Посадки в секторі оборонки: Кого і за що кинуть за ґрати

Інформація про те, що влада готує масові перевірки колишнього топ-менеджменту вітчизняного оборонного сектору, який майже весь зосереджений в рамках держконцерну "Укроборонпром", ходила давно. Зокрема,  Depo.ua стало відомо, що у Зеленського готують початок посадок по сектору оборонки.

Джерела видання зазначили, що ЗСУ та Нацгвардія мають підготувати звіти по бракованій техніці, яку поставляли у війська.  Візьмуться за керівників оборонних підприємств, щоб вони "зливали" колишнє керівництво "Укроборонпрому". Головними мішенями мають стати Букін, а також Пашинський. Йому можуть пригадати міномети "Молот".

І ось, 12 вересня почала надходити офіційна інформація. Спочатку прес-служба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відзвітувала, що детективи бюро повідомили про підозру у недекларуванні статків колишньому директору Львівського бронетанкового заводу.

"Слідство встановило, що екс-посадовець в е-деклараціях за 2016-2018 роки не зазначив інформацію про статки на суму близько 4,6 млн грн. Серед незадекларованого майна – квартира у Відні та відомості про компанію, зареєстровану в Белізі, кінцевим бенефіціарним власником якої є колишній директор ДП "ЛБТЗ", – повідомили в НАБУ.

А трохи згодом директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба у своєму Telegram-каналі написав, що ДБР проводить обшуки у концерні "Укроборонпром" та на підприємствах-експортерах, що входять до його складу.

"Відбуваються вони в рамках досудового розслідування кримінального провадження за фактом зловживання службовим становищем посадових осіб Правління Національного банку України у 2016 році. Слідчі спокійно та безперешкодно роблять свою роботу – вилучають документи та інші речі, які матимуть доказове значення", – зазначив очільник ДБР.

Таким чином вже стає очевидним, що посадки від оборонки таки відбудуться і навіть можна розгледіти певні горизонти цих посадок. В першу чергу під каток злагоджених дій НАБУ і ДБР (до яких, не виключено, скоро приєднається й Військова прокуратура, а потім і Вищий антикорупційний суд), потраплять колишні керівники оборонних підприємств. А там є де розігнатись – у березні цього року тодішній генпрокурор Юрій Луценко говорив про 480 кримінальних проваджень, відкритих щодо розкрадань у концерні "Укроборонпром". Фігурантами цих проваджень Луценко тоді назвав колишніх директорів концерну "Укроборонпром": Львівського і Київського бронетанкових заводів і Миколаївського суднобудівного заводу.

За ексдиректором першого заводу уже прийшли, а останній – взагалі знахідка для слідчих органів. Пальців рук не вистачить, щоб перелічити всі корупційні скандали, пов'язані з Миколаївським суднобудівним заводом (раніше – Державне підприємство "Суднобудівний завод імені 61 комунара"; не плутати з Миколаївський суднобудівний завод "Океан").

На сайті "Преступности.НЕТ" в деталях розписана одна з версій того, хто і як доводив цей колись рентабельний завод до, фактично, банкрутства. Як зазначає автор розслідування, з того часу, як Миколаївський суднобудівний завод очолив Федір Петров, підприємство банально пиляють на металобрухт.

"Вже не перший рік щодня завантажені металом машини вивозять у невідомому напрямку майно оборонного підприємства, але обіцяних зарплат так і не бачити", – зазначає автор.

Там же повідомляється, що ще у 2015 році, вже під час керування заводом Петрова, на все майно даного державного підприємства було накладено арешт у зв'язку зі стягненням з підприємства боргу розміром 37 мільйонів гривень. Крім того, слідчий суддя Дмитро Тишко виніс постанову про арешт рухомого майна заводу, яке незаконно намагалися вивезти з підприємства.

При цьому зазначається, що глава Державного концерну "Укроборонпром" Роман Романов був повідомлений про діяльність директора Петрова, але певний час не бачив підстав для його звільнення.

У підсумку Федора Петрова таки звільнили – 5 жовтня 2016 року відповідно до п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України ("Підстави передбачені контрактом"). Щоправда, наказ про звільнення підписав не Роман Романов, а його заступник Володимир Кострицький, який на той момент тимчасово виконував обов'язки генерального директора "Укроборонпрому". А згодом звільнили й самого Романова.

До речі, Петров через два роки знову нагадав про себе: 25 березня 2018 року його, вже у статусі директора ДП "Харківський завод транспортного устаткування "Укроборонпром", затримала Військова прокуратура Південного регіону спільно з СБУ в Миколаївській області. При чому, затримана "на гарячому" – при спробі підкупу прокурора Військової прокуратури Миколаївського гарнізону. Хабар він намагався дати за ухвалення рішення щодо закриття кримінального провадження за фактом розтрати коштів. Судячи з усього, мова йшла про ситуацію, коли Миколаївський суднобудівний завод використовував власний метал для ремонту кораблів, а "на папері" оформлював тендери, "нагрівши" таким чином більше 1 млн грн.

Також можна згадати, як Міністерство оборони України підписало у 2017 році угоду з ДП "Київський бронетанковий завод" про постачання для Збройних сил України 20 одиниць БТР-3ДА, які так і не надійшли через збільшення вартості бронетранспортерів.

А в травні 2019 року тимчасово відсторонили від обов'язків директора ДП "Житомирський бронетанковий завод" Ігоря Пшеничного через скандал з виробництвом корпусів БТР-4 з бронесталі виробництва країн ЄС та НАТО, які не відповідали вимогам Міноборони України.

І таких прикладів – повно. На початку січня цього року Державна аудиторська служба надіслала на розгляд Кабінету Міністрів результати перевірки Миколаївського, Житомирського, Харківського, Київського бронетанкових заводів та Шепетівського ремонтного заводу за 2017-2018 роки, які входять до складу концерну "Укроборонпром", у яких зафіксовані втрати на декілька мільйонів.

Зокрема, під час ревізії на Житомирському та Харківському бронетанкових заводах було встановлено порушення фінансової дисципліни на 14,1 млн гривень, із яких до втрат призвели на суму 4,8 млн гривень.

Несвоєчасне виконання державного оборонного замовлення військових формувань на Київському бронетанковому та Миколаївському бронетанковому заводах стало підставою для формування штрафних санкцій сумою 10,6 млн гривень. Дані підприємства також втратили активи на суму 20,3 млн гривень через порушення договірної дисципліни.

Ігнорування наказу концерну "Укроборонпром" щодо переведення рахунків заводів на обслуговування до державних банків призвело до блокування 26,4 млн гривень Миколаївського бронетанкового заводу в ПАТ "Банк "Київська Русь".

Через невключення до реєстру акцептованих вимог кредиторів під час ліквідації  ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" є ризик втрати Шепетівським ремонтним заводом 21,3 млн гривень.

На території п'яти згаданих підприємств розташоване військове майно, яке належить Міністерству оборони, однак зберігається безоплатно без укладання договорів. Через це бронетанкові заводи витратили на утримання майна понад 6,8 млн гривень власних коштів. Крім того, військове майно зберігається на відкритих майданчиках, відбувається корозія металу, руйнування складових бронетехніки тощо, через що воно стає непридатним для подальшого використання.

Харківський бронетанковий завод відремонтував засоби військового призначення у місцях розташування військової техніки на 1,7 млн гривень, які фактично не отримав.

Не завершення розроблення стратегії розвитку на Київському бронетанковому заводі та не розроблення такої стратегії на Миколаївському бронетанковому заводі, відсутність тривалий час річних інвестиційних планів не сприяють ефективному та перспективному розвитку підприємств. І так далі…

Таким чином, якщо хоча б половина того, що останніми роками говорилося про "Укроборонпром" та фірми, які входять до його складу, є правдою, то для гучних і показових справ, доведених до логічного завершення (коли награбоване стане конфіскованим на користь держави, а винуватець сяде за грати) потрібна лише політична воля. А вона, судячи з тенденцій, у цій сфері в нинішньої влади є.

Читайте також: Корупція в оборонці: Що за схеми існують в Україні та Європі.