Підвісити Ахметова: навіщо Ситник знову взявся за "Роттердам плюс"

Директор НАБУ озвучив пріоритет свого відомства: можлива корупція при формуванні ціни на вугілля "Роттердам плюс". Чи має шанси ця справа перемішати політичні розклади?

Юрій Васильченко

"Там потрібна допомога наших міжнародних партнерів. Ми надали запити на міжнародну правову допомогу і тепер чекаємо відповідей", — розповів Ситник. За його словами, найважче у цій справі буде оцінити розмір збитків від методики "Роттердам плюс". Цим директор НАБУ відразу застеріг від очікувань швидкого результату. Разом із тим, у соцмережах його наміри витлумачили як потенційно перспективну антикорупційну справу в розрізі майбутніх виборів в Україні. І президентських, і парламентських.

Формула розрахунку вартості вугілля "ціна у порту Роттердама плюс доставка до України" викликала багато критики від часу її появи. Мотивація такого ціноутворення виглядала політичною: оскільки Україна не купляє вугілля для ТЕС на окупованих територіях Донбасу, вона змушена затоварюватися імпортним антрацитом і так забезпечити диверсифікацію. У березні 2016 року Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила цю методику, внаслідок чого теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію на 15-20% дорожче.

У жовтні 2016-го міністр енергетики Ігор Насалик заявив: "Роттердам" в Україні не працює, інакше ціна вугілля була б значною вищою. Проте з початку 2017-го протистояння навколо хитрого "Роттердаму" посилилося, його апогеєм стала "блокада торгівлі на крові", влаштована у лютому окремими політиками із "Самопомочі" та ветеранами АТО. Основний лозунг акції: Україна, точніше, підприємства Ахметова, везуть вугілля з ОРДЛО, прикриваючись формулою "Роттердам плюс". У владі ж пояснювали: навколо цієї теми багато політичних спекуляцій, які задля рейтингу використовують опозиційні сили. І наполягали: "роттердамська" ціна на вугілля існує лише на папері.

Оскільки переважна більшість громадян не надто розуміється на хитросплетіннях ціноутворення на ринку енергетики, проте на собі відчула ріст тарифів, переконувати їх у неправомірності застосування нової формули було неважко. До того ж за нею бовваніє тінь одіозного донецького олігарха Рината Ахметова, чий холдинг ДТЕК об'єднує 10 ТЕС, виробляє понад 70% всієї теплової енергії і на лютий 2017-го видобував близько 80% антрацитового вугілля в Україні. Опозиційні сили звинувачували владу у підігруванні Ахметову і збирали рейтингові бали.

Наприкінці березня 2017-го за "Роттердам плюс" уперше взялося НАБУ, яке розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП. 17 серпня співробітники Бюро провили обшуки в приміщенні Нацкомісії і вилучили документи. А вже у вересні за рішенням суду детективи отримали доступ до відомостей про рух коштів на рахунках "ДТЕК Дніпроенерго" в Укрсоцбанку.

Здавалося, мотузка навколо горла Ахметова затягується і от-от з обшуками прийдуть і до нього. Проте подальше протистояння на кілька місяців перейшло на медіа-майданчики, де одні експерти переконували, що до моменту створення конкурентного ринку, модель "Роттердам+" цілком прийнятна, а інші вимагали від НАБУ прискоритися.

У лютому воно порушило кримінальне провадження щодо зловживань службовим становищем проти посадових осіб НКРЕКП. А у травні стало відомо про ще одну справу, в якій фігурує енергохолдинг Ахметова - йдеться про імпорт американського вугілля з високим вмістом сірки. При цьому вже колишній очільник регулятора Дмитро Вовк продовжував переконувати, що формула "Роттердам" адекватна. І ось після вчорашніх заяв Ситника стало зрозуміло, що найближчим часом на нас очікує значна активізація розслідування можливої корупції при формуванні ціни на вугілля.

Як це пов'язано з майбутніми виборами, і якими можуть бути наслідки розслідування? Однозначної відповіді нема, адже, по-перше, такі справи не дають швидкого результату, тобто, якщо ми і дочекаємося суду, то, скоріше за все, не цього року, а по-друге, перебіг слідства здатен спричинити тектонічні зсуви, наслідки яких спрогнозувати важко. Але точно можна сказати: справа "Роттердам плюс" буде політизована і її максимально використають всі.

Опозиція вже давно навісила на всю цю історію ярлик "корупція", що ж до груп впливу у владі, то тут все залежить від їх бажання "відбудуватися" від Ахметова, НКРЕКП та вугільних оборудок, які потрапили у поле зору НАБУ. Чи зможе ця справа повернути довіру українців до Антикорупційного бюро? Очевидно вона має стати показовою і, не виключено, завершитися в антикорупційному суді. І навіть, якщо у підсумку судового вироку не буде, свою роль у передвиборчих розкладах зіграє однозначно. Як мінімум, підвісить Ахметова і нашкодить політсилам, пов'язаним із ним. Питання лише в тому, хто ефективніше за інших інкорпорує цю тему у свою кампанію. І чи є у цього "хто" місце для Ситинка і його відомства після 2019 року.

Фото: УНІАН

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада