовхують, але сподіваються, що ті проявлять таке бажання. Самі лікарі цього не виключають.

На сьогодні в Україні курс "Підтримка життя під час травми" пройшли 109 військових та 117 цивільних лікарів. Курси з тактичної медицини за програмою підготовки бійця рятувальника, організовані ГО "Захист Патріотів", - 27 774 бійців та 4 501 курсант. За програмою "Медик військ спеціального призначення" - 309 бійців. Окрім того, курси першої допомоги пройшли 587 школярів у Києві та 88 пластунів.