Вадим Денисенко: У нас є десяток "дітей лейтенанта Шмідта", які говорять Зеленському, що вирішать всі питання з Байденом

 

- Зараз країною котяться антитарифні протести, причому їхня хвиля наростає. Хто може стояти за цими акціями, кому з політичних гравців вони вигідні?

Швидше за все, ці виступи організовуються централізовано. За ними стоять певні сили. Однак зараз складно говорити, що це якісь умовні росіяни, умовні люди Коломойського чи ще хтось. Але до Майдану ці протести не призведуть. Їхня мета - розхитувати ситуацію та ще більше послаблювати роль центральної влади й особисто Зеленського у внутрішній політиці країни.

Хоча мені здається, що причиною тарифного майдану є прем'єріада і по тому, хто перший скаже, що я опущу тарифи ми можемо сказати, під кого організується тарифний майдан.

- На тлі протестів знову звучать заяви про "зовнішнє управління"…

Історія "зовнішнього управління" запущена виключно росіянами і качалася каналами Медведчука протягом останніх 14-16 місяців. Вони зрозуміли, що зловили тему, яка зачепить значні маси людей. Це так і є: тема вже живе своїм життям, обростає своєю міфологією й починає укорінюватися в масовій свідомості.

Вся проблема в тому, що люди, які повинні були виступити проти – з одного боку влада, з іншого ті, кого називають соросятами - відмахувалися, казали, мовляв, нічого страшного не буде. Позиція "не звертаємо увагу, і тема сама розсмокчеться" призвела до того, що та частина людей, яка ходить на вибори, в основній своїй масі вірить в існування в нашій державі якщо й не повного зовнішнього управління, то його елементів.

- Як ця тема розгортатиметься у контексті зміни глави Білого дому?

Перш за все слід зауважити: зараз з’явилися "діти лейтенанта Шмідта", які розповідають про наявність у них прямих виходів на Джо Байдена, і що саме вони повирішують з ним необхідні для України речі. Це – брехня, що може призвести до поганих наслідків, адже американці просто не розумітимуть з ким говорити в Україні

Ведучи мову про Америку, маємо розуміти: головною проблемою США цього року буде внутрішній конфлікт. Також варто наголосити, що Україна ніколи не мала власної зовнішньої політики щодо США і не запропонувала чогось такого, що було б цікаве цій державі. Штати розглядають Україну як невеличкий безпековий елемент у співвідношенні з росіянами. А ми, на жаль, живемо в міфології, що Байден - антикремлівський, отже допомагатиме Україні. Це не зовсім відповідає дійсності з кількох причин.

Перша: ключова загроза для США - Китай, а Росія є одним із важливих елементів стримування Китаю в певних моментах. Тому Байден шукатиме багатовекторні історії у відносинах з Росією. Друга причина: ми нічого США не пропонували і не пропонуємо. Вся наша політика щодо Штатів зводиться до одного: збережемо чи не збережемо Ситника.

- Зараз багато розмов навколо поїздки Зеленського на інавгурацію Байдена. Чи стане такий візит проривним?

У Зеленського було кілька фетишів про особисті зустрічі. Сподіваюся, за цей час вони зрозуміли, що від того, відбудеться чи не відбудеться рукостискання, нічого не зміниться. Коли ти приїжджаєш на інавгурацію до Байдена без дорожньої карти на кілька років, жодного сенсу у такій зустрічі немає. Тож якщо у Зеленського буде трихвилинна зустріч із рукостисканням – це буде просто вояж до Вашингтону і не більше того.

- Ви вже згадували Ситника. Таке враження, що у нас взагалі боротьба з корупцією не ведеться…

Так, не ведеться. Ми увійшли в абсолютний клінч: у нас СБУ займається збереженням за собою боротьби з економічними злочинами, це їхня основна задача, на жаль; Генпрокуратура у слабкому стані, ДБР - у напівкоматозному. Власне і справа Татарова пов’язана не з боротьбою з корупцією, а з тим, що він міг очолити ДБР, а НАБУ було категорично проти цього. Саме ж НАБУ зараз займається виключно одним: збереженням на посаді Артема Ситника.

Тут дуже важливий момент для всіх: Ситник персонально винен у тому, що не вберіг свого цінного свідка Микитася. Після того, коли його забрали в СІЗО, жодна людина при пам’яті не піде на співпрацю зі слідством, бо всі розуміють: слово, яке дає Ситник або НАБУ, не коштує нічого. Микитась знаходився під захистом Ситника, тому той мав дати вказівку своїм спецназівцям, щоб вони були постійно зі свідком, не відходили від нього. Але він не дав вказівки. Тепер такої опції, як співпраця зі слідством, в Україні не існує.  

- І, останнє питання: чи варто очікувати цього року дочасних виборів?

Як казав один політолог, все, що можна зробити поганого, це влада обов’язково зробить. Тому передбачити хаос дуже складно. Але згідно з аналізом Інституту майбутнього, вірогідність дочасних парламентських чи президентських виборів дуже низька. А от спроби нової прем’єріади навесні будуть. Гойдатимуть Шмигаля, щоб поставити когось іншого. Але й казати, що питання зміни уряду вже вирішене, також зарано.