Як вінницьке сало здружило переселенця з Донецька та єнота-бандерівця з Краматорська

Андрій Літвінов - переселенець з Донецька, який зовсім нещодавно повернувся з війни. Він саме обживається у Вінниці, тож вирішив завести собі хатню тваринку. Однак не кота, собаку чи морську свинку, а справжнього єнота. Ці тварини хоча й хижі, однак успішно соціалізуються, йдуть на контакт з людиною і можуть жити в людській оселі. Щоправда, каже власник єнота, за тваринкою потрібно дуже уважно стежити, адже вона активна, рухлива і любить похазяйнувати у шафах, шухлядах та в усіх можливих закутках.

"Єнот - це відразу та усюди. Я вже на другий день у його коробці знайшов 500-гривневу купюру, яку десь поклав та забув. Тепер доводиться стежити за собою в першу чергу, щоб не залишити десь гроші або ключі, наприклад", - каже Літвінов.

На запитання чому Андрій купив саме єнота, він жартує: "Та хто його знає, може проблем не вистачає".

Свою пухнасту "проблему" на ім'я Кеп Андрій Літвінов купив у Краматорську. Віддав за екзотичного друга 5 тисяч гривень, однак, каже, зазвичай ці тваринки коштують щонайменше удвічі дорожче.

"Я не пам'ятаю за Вінницю, а взагалі по Україні єноти коштують від 10 до 15 тис. грн. В середньому - 12-14 тисяч. Але мені пощастило, я купив за 5 тис. Придбав у звичайному зоомаркеті у Краматорську. До Вінниці його, на моє прохання, привезли вінницькі волонтери, які їхали зі сходу додому", - розповідає власник єнота.

Сьогодні Кепу близько шести місяців. Він народився у розпліднику, тож про життя в дикій природі нічого не знає. Та, вочевидь, вже має негативний досвід спілкування з людиною, тож поки до себе не підпускає навіть господаря.

"До зоомагазину він жив у вольєрі і ніколи не був ручним. І, я так розумію, його господар був не дуже чемний. Сам магазин придбав єнота заради реклами. Планувалось, що він буде тусити по магазину, бавитись з клієнтами і, таким чином, заманюватиме публіку. Але вони не врахували, що тваринка таки дика, тож на його соціалізацію потрібен час та багато зусиль. Це не кіт і не собака, які на генетичному рівні знають людину. Тому в них не вийшло, і він в них жив у клітці та навіть погладити себе не давав нікому", - каже Літвінов.

Кеп живе у Андрія близько двох місяців. І хоча досі не йде до рук, Андрій помічає, як тваринка вчиться йому довіряти і позбувається страху.

"Йде потроху. Погладити не дає, але на "злу руку" кидається та грається. Іноді вже бігає за мною. А раніше трохи поворушишся – і він вже під шафу летить", – розповідає чоловік.

За словами власника, утримувати єнота в домашніх умовах зовсім не складно. Тваринка ходить на лоток, як будь-який домашній кіт. Та й в харчуванні значних труднощів немає.

"Їсть він усе. Я даю шлунки та шиї курячі, свинячі вуха, каші різні. Також даю йому виноград, сушені банани", - розповідає Літвінов.

А ще у Кепа є пристрасть. А точніше – цілих дві. Кеп дуже любить поласувати креветками. Але ще більший захват у нього викликає вінницьке сало. За ним він навіть згоден вилізти з-під улюбленої шафи.