Розвал "Слуги народу": Коли Зеленський потоне у корупційних скандалах своєї команди

Об'єктивно, кількість корупційних скандалів всередині нової влади вже вийшла за межі пристойності – здається, ще жодна українська владна команда не розпочинала свою каденцію таким швидким переходом до періоду розпаду. Навіть Ющенку з його "любими друзями" знадобилося значно більше часу, аби вийти з підкилимної у публічну площину внутрішньої війни.

Міцний Дубінський

Почалося з того, що фінансовий комітет парламенту не підтримав знаковий проект змін до податкового кодексу, яким могло бути скасовано корупційну схему, побудовану на непрозорій реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості.

Натомість інша група авторів, також зі "слуг", запропонувала альтернативний законопроект, мета якого – діджиталізація сфери оцінки майна.

Між собою ініціатори законодавчих змін домовитися не змогли. Зрештою, представники монобільшості провалили голосування на комітеті, що викликало підозру у їхніх же соратників: а чи бува не взяли депутати за це гроші. У кулуарах навіть називалися суми: по 30 тисяч "зелених" "зеленим".

Скандал, в який виявився залученим на боці саботажників антикорупційного проекту і один з депутатів СН Олександр Дубінський, почав розгорятися. Дійшло навіть до того, що лідер фракції Давид Арахамія запропонував перевірити потенційних хабарників на поліграфі.

Від такої пропозиції Дубінський замигкотів новими звинуваченнями у дурості, непрофесійнослі, марнославстві та самодурстві керівників фракції. І заявив що в нього буде свій стадіон – він пройде поліграф на своїх умовах.

Спір про те, хто кому Рабінович і чи йти на поліграф продовжився гнівним президентським постом з Японії, в якому він змушує своїх депутатів таки пройти допит за участі "машини правди". 

У той же час Дубінський поліграф пройшов увечері, 23-го жовтня.

Ласа до грошей Підласа

Ще один скандал щодо ймовірної корисливості нардепів Зеленського розгорівся навколо депутатки Роксолани Підласої, яка є розробником законопроектів про введення розрахунково-касових апаратів - було висвічено її фінансовий зв'язок з тими структурами, які матеріально зацікавлені у тотальному запровадженні кас.

"Показали мені інформацію, яка мене сильно здивувала. І здивувала по-поганому. Є в "Слузі народу" депутат Роксолана Підласа. Була ФОПом на 3 групи. Раніше. Але вже закрила свій ФОП. І отримала ця "слуга" коли була ФОПом 540 456 грн від: Громадська спілка "Фонд підтримки реформ в Україні", які вона вказала, як дохід від підприємницької діяльності. І це прекрасно. Тому що якщо людина заробляє гроші легально, то це приклад для всіх", - оприлюднив пост колишній нардеп Борислав Береза.

Його насторожило, що власниками цієї спілки є дві структури:

- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮРИДИЧНА ФІРМА САЄНКО ХАРЕНКО" (ТОВ"ЮРИДИЧНА ФІРМА САЄНКО ХАРЕНКО")

- НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ТА КОМЕРЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКВО"

"Те, що в "Саєнко Харенко" працював за сумісництвом Сергій Верланов, який сьогодні займає посаду Голови Державної податкової служби це звичайно збіг. А ось те, що саме ТОВ "Екво" – є розробником пакета ПО для касових апаратів - це на збіг не тягне", – вважає Береза.

І хоч згодом з'ясувалося, що "Екво" - зовсім не те, "Екво", що розробляє ПО, Підласа всеодно залишилася під прицілом уваги до своїх статків і доходів від "громадської діяльності".

Подібного роду наїзди на Підласу були і зі сторони Дубінського. Остання все відкидала, хоча розбірки продовжаться.

"Барон" Сольський

Голова аграрного комітету ВР Микола Сольський втрапив у скандал з лобіюванням інтересів окремих земельних олігархів при запровадженні земельного ринку і знятті мораторію на продаж сільськогосподарської землі.

Комітет з питань аграрної та земельної політики, який веде питання розробки земельної реформи, кулуарно провів засідання, на яке запросили лише лояльних депутатів і затвердив проект закону, який фактично дискримінує одних гравців ринку і ставить у вигідне становище інших.

Підступний проект Сольського передбачає правило, за яким до 1 січня 2024 року землю не можуть купувати юридичні особи, якими володіють іноземці чи особи без громадянства, іноземні компанії та інші держави.

Здавалося б, в такому розкладі проглядається беззаперечна перемога, коли і вівці цілі і вовки ситі – тобто ринок таки відкривається і при цьому жоден іноземець й думати не зможе про зазіхання на головне українське багатство.

Якби б не маленьке "але". До всіх постулатів про неможливість для закордонних кампаній та громадян загарбати святі українські чорноземи додається скромний додаток: "вказані вимоги не розповсюджуються на випадки набуття у власність земельних ділянок їх орендарями, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, якщо з часу державної реєстрації юридичної особи набувача права власності пройшло не менше 3 років, а також на випадки набуття у власність зазначеними особами земельних ділянок".

Тобто йдеться про те, що ми землю іноземцям не продаємо і при цьому тут же лицемірно вказуємо, що декому продати таки можемо. 

А список тих, "кому можемо", виявляється не таким вже й маленьким. Тут слід зауважити, що за різними оцінками до 10 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі перебувають в оренді у компаній, які належать іноземцям або пов'язані з іноземним капіталом. Це саме ті землі, які вважають своїми обмежене коло українських аграрних олігархів.

То ж в разі запровадження цієї обмовки виходить, що придбати дуже значну частину найбільш плодючої і зручної в обробці землі зможуть ті самі латифундисти (і байдуже чи вони вітчизняні, чи іноземні, оскільки все одно часто перебувають у залежності від іноземних корпорацій).

Більше того, для них створюються тепличні умови: їм не потрібно викладати відразу великі суми грошей за ділянки, адже в них є як мінімум чотири роки ексклюзивних прав, протягом яких вони навряд чи випустять з рук ті наділи, що вже є в оренді. Протягом цього часу зародковий ринок землі можна "опустити" до мінімуму і реалізувати "опціон" по найнижчій ціні.

Слід зауважити, що Сольський був співзасновником і співвласником "Українського аграрного холдингу". Земельний банк компанії – близько 50 тис. га у Чернігівській, Київській, Полтавській та Закарпатській областях. Ця земля, як і у випадку інших аграрних підприємств – арендовані у селян паї, які після зняття мораторію почнуть торгуватись на ринку.

Незабутні Медяник та Шевченко

Спрямовуючи своїх депутатів з фінансового комітету на поліграф, Володимир Зеленський не забув додати до колоди і ще одну мічену карту – нардепа В'ячеслава Медяника, який нещодавно втрапив у скандал з рішаловом питань по лінії прокуратури.

32-річний парламентар з Дніпра, який виграв вибори на"окрузі Філатова", член комітету з питань правоохоронної діяльності, нагадаємо, засвітився з перепискою через свій смартфон із бізнесменом Олександром Яровим.

У переписці Яровий розповів Медянику, що раніше він працював у зв'язці з Генеральною прокуратурою.

"Нам давали прокурора виконавця - і самі йому писали всі що потрібно зробити, попередньо погодивши з Юрою. (Чи можна зараз так організувати роботу?) 2.) океан / цукор вже дзвонять запитують - що зробили за тиждень? Можна нас зістикувати з тим прокурором, на кого це розпишуть. Клієнту нічого не показати - підуть до інших. 3.) організовується система лобістів (чи можна нас акредитувати в цьому русі?) І якщо у тебе щось не виходить - не соромся говори як є. Ми налаштовані підключатися і допомагати або посилювати позиції", - йдеться у переписці.

На що Медяник відповів, що усі справи мають вирішуватись через його юридичну фірму. Також він пообіцяв поговорити з зазначеного питання з заступником Генерального прокурора Трепаком.

Також Медяник повідомив Яровому, що зараз справою займається НАБУ.

Показово, що згодом від скандального Медяника відхрестилися всі – і замгенпрокурора Трепак, прізвище якого згадувалося у смартфоні, і фракція "Слуги народу", і навіть сам олігарх Коломойський, який заявив, що депутат – не його друг і порадив йому скласти мандат.

Додати до Медяника можна і нардепа Євгена Шевченка, який взяв участь у російському пропагандистському шоу "Большая игра" на "Першому каналі". І розповів багато цікавого, закликав йти на компроміси і прямі переговори між країнами, повідав про поганих націоналістів та інші сумнівно проукраїнські речі. Тепер Шевченка можуть виключити з фракції. Не підтримали його вчинок зокрема Корнієнко та Арахамія, які розповіли, що на засіданні фракції з ним питання буде вирішуватися. Дубінський вже розповів, що Медяника та Шевченка виключать зі "Слуги народу".

