Дике поле: Що насправді не так з "ШирЛаном"

Якщо проблему не вирішувати у зародку, то рано чи пізно вона розростеться до таких масштабів, що наявних сил та ресурсів заледве вистачатиме для подолання її наслідків

Руслан Рудомський

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. Лише позавчора ми писали про умови, в яких змушені перебувати військовослужбовці ЗСУ на полігоні "Широкий лан", як ситуація набула нового забарвлення.

В ніч з 12 на 13 березня в одному з наметів на полігоні сталася пожежа, внаслідок якої один військовослужбовець загинув і ще семеро отримали опіки різного ступеня. Вже вдалося встановити, що пожежа виникла внаслідок порушення правил безпеки під час використання печі в нічний час. Простіше кажучи: намагаючись розпалити замоклі дрова, один з бійців линув з пляшки у пічку бензин, що й призвело до катастрофи.

За цим фактом проти горе-підпалювача військовою прокуратурою вже відкрито кримінальну справу щодо знищення військового майна, що спричинило смерть людини. До нього можна ставитись як завгодно (пробувати виправдати, чи навпаки – повісити всіх "собак"), однак не потрібно забувати про те, що саме призвело до необхідності лити бензин в пічку.

Читайте також: "Фейсбук" проти "совка": Яка "жесть" відбувається на полігоні "ШирЛан".

Якщо коротко, то в силу різних обставин від початку березня військовослужбовці змушені були жити буквально по коліна у воді, що призвело до замокання як житлових наметів, так і дров для їх обігріву.

І рупори влади можуть скільки завгодно розповідати про те, що 22 лютого всі можливі комісії підписали акти про повну готовність табору на "ШирЛані" до прийому і розміщення військовослужбовців, а потім просто несподівано розтанув сніг (несподівано в березні, ага), і ніхто до цього не був готовим.

Власне, аналогічної позиції притримуються і офіційні інформканали.

Однак, чомусь ще 10 березня військова прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом недбалого ставлення військових осіб до служби, які проігнорували забезпечення належних умов проживання військовослужбовців на території "235-го навчального центру" поблизу с. Михайлівка Миколаївської області (ч. 3 ст. 425 КК України).

Таким чином факт незабезпечення належних умов проживання військовослужбовців зафіксований не лише на фотографіях цих самих військовослужбовців, але й у цілком офіційних документах незалежних правоохоронних органів. Тому піддавати даний факт сумніву абсолютно недоцільно.

Краще задатись питанням: "Як так сталося, що один з найбільш топових військових полігонів країни, армія якої на 100% складається з контрактників і семимильними кроками мчиться в НАТО, раптом опинився в епіцентрі такого скандалу?".

І це при тому, що буквально рік тому, у березні 2017-го року, перші особи армії гордо рапортували про виділення 370 млн гривень на будівництво бригадного табору на полігоні "Широкий лан", а міністр оборони України Степан Полторак особисто оглядав хід початку будівництва військового містечка та визначив графік виконання робіт – "завершення першої черги будівництва заплановано на кінець 2017-го року".

Що цікаво: коли раднику президента України Юрію Бірюкову нагадали про це і задали незручне запитання

… він не придумав нічого кращого, як назвати незадоволених такими умовами бійців "дєвочками":

Щоправда, пан Бірюков очевидно призабув, як особисто він 28 березня 2017 року обіцяв під тегом #строимширлан постити фотки і звіти з будівництва нового бригадного табору на "ШирЛані".

Щоправда, останній запис під цим хештегом у нього на сторінці чомусь датований аж 20 вересня того ж року з гордою поміткою: "Степан Полторак вимагає звіти кожні 2 тижні, от і звітуємо".

Мабуть, далі звітувати нема про що, тому що пан Бірюков від бравадних постів на цю тему перейшов до скромних коментарів.

Також зараз радник президента пише, що будівництво призупинилось через погодні умови, в яких не може працювати техніка. Разом з тим, він же стверджує, що військовослужбовці самі винні в тому, що змушені жити в таких умовах – бо вчасно не зібрали та не вивезли сніг і вручну не викопали дренажні траншеї (техніка ж в таких умовах працювати не може).

Власне, подібна поведінка притаманна не лише раднику президента. Командування полігоном також, замість того, щоб визнати проблему, називає умови "важкими, але не критичними" і вдається до репресій щодо військовослужбовців через оприлюднені знімки.

Про що це говорить? В першу чергу про нерозуміння військовим командуванням тих реалій сьогодення, в яких їм доводиться жити і працювати. Адже, по-перше, в епоху інформаційних технологій подібне "шило" в "мішку" сховати нереально і з цим давно потрібно змиритись. А по-друге, треба давно усвідомити: вони мають справу не з призовниками, яких насильно вирвали з цивільного життя на рік-півтора, а з добровольцями, які свідомо прийшли в армію і уклали контракт для того, щоб служити Україні, і мають зовсім інший світогляд і рівень самоповаги.

Крім того, я думаю не треба бути військовим стратегом чи все життя служити в Генштабі, щоб розуміти, що подібні умови і ставлення підривають боєздатність армії. І можна скільки завгодно декларувати шлях до НАТО на найвищому державному рівні, але допоки буде подібне ставлення на низах – ні про яку відповідність НАТОвським стандартам не може бути й мови. Диявол, як відомо, криється у дрібницях.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Війна