Втома від України: Навіщо українцям підбріхують про байдужість Заходу

Спочатку коротко про саме дослідження. Воно тривало протягом останніх 17 місяців. Досліджувалися заголовки у 14 західних і трьох провідних англомовних російських державних ЗМІ. Зокрема, аналізувалися такі західні ЗМІ, як Reuters, The New York Times, Washington Post, FoxNews, Bloomberg, ABC News та інші. Дослідники встановили кілька тем, які цікавили зарубіжну пресу: 52 новини стосувалися вбивства екс-депутата російської Держдуми Дениса Вороненкова, 46 - кібератаки за допомогою вірусу Petya. На третьому місці новина про перше рішення Стокгольмського арбітражу щодо суду між "Нафтогазом" та "Газпромом" (цієї теми стосувалося 35 заголовків). Крім того, топ-темами залишалися бойові дії на Донбасі, газ і санкції.

Аналітик VoxUkrainе Олександр Недельнюк пов'язав зменшення інтересу західних ЗМІ до нашої держави з тим, що наші високопосадовці стали продукувати менше інформаційних приводів, а також зі спадом військової активності на Донбасі і втомою іноземних партнерів від конфлікту на Сході. Зменшення згадок в іноземних медіа він вважає тривожним сигналом.

Відразу зауважимо: Depo.ua регулярно аналізує публікації про Україну у західній пресі і тому ставить під сумнів деякі висновки VoxUkraine. Наприклад, чомусь в їх аналізі немає згадок про реакцію світової преси на отримання Україною безвізу з країнами ЄС. Невже не помітили? Так, за минулий тиждень окрім зустрічі в Аахені між Порошенком, Меркель та Макроном, головним "вихлопом" якої була домовленість про проведення зустрічі "нормандської четвірки" у Парижі, про що Росії не повідомили, Україну згадували з інших приводів.

The New York Times повідомляла про те, як активісти облили фекаліями голову "Росспівробітництва" Костянтина Воробйова. Bloomberg наводив цифри грошей, які Україна використала за своєю кредитною програмою. Публікація досить критична, автори зазначають, що занадто багато невикористаних кредитних коштів ставлять під сумнів потребу у виділенні нових. The Verge написав про те, що YouTube видалив сотні відео, які рекламували сервіс EduBirdie - української компанії, яка пропонує послуги із виконання домашньої роботи, дисертації та інших наукових рефератів для учнів та студентів за гроші. А французький бюлетень "Intelligence online" розповів, як російські та українські приватні військові компанії просунули свої послуги на міжнародний ринок, зокрема в Африку. Крім того, регулярно про Україну пише польська преса та ЗМІ інших наших західних сусідів, що саме по собі не менш важливо, аніж те, що написано про нас у заокеанських мас-медіа.

Україна, насправді, не сходить зі шпальт, інша справа, що про неї часто пишуть не так, як нам подобається. Наступний момент стосується стереотипу сприйняття українцями публікацій про нас на Заході – якщо там критикують владу або ж звинувачують її у якихось гріхах, наприклад, корупційних, то це істина в останній інстанції. Західні медіа багатьма сприймаються як незаангажовані, а їхні журналісти – як непідкупні. Це, по-перше, а по-друге, може йтися про стереотипи, які існують на Заході щодо нашої країни і особливо наших чиновників.

Приміром, навряд чи в їх медіа писатимуть про Україну як зразок толерантності з огляду на звіти неурядових організацій про напади на геїв, а при розробці якоїсь проблеми пріоритет вони надаватимуть не офіційним коментарям, а думці представників громадянського суспільства. Наприклад, в Британії майже непоміченою пройшла акція киян, які у відповідь на занадто дорогі ціни на проживання створили групу в соцмережах, де запрошують фанатів "Ліверпуля" та "Реала" безкоштовно пожити в себе. Мова про фінал Ліги чемпіонів. Натомість, їхні ЗМІ регулярно роздмухують теми антисемітизму і праворадикальних "нациків". По-третє, нам нарешті пора позбутися звички вважати себе пупами Землі. Є інші військові конфлікти, інші топ-теми для новин. Вірменія, приміром. В американських ЗМІ не пишуть щодня про Польщу, Румунію чи навіть Італію. І ніхто у Варшаві чи Бухаресті через це не каже, що світ втомився від них. Іноді навіть краще, щоб не писали. Уявимо, як зміниться думка про українців, якщо західна преса смакуватиме подробицями кримінальної хроніки.

Ще один момент, пов'язаний з майбутніми виборами, - використання західних ЗМІ для зливу компромату або просування власних політичних цілей. Якщо там напишуть, що хтось у нас – корупціонер, це масово тиражується в Україні. Те ж стосується й інтерв'ю вітчизняних діячів у зарубіжних виданнях. Це вважається крутим піар-кроком. Тому варто очікувати сплеску інтересу до нашої країни у контексті виборів. Питання, наскільки цей інтерес відображатиме реалії нашого життя, а наскільки буде реакцією на ті інформаційні приводи, які продукуватимуть учасники перегонів.

Єдине, з чим можна на всі сто відсотків погодитися з дослідниками – якщо про Україну не писатиме західна преса, і якщо до нас не приїздитимуть зарубіжні кореспонденти, то порожнечу заповнять російські ЗМІ з їх фейками. Враховуючи передвиборчий період і ризики, пов'язані з ним, влада має виробити план інформування світової спільноти про події в нашій країні, аби іноземні ЗМІ не послуговувалися російськими вкиданнями.

Як варіант, створення постійно діючого інформцентру на кшталт прес-центру АТО, де б за потреби особи, уповноважені державою, коментували резонансні події для українських і зарубіжних журналістів. Не відмахувалися прес-релізами, а доносили позицію держави. Транслюватимуть саме її чи посилатимуться й на інші джерела – вибір самих ЗМІ. Але принаймні, офіційна думка обов'язково враховуватиметься.