Маріуполь під загрозою: Чому продовжувати розведення сил – погана ідея (КАРТА)

Ситуація у зоні ООС продовжує загострюватись, все більше перетворюючись на протистояння диверсійним групам ворога

Руслан Рудомський

Depo.ua продовжує відслідковувати ситуацію довкола війни на Донбасі, звідки продовжують надходити тривожні сигнали. Зокрема, 15 липня близько 02:30 ночі у Приазов'ї українськими бійцями було виявлено висування диверсійно-розвідувальної групи (ДРГ) противника чисельністю до чотирьох осіб, які рухались в напрямку села Водяне, що закриває Маріуполь з північного сходу.

 

За повідомленням штабу ООС, при наближенні противника на вигідну дистанцію зав'язався бій, внаслідок якого ворог поспішно відступив. На місці бойового зіткнення нашими захисниками знайдено рештки РПГ-7В та пошкоджений АК-74. На щастя, цього разу ніхто з українських бійців не постраждав.

 

Взагалі, як ми вже писали раніше, останнім часом значно почастішали спроби прориву ворожих ДРГ, а деколи вони вже навіть призвели до трагедії.

 

Читайте також: Обстріл кортежу Кириленка: Як команда Зеленського загралась у війну і мир.

 

Все це відбувається на фоні успішного, на перший погляд, розведення сил у Станиці Луганській. Настільки успішного, що новий очільник Луганської обласної держадміністрації Віталій Комарницький вже повним ходом ділиться райдужними планами щодо нових точок розведення сил.

 

Офіційно в контексті планів майбутнього розведення сил називається лише Золоте на Луганщині, однак неофіційно шириться інформація про інші точки на лінії розмежування, серед яких Петрівське Старобешевського району Донеччини, і навіть Широкине на березі Азовського моря. Все це неподалік місця, де минулої ночі українські бійці накрили ДРГ терористів. А ще поруч знаходиться найбільше прифронтове місто – Маріуполь.

 

Нагадаємо, що Широкине є своєрідним щитом Маріуполя зі сходу і давно відіграє роль буферної зони між військами ЗСУ і терористами "ДНР". Цей населений пункт ще з 2015 року є демілітаризованою зоною, однак перебуває під вогневим контролем ЗСУ.

 

З Петрівським ситуація трохи інша – воно входить до трьох погоджених у ще у 2016 році у Мінську місць, де мало б відбутись розведення сил у першу чергу. Тоді там при спробі відведення озброєнь стався конфлікт, і процес було зірвано. Планувалося, що цей процес розпочнеться 3 жовтня 2016 року під контролем ОБСЄ, однак о 15:00 противник запустив безпілотний літальний апарат, а о 16:00 розпочався обстріл терористами сил АТО з АГС та стрілецької зброї.

 

Зауважимо, що Петрівське, що Широкине, – є надто важливими стратегічними об'єктами в плані можливої зміни конфігурації лінії протистояння. Українські війська з Петрівського можуть загрожувати всьому Приазовському напрямку оборони бойовиків, а для терористів Петрівське – це плацдарм для прориву на українську територію. З Петрівського через Богданівку і Старогнатівку бойовики можуть прорватись на Волноваху і взяти Маріуполь у напівкільце.

 

 

Що стосується Широкиного, то з нього взагалі відкривається пряма дорога на Маріуполь. Характерно те, що на території селища знаходиться стратегічна висота, з якої частково прострілюється Маріуполь. Саме з неї терористи "ДНР" атакували житловий мікрорайон "Східний" 24 січня 2015 року. Зараз ця висота знаходиться під контролем ЗСУ, але, судячи з усього, бойовики не проти повернути над нею контроль. Нагадаємо, що ще у 2017 році вони заявили про намір відкрити у Широкиному "контрольний пункт пропуску".

 

Читайте також: Що криється за бажанням бойовиків відкрити КПП в Широкиному (КАРТА).

 

Здавалося б, має бути очевидним, що поблизу Маріуполя гратись у "російську рулетку" з розведенням сил дуже небезпечно, і  це може завершитись трагічно. І те, що бойовики "ДНР" проявляють інтерес до Маріуполя свідчить хоча б згаданий бій минулої ночі під Водяним.  

 

Взагалі, сподівання президента Зеленського на успішне завершення розведення сил є відверто незрозумілими, адже історичний досвід свідчить, що там, де Росія – там постійні зриви домовленостей та порушення договорів та зобов'язань. За прикладом далеко ходити не треба: в 1993 році з ініціативи Росії подібне розведення озброєнь з розмінуванням території відбулось в Абхазії, але щойно грузинські війська виконали свою частину зобов'язань, у звільнену зону одразу ж увійшли російські війська, наплювавши на всі домовленості.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Війна