Непідкупний Трофімов

Під час славнозвісного прес-марафону на столичному фудмаркеті Володимир Зеленський жалівся журналістам, що стикається з великою кадровою проблемою щодо призначення своїх регіональних намісників – голів обласних держадміністрацій. Буцімто, якщо якісь люди і зголошуються попрацювати, то відверто заявляють, що збираються компенсувати свою малу зарплатню за рахунок хабарництва, відкатів та дерибанів.

І тепер зрозуміло, що компенсувати ці достойники збиралися не лише низьку винагороду, а й понесені ними витрати, пов'язані з призначенням на посаду. Адже виявилося, що для декого гіпотетичне призначення дійсно може вилитися у шалені трати. Йдеться про суми на рівні 150 тисяч доларів лише за посаду голови району в столичній області. Тож ціни на губернаторів можуть сягати, напевне, мільйонів.

Перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов, який готує для президента кандидатури на призначення керівників регіонів, прокоментував затримання особи, яка вимагала в одного з учасників проекту LIFT 150 тисяч доларів США, прикриваючись нібито наявністю зв’язків в Офісі Президента.

За інформацією Генеральної прокуратури, ГПУ спільно з Національною поліцією та Службою безпеки України викрила особу за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України.

За версією слідства, ця особа "шляхом обману, а саме створення уявлення у кандидата на посаду голови однієї з районних адміністрацій Київської області (проект LIFT) про наявність "зв’язків" у Офісі Президента України", намагалася заволодіти коштами у сумі 150 тис. доларів США. Особу було затримано під час одержання частини коштів (близько 30 тис. євро).

Цей скандал виніс на поверхню те, що проблема купівлі посад - насправді існує. І навіть якщо у процес отримання зиску не включений сам Зеленський та той же Трофімов, сама ситуація виносить на світло кілька неприємних аксіом:

- є люди, які питання просування платних кандидатів намагаються вирішувати,

- є люди, які платять за посади,

- це явище не є поодиноким.

- ОП має репутацію "контори, куди можна заносити".

Останній пункт є найбільш критичним, адже продаж посад, хоч би гроші і не доходять до верхівки, певним чином компрометує вже призначених керівників - не можна виключати, що хтось з них потрапив на свою посаду не зовсім чесним шляхом. Певним чином такі підозри підкріплюються і відсутністю системності у доборі кадрів на посади губернаторів, оскільки призначенці в багатьох випадка не є тривалий час членами Зе-команди і не є членами близького кола президента. Також вони не є пасажирами LIFT'у, який буцімто допомогає Зеленському підбирати кадри.

З іншого боку спецоперація з затримання київського "рішали", який комусь пообіцяв посаду голови РДА за 150 тисяч доларів, може бути спробою очистити репутацію ОП: мовляв, бачте які ми чесні і прозорі, ніяких грошей не беремо. Версія про піар-складову цієї акції підвтерджується залученням у процес поширення новини офіційного президентського сайту. Виглядає так, що чиновники аж надто сильно хочуть виставити себе білими і пухнастими. І тим самим створюють грунт для підозр у зворотньому…

Війна кланів

Поява такої кількості корупційних скандалів у лавах слуг народу є, очевидно, принадами внутрішньовидової боротьби, коли окремі групи впливу всередині владної команди вже почали оформлюватись у клани і відвойовувати своє місце під сонцем.

Експерти виділяють такі формування всередині Зе-команди:

- "юзікі" (люди з Кварталу та близькі знайомі президента),

- "коломойські",

- "соросята", 

- "контрабандисти" (бізнес-група, орієнтована на спонсора кампанії Зеленського Іллю Павлюка, який має інтереси на митниці та є людиною Ігоря Калетника).

Війна, розпочата цими групами, з кулуарної все більше переходить у публічну фазу. І вже декому здається явищем, яке, як джина, вже навряд чи вдасться загнати назад у глек.

І здається, що жертвою цієї війни ризикує стати сам Володимир Зеленський. Який, якщо й далі продовжить політику ласкавих виволочок на кшталт японського меседжу замість того, аби загнати зачинщиків свари у стойло – опиниться на руїнах свого президентства з усіма відповідними для країни наслідками.