Транзиту не буде: Як Орбан з Путіним домовилися кинути Україну з газом

Рішення Росії перекинути транзит газу для Угорщини на південний транспортний коридор повинне позбавити Україну ілюзій стосовно обіцяного європейськими країнами "збереження транзиту". Українську ГТС слід готувати до альтернативного використання

Роман Федюк

Переговори керівників Росії та Угорщини пройшли у сподівано дружньому тоні. Орбан пообіцяв купувати в Росії газ за наперед визначеною ціною до 2020 року. Путін пообіцяв Орбану збудувати два нових атомних реактори на АЕС у Пакші. А ще — сторони домовились відкрити пряме авіаційне сполучення між Будапештом і Казанню. Вочевидь, це справа державного масштабу і важливості — без перших осіб ніяк не розібратися.

Ну а про те, що Угорщина не буде в односторонньому порядку ослабляти антиросійські санкції, керівник угорського МЗС Петер Сіярто заявив ще до зустрічі посадовців.

У всьому цьому милому міжсобойчику для України є один важливий момент. Він розкритий у заяві Орбана: "Президент (Путін — ред.) говорить, що коли з півдня піде газопровід, він може прийти і в Угорщину. Нам би хотілося, щоб він проходив через Угорщину, і я серйозно попросив президента, щоб він подумав про цю можливість".

Ця заява, без сумніву, є не самостійним рішенням Орбана. Якому з очевидних причин абсолютно все одно, звідкіля отримувати газ, ціна на який вже зафіксована. Просто угорського керівника, вочевидь, попросили озвучити цю заяву, щоб вона виглядала як спільна ініціатива двох сторін — а не як рішення Росії в примусовому порядку переключити європейського споживача на газ із газогону, який іде в обхід України. Така собі невеличка словесна плата за реактори, які будуватимуться, скоріше за все, на російські кредитні кошти, та, не виключено, за знижки на газ.

І сумніватись в тому, що Росія прокладе гілку "Турецького потоку" через Угорщину, не доводиться. Вклавши десятки мільярдів доларів у справу позбавлення України газового транзиту, Путін витратить ще сотні мільйонів, щоб довести справу до кінця.

У непрямий спосіб на те, що Росія готується остаточно припинити транзит через Україну і Польщу — а Захід готується із цим змиритися, говорить і той факт, що під час візиту до Польщі президент США Дональд Трамп прямо заявив, що санкцій проти компаній, що беруть участь у проекті "Північний потік — 2", не буде. І пообіцяв полякам постійну американську базу, яка, не виключено, повинна зіграти роль цукерки, що підсолодить факт втрати газового транзиту і Варшавою.

На подібному тлі особливо зворушливо виглядають, наприклад, заяви офіційного представника федерального уряду Німеччини Штеффена Зайберта, який наполягає на тому, що Україна повинна "модернізувати свою газотранспортну систему" і вивести її з управління "Нафтогазом" для того, щоб створити умови для довгострокового транзиту газу.

З точки зору банальної логіки, для транзиту потрібні продавці, готові прокачувати газ через українські труби — і покупці, готові цей газ купувати на нашому західному кордоні. Без цих двох ключових елементів ніяка модернізація ГТС чи реорганізація "Нафтогазу" нікому і нічим не допоможе.

Тому як і передбачало Depo.ua, гарантії європейських партнерів щодо збереження газового транзиту виглядають не надто переконливо. Україні варто готуватись до "життя без труби". І тішитись тим, що десятки мільярдів доларів, змарновані на абсолютно політичні "північні" та "турецький" потоки, призвели до прискорення економічного згортання російського імперського проекту - і не були витрачені на чергові зграї "ихтамнетов" на Донбасі - чи де завгодно іще.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